56. Вимоги до безпеки до ручного слюсарно-ковальського інструменту та до виконання робіт із його застосуванням.

До ручного слюсарно-коальського інструменту належать молотки, кувалди, сокири, викрутки, гайкові ключі, напилки, шабери, кліщі, лещата, ломи, лопати та інші, а також інструменти ударної дії: зубила, бородки, просічки, керни тощо.

Інструмент, який призначено для повсякденного застосування, потрібно закріплювати за працівниками для індивідуального або бригадного користування.

Інструмент з ізольованим покриттям потрібно зберігати в закритих приміщеннях на полицях чи стелажах, щоб не торкався опалювальних приладів та був захищеним від сонячних променів, вологи, забруднення та механічних ушкоджень. Потрібно переносити або перевозити до робочого місця із дотриманням умов, які забезпечують його справність та придатність до користування.

До початку роботи з інструментом слід переконатись в його справності, а саме: перевірити правильність насадки молотка, кувалди, сокири, тощо; впевнитись, що немає тріщин, вибоїн, відколів, задирів металу по краях тощо. Бойки молотків та кувалд мають бути з гладкою трохи опуклою поверхнею без косини та ушкоджень.

Рукоятки інструментів потрібно виготовляти із сухої деревини твердих листяних порід (берези, дуба, бука, клена, ясена, горобини, кизилу, граба) без сучків та косошару або із синтетичних матеріалів, які забезпечують експлуатаційну міцність та надійність у роботі. Виготовляти рукоятки із деревини м’яких порід (ялини, сосни тощо), а також із сирої деревини заборонено.

Рукоятки мають бути по всій довжині в перерізі овальної форми, бути гладкими, не мати тріщин і до вільного кінця дещо потовщуватись (крім кувалд) — для запобіганню висковзуванню із рук працівника під час замахів і ударів інструментом.

Рукоятка кувалди до вільного кінця має дещо стоншуватись, оскільки кувалду насаджують на рукоятку в бік потовщеного кінця без застосування клинів.

Вісь рукоятки має бути строго перпендикулярною до поздовжньої осі інструмента. Клини для закріплення інструмента на рукоятці мають виготовлятися з м’якої сталі та бути з насічками (йоржами).

Не дозволяють працювати з інструментом, рукоятки якого насаджено на загострені кінці (напилки, шабери, тощо) без металевих бандажних кілець.

Довжина інструменту ударної дії має бути не меншою 150 мм. Кут загострення робочої частини зубила залежить від металу, який обробляють і може змінюватися від 35° (під час рубки алюмінію) до 70° (за рубки чавуну).

Під час роботи з інструментом ударної дії працівники повинні користуватись захисними окулярами із склом, що не б’ється, для запобігання потраплянню в очі твердих частинок, що відлітають від інструмента, та бавовняними рукавицями.

У разі роботи клинами чи зубилами із використанням кувалди потрібно застосовувати клинотримачі з довжиною рукоятки не менше 0.7 м.

У разі використання кліщів слід застосовувати кільця, розміри яких мають відповідати розмірам оброблюваних заготовок.

Ширина робочої частини (лопатки) викрутки має відповідати розміру шліца у головці шурупа або гвинта.

Розміри зіва (захвата) гайкових ключів не мають перевищувати розміри головок болтів (граней гайок) більше ніж на 0.3 мм. Заборонено застосовувати для ключів підкладки, якщо їх розміри більші від головок болтів та гайок. Розмір ключа зазначають на його рукоятці.

Під час відкручування або закручування гайок та болтів слід застосовувати ключі з довгими рукоятками. За потреби рукоятки ключів можна подовжувати тільки додатковими важелями типу «зірочка». Не дозволено застосовувати для подовження гайкових ключів додаткові важелі, ключі або труби.

На робочому місці інструмент розміщують так, щоб запобігти його скочуванню або падінню. Заборонено класти його на поручні огорож або неогороджений край площадки рихтувань, помосту а також поблизу відкритих люків, колодязів тощо.

Ручний слюсарно-ковальський інструмент незалежно від його використання підлягає періодичному, не рідше разу на 3 місяці, огляду відповідальними інженерно-технічними працівниками, призначеними розпорядженням по підрозділу, а у разі виявлення несправностей інструмент вилучають з експлуатації.

Лещата мають бути зі справними затискачами, а розташовувати їх потрібно на такій висоті, щоб працівнику було зручно виконувати роботу.