
- •1. Загальні вимоги безпеки до виробничого устаткування.
- •2. Загальні вимоги безпеки до технологічних процесів.
- •Вимоги безпеки до виробничих процесів
- •3. Охарактеризуйте особливості електротравматизму, дію електричного стуму на організм людини та види електротравм. Електричні удари. Електрошок. Особенности электротравматизма
- •Действие электрического тока
- •Виды электрических травм
- •4. Охарактеризуйте чинники, що впливають на тяжкість ураження людини електричним струмом; допустимі значення струмів і напруг, безпечних для людини.
- •Основные пороговые "минимальные" значения токов
- •Допустимые значения напряжения прикосновения и тока
- •5. Причини електротравматизму. Основні вражаючі фактори електричних мереж. Основные причины электротравматизма
- •Основные пороговые "минимальные" значения токов
- •6. Проаналізуйте небезпеку ураження людини електричним струмом в однофазній мережі змінного струму при нормальній її роботі та в аварійних випадках.
- •7. Проаналізуйте небезпеку ураження людини електричним струмом в мережі трифазного струму ізольованої від землі при нормальній її роботі та в аварійних випадках.
- •8. Проаналізуйте небезпеку ураження людини електричним струмом в мережі з глухозаземленою нейтраллю при нормальній її роботі та в аварійних випадках.
- •9. Охарактеризуйте класифікацію приміщень за небезпекою ураження людини електричним струмом.
- •10. Дати порівняльну оцінку небезпеки ураження електричним струмом при попаданні людини під напругу в мережі, ізольованій від землі, та з глухозаземленою нейтраллю.
- •2. Средства индивидуальной защиты.
- •Классификация электротехнических изделий.
- •12. Захисне заземлення: визначення, умови застосування, принципова схема,.
- •13. Занулення: схема застосування, принципова схема, нормативні вимоги, практична реалізація, схеми.
- •14.Захисне вимикання: визначення, сфера застосування, основні вимоги — параметри, на які реагує таке устаткування
- •13. Малые напряжения.
- •Область применения
- •Источники малых напряжений
- •14. Изоляция токоведущих частей
- •15. Напряжение шага
- •16. Средства индивидуальной защиты.
- •17. Система організаційних заходів, які забезпечують безпечну експлуатацію електроустановок.
- •18. Причини виникнення статичної електрики. Небезпека від її дії. Допустимі норми напруженості електростатичного поля. Методи захисту.
- •Группы мер защиты
- •Способы защиты от статического электричества при использовании эвм
- •19. Надання першої допомоги при ураженні електричним струмом. Виды электрических травм
- •Порядок оказания помощи при поражении электрическим током.
- •Комплексные меры по оживлению.
- •20. Охорона праці під час експлуатації електронно-обчислювальних машин. Вплив еом і вдг.
- •Потенціально шкідливі та небезпечні виробничі фактори при роботі з вдт еом:
- •21. Фактори, що впливають на умови праці та ефективність взаємодії користувачів з еом і вдт.
- •22. Вимоги до виробничих приміщень для експлуатації вдт еом та певм.
- •Шум і вібрація
- •Неіонізуючі електромагнітні випромінювання
- •25. Заходи та засоби захисту від статичної електрики в приміщеннях з вдт та певм.
- •26. Вимоги до розміщення устаткування та організації робочих місць з вдт та певм.
- •27. Вимоги безпеки під час експлуатації(э), обслуговуванні(о), ремонті(р) та налагодженні(н) еом. Вимоги безпеки під час експлуатації
- •Вимоги безпеки під час обслуговування, ремонту та налагодження еом.
- •28. Вимоги до режимів праці та відпочинку при роботі з вдт та пеом.
- •29. Вимоги до профілактичних методичних оглядів користувачів вдт та пеом.
- •Протипоказання з боку органів зору
- •Загальні (соматичні) протипоказання
- •30. Вимоги до виробничого персоналу. Обов'язки, права та відповідальність користувачів за порушення правил охорони праці під час експлуатації еом.
- •Працівник має право
- •Працівник зобов'язаний
- •31. Вимоги електробезпеки при експлуатації еом.
- •32. Охарактеризуйте інфрачервоні випромінювання, їх класифікацію, джерела та параметри, вплив на організм людини. Нормування інфрачервоних випромінювань. Засоби та заходи захисту.
- •Вплив іч-випромінювання
- •33. Охарактеризуйте ультрафіолетове випромінювання, їх класифікацію, джерела та параметри, вплив на організм людини. Нормування інфрачервоних випромінювань. Методи захисту.
- •Вплив уф-випромінювання
- •34. Електричні випромінювання радіочастотного діапазону, їх джерела, основні параметри. Класифікація за частотним спектром. Вплив на організм людини.
- •Вплив електромагнітного поля
- •Постійне електричне (електростатичне) поле як фактор впливу на людину
- •36. Охарактеризуйте електромагнітні поля промислової частоти, їх джерела, вплив на організм людини. Гранично допустимі напруженості полів. Методи захисту від їх дії. Эмп промышленной частоты
- •Гранично допустимые напряженности эмп
- •Методы защиты от эми радиочастотного диапазона Организационно-технические
- •Инженерно-технологические
- •Системы индивидуальной защиты от эми.
- •Опасные и вредные производственные факторы при работе лазерных установок.
- •Биологическое действие лазерных излучений на организм человека.
- •Способы и средства защиты от лазерных излучений
- •39. Іонізуючі випромінювання: види, хар-ка. Поняття "іонізуюче випромінювання" та "радіаційна безпека".
- •Ионизирующее излучение.
- •Виды излучений.
- •40. Охарактеризуйте біологічну дію іонізуючих випромінювань на організм людини. Внутрішнє і зовнішнє опромінення. Соматичні та генетичні наслідки опромінення. Променева хвороба.
- •Биологическое действие
- •Виды облучений организма
- •Соматическое и генетическое воздействие ионизирующих излучений.
- •Лучевые болезни.
- •42. Охарактеризуйте методи і засоби захисту від іонізуючих випромінювань. Засоби індивідуального захисту, дозиметричний контроль. Категорії осіб за обмеженням доз опромінення.
- •Защита от ионизирующих излучений
- •46. Охарактеризуйте нормування вібрацій. Допустимі значення параметрів, що нормуються, залежно від виду вібрації, безпечний режим праці та відпочинку, медико-профілактичні заходи.
- •Классификация работ в зависимости от их опасности и массы одного места
- •Нормы перемещения грузов вручную
- •Механизация погрузочно-разгрузочных работ
- •Шкідливі виробничі фактори
- •Причини аварій і нещасних випадків
- •Контрольно-вимірювальні прилади, запобіжні пристрої та арматура посудин, що працюють під тиском
- •50. Безпека при експлуатації трубопроводів.
- •51. Безпека при експлуатації компресорних установок.
- •52. Безпека при експлуатації балонів для стиснутих і зріджених газів.
- •53. Загальні вимоги безпеки при виконанні робіт пайкою та лудінням. Потенційно шкідливі та небезпечні виробничі фактори при пайці і лудінні. Визначення кількості аерозолю свинцю при ручній пайці.
- •54. Вимоги до виробничих приміщень, устаткування і технологічних процесів пайки і лудіння.
- •55. Вимоги до безпеки до ручного електрифікованого інструмента та до виконання робіт із його застосуванням.
- •56. Вимоги до безпеки до ручного слюсарно-ковальського інструменту та до виконання робіт із його застосуванням.
- •57. Вимоги до безпеки ручного пневматичного інструмента та до виконання робіт із його застосуванням.
- •58. Вимоги до безпеки до абразивного та ельборового інструмента та до виконання робіт із його застосуванням.
- •59. Пожежна безпека. Визначення понять "пожежа", "пожежна безпека". Основні причини пожеж. Небезпечні та шкідливі фактори, пов'язані з пожежами.
- •61. Негорючі, важкогорючі та горючі матеріали і речовини. Легкозаймисті та горючі рідини. Нижня та верхня концентраційні границі поширення полум'я.
- •Класифікація пожежонебезпечних та вибухонебезпечних зон
- •63. Умови, необхідні для виникнення пожежі (горіння). Способи припинення горіння. Основні вогнегасні речовини та сфера їх застосування.
- •64. Вогнегасні властивості води та сфера її застосування.
- •64. Вогнегасні властивості піни та сфера її застосування.
- •66. Первинні засоби гасіння пожежі. Порядок оснащення ними об'єктів. Вибір типу та визначення кількості вогнегасників.
- •67. Охарактеризуйте будову, маркування, принципи дії та область застосування хімічно-пінних, вуглекислотних та порошкових вогнегасників.
- •68. Пожежна сигналізація, оповіщення та зв'язок. Засоби виявлення пожежі та оповіщення про пожежу: Автоматичні електричні системи пожежної сигналізації та ручні оповіщувачі про пожежу.
- •Оповіщувачі про пожежу
- •69. Автоматичні системи пожежогасіння. Вогнестійкість будівель та споруд.
- •Ступені вогнестійкості будівель та споруд
56. Вимоги до безпеки до ручного слюсарно-ковальського інструменту та до виконання робіт із його застосуванням.
До ручного слюсарно-коальського інструменту належать молотки, кувалди, сокири, викрутки, гайкові ключі, напилки, шабери, кліщі, лещата, ломи, лопати та інші, а також інструменти ударної дії: зубила, бородки, просічки, керни тощо.
Інструмент, який призначено для повсякденного застосування, потрібно закріплювати за працівниками для індивідуального або бригадного користування.
Інструмент з ізольованим покриттям потрібно зберігати в закритих приміщеннях на полицях чи стелажах, щоб не торкався опалювальних приладів та був захищеним від сонячних променів, вологи, забруднення та механічних ушкоджень. Потрібно переносити або перевозити до робочого місця із дотриманням умов, які забезпечують його справність та придатність до користування.
До початку роботи з інструментом слід переконатись в його справності, а саме: перевірити правильність насадки молотка, кувалди, сокири, тощо; впевнитись, що немає тріщин, вибоїн, відколів, задирів металу по краях тощо. Бойки молотків та кувалд мають бути з гладкою трохи опуклою поверхнею без косини та ушкоджень.
Рукоятки інструментів потрібно виготовляти із сухої деревини твердих листяних порід (берези, дуба, бука, клена, ясена, горобини, кизилу, граба) без сучків та косошару або із синтетичних матеріалів, які забезпечують експлуатаційну міцність та надійність у роботі. Виготовляти рукоятки із деревини м’яких порід (ялини, сосни тощо), а також із сирої деревини заборонено.
Рукоятки мають бути по всій довжині в перерізі овальної форми, бути гладкими, не мати тріщин і до вільного кінця дещо потовщуватись (крім кувалд) — для запобіганню висковзуванню із рук працівника під час замахів і ударів інструментом.
Рукоятка кувалди до вільного кінця має дещо стоншуватись, оскільки кувалду насаджують на рукоятку в бік потовщеного кінця без застосування клинів.
Вісь рукоятки має бути строго перпендикулярною до поздовжньої осі інструмента. Клини для закріплення інструмента на рукоятці мають виготовлятися з м’якої сталі та бути з насічками (йоржами).
Не дозволяють працювати з інструментом, рукоятки якого насаджено на загострені кінці (напилки, шабери, тощо) без металевих бандажних кілець.
Довжина інструменту ударної дії має бути не меншою 150 мм. Кут загострення робочої частини зубила залежить від металу, який обробляють і може змінюватися від 35° (під час рубки алюмінію) до 70° (за рубки чавуну).
Під час роботи з інструментом ударної дії працівники повинні користуватись захисними окулярами із склом, що не б’ється, для запобігання потраплянню в очі твердих частинок, що відлітають від інструмента, та бавовняними рукавицями.
У разі роботи клинами чи зубилами із використанням кувалди потрібно застосовувати клинотримачі з довжиною рукоятки не менше 0.7 м.
У разі використання кліщів слід застосовувати кільця, розміри яких мають відповідати розмірам оброблюваних заготовок.
Ширина робочої частини (лопатки) викрутки має відповідати розміру шліца у головці шурупа або гвинта.
Розміри зіва (захвата) гайкових ключів не мають перевищувати розміри головок болтів (граней гайок) більше ніж на 0.3 мм. Заборонено застосовувати для ключів підкладки, якщо їх розміри більші від головок болтів та гайок. Розмір ключа зазначають на його рукоятці.
Під час відкручування або закручування гайок та болтів слід застосовувати ключі з довгими рукоятками. За потреби рукоятки ключів можна подовжувати тільки додатковими важелями типу «зірочка». Не дозволено застосовувати для подовження гайкових ключів додаткові важелі, ключі або труби.
На робочому місці інструмент розміщують так, щоб запобігти його скочуванню або падінню. Заборонено класти його на поручні огорож або неогороджений край площадки рихтувань, помосту а також поблизу відкритих люків, колодязів тощо.
Ручний слюсарно-ковальський інструмент незалежно від його використання підлягає періодичному, не рідше разу на 3 місяці, огляду відповідальними інженерно-технічними працівниками, призначеними розпорядженням по підрозділу, а у разі виявлення несправностей інструмент вилучають з експлуатації.
Лещата мають бути зі справними затискачами, а розташовувати їх потрібно на такій висоті, щоб працівнику було зручно виконувати роботу.