
- •1. Загальні вимоги безпеки до виробничого устаткування.
- •2. Загальні вимоги безпеки до технологічних процесів.
- •Вимоги безпеки до виробничих процесів
- •3. Охарактеризуйте особливості електротравматизму, дію електричного стуму на організм людини та види електротравм. Електричні удари. Електрошок. Особенности электротравматизма
- •Действие электрического тока
- •Виды электрических травм
- •4. Охарактеризуйте чинники, що впливають на тяжкість ураження людини електричним струмом; допустимі значення струмів і напруг, безпечних для людини.
- •Основные пороговые "минимальные" значения токов
- •Допустимые значения напряжения прикосновения и тока
- •5. Причини електротравматизму. Основні вражаючі фактори електричних мереж. Основные причины электротравматизма
- •Основные пороговые "минимальные" значения токов
- •6. Проаналізуйте небезпеку ураження людини електричним струмом в однофазній мережі змінного струму при нормальній її роботі та в аварійних випадках.
- •7. Проаналізуйте небезпеку ураження людини електричним струмом в мережі трифазного струму ізольованої від землі при нормальній її роботі та в аварійних випадках.
- •8. Проаналізуйте небезпеку ураження людини електричним струмом в мережі з глухозаземленою нейтраллю при нормальній її роботі та в аварійних випадках.
- •9. Охарактеризуйте класифікацію приміщень за небезпекою ураження людини електричним струмом.
- •10. Дати порівняльну оцінку небезпеки ураження електричним струмом при попаданні людини під напругу в мережі, ізольованій від землі, та з глухозаземленою нейтраллю.
- •2. Средства индивидуальной защиты.
- •Классификация электротехнических изделий.
- •12. Захисне заземлення: визначення, умови застосування, принципова схема,.
- •13. Занулення: схема застосування, принципова схема, нормативні вимоги, практична реалізація, схеми.
- •14.Захисне вимикання: визначення, сфера застосування, основні вимоги — параметри, на які реагує таке устаткування
- •13. Малые напряжения.
- •Область применения
- •Источники малых напряжений
- •14. Изоляция токоведущих частей
- •15. Напряжение шага
- •16. Средства индивидуальной защиты.
- •17. Система організаційних заходів, які забезпечують безпечну експлуатацію електроустановок.
- •18. Причини виникнення статичної електрики. Небезпека від її дії. Допустимі норми напруженості електростатичного поля. Методи захисту.
- •Группы мер защиты
- •Способы защиты от статического электричества при использовании эвм
- •19. Надання першої допомоги при ураженні електричним струмом. Виды электрических травм
- •Порядок оказания помощи при поражении электрическим током.
- •Комплексные меры по оживлению.
- •20. Охорона праці під час експлуатації електронно-обчислювальних машин. Вплив еом і вдг.
- •Потенціально шкідливі та небезпечні виробничі фактори при роботі з вдт еом:
- •21. Фактори, що впливають на умови праці та ефективність взаємодії користувачів з еом і вдт.
- •22. Вимоги до виробничих приміщень для експлуатації вдт еом та певм.
- •Шум і вібрація
- •Неіонізуючі електромагнітні випромінювання
- •25. Заходи та засоби захисту від статичної електрики в приміщеннях з вдт та певм.
- •26. Вимоги до розміщення устаткування та організації робочих місць з вдт та певм.
- •27. Вимоги безпеки під час експлуатації(э), обслуговуванні(о), ремонті(р) та налагодженні(н) еом. Вимоги безпеки під час експлуатації
- •Вимоги безпеки під час обслуговування, ремонту та налагодження еом.
- •28. Вимоги до режимів праці та відпочинку при роботі з вдт та пеом.
- •29. Вимоги до профілактичних методичних оглядів користувачів вдт та пеом.
- •Протипоказання з боку органів зору
- •Загальні (соматичні) протипоказання
- •30. Вимоги до виробничого персоналу. Обов'язки, права та відповідальність користувачів за порушення правил охорони праці під час експлуатації еом.
- •Працівник має право
- •Працівник зобов'язаний
- •31. Вимоги електробезпеки при експлуатації еом.
- •32. Охарактеризуйте інфрачервоні випромінювання, їх класифікацію, джерела та параметри, вплив на організм людини. Нормування інфрачервоних випромінювань. Засоби та заходи захисту.
- •Вплив іч-випромінювання
- •33. Охарактеризуйте ультрафіолетове випромінювання, їх класифікацію, джерела та параметри, вплив на організм людини. Нормування інфрачервоних випромінювань. Методи захисту.
- •Вплив уф-випромінювання
- •34. Електричні випромінювання радіочастотного діапазону, їх джерела, основні параметри. Класифікація за частотним спектром. Вплив на організм людини.
- •Вплив електромагнітного поля
- •Постійне електричне (електростатичне) поле як фактор впливу на людину
- •36. Охарактеризуйте електромагнітні поля промислової частоти, їх джерела, вплив на організм людини. Гранично допустимі напруженості полів. Методи захисту від їх дії. Эмп промышленной частоты
- •Гранично допустимые напряженности эмп
- •Методы защиты от эми радиочастотного диапазона Организационно-технические
- •Инженерно-технологические
- •Системы индивидуальной защиты от эми.
- •Опасные и вредные производственные факторы при работе лазерных установок.
- •Биологическое действие лазерных излучений на организм человека.
- •Способы и средства защиты от лазерных излучений
- •39. Іонізуючі випромінювання: види, хар-ка. Поняття "іонізуюче випромінювання" та "радіаційна безпека".
- •Ионизирующее излучение.
- •Виды излучений.
- •40. Охарактеризуйте біологічну дію іонізуючих випромінювань на організм людини. Внутрішнє і зовнішнє опромінення. Соматичні та генетичні наслідки опромінення. Променева хвороба.
- •Биологическое действие
- •Виды облучений организма
- •Соматическое и генетическое воздействие ионизирующих излучений.
- •Лучевые болезни.
- •42. Охарактеризуйте методи і засоби захисту від іонізуючих випромінювань. Засоби індивідуального захисту, дозиметричний контроль. Категорії осіб за обмеженням доз опромінення.
- •Защита от ионизирующих излучений
- •46. Охарактеризуйте нормування вібрацій. Допустимі значення параметрів, що нормуються, залежно від виду вібрації, безпечний режим праці та відпочинку, медико-профілактичні заходи.
- •Классификация работ в зависимости от их опасности и массы одного места
- •Нормы перемещения грузов вручную
- •Механизация погрузочно-разгрузочных работ
- •Шкідливі виробничі фактори
- •Причини аварій і нещасних випадків
- •Контрольно-вимірювальні прилади, запобіжні пристрої та арматура посудин, що працюють під тиском
- •50. Безпека при експлуатації трубопроводів.
- •51. Безпека при експлуатації компресорних установок.
- •52. Безпека при експлуатації балонів для стиснутих і зріджених газів.
- •53. Загальні вимоги безпеки при виконанні робіт пайкою та лудінням. Потенційно шкідливі та небезпечні виробничі фактори при пайці і лудінні. Визначення кількості аерозолю свинцю при ручній пайці.
- •54. Вимоги до виробничих приміщень, устаткування і технологічних процесів пайки і лудіння.
- •55. Вимоги до безпеки до ручного електрифікованого інструмента та до виконання робіт із його застосуванням.
- •56. Вимоги до безпеки до ручного слюсарно-ковальського інструменту та до виконання робіт із його застосуванням.
- •57. Вимоги до безпеки ручного пневматичного інструмента та до виконання робіт із його застосуванням.
- •58. Вимоги до безпеки до абразивного та ельборового інструмента та до виконання робіт із його застосуванням.
- •59. Пожежна безпека. Визначення понять "пожежа", "пожежна безпека". Основні причини пожеж. Небезпечні та шкідливі фактори, пов'язані з пожежами.
- •61. Негорючі, важкогорючі та горючі матеріали і речовини. Легкозаймисті та горючі рідини. Нижня та верхня концентраційні границі поширення полум'я.
- •Класифікація пожежонебезпечних та вибухонебезпечних зон
- •63. Умови, необхідні для виникнення пожежі (горіння). Способи припинення горіння. Основні вогнегасні речовини та сфера їх застосування.
- •64. Вогнегасні властивості води та сфера її застосування.
- •64. Вогнегасні властивості піни та сфера її застосування.
- •66. Первинні засоби гасіння пожежі. Порядок оснащення ними об'єктів. Вибір типу та визначення кількості вогнегасників.
- •67. Охарактеризуйте будову, маркування, принципи дії та область застосування хімічно-пінних, вуглекислотних та порошкових вогнегасників.
- •68. Пожежна сигналізація, оповіщення та зв'язок. Засоби виявлення пожежі та оповіщення про пожежу: Автоматичні електричні системи пожежної сигналізації та ручні оповіщувачі про пожежу.
- •Оповіщувачі про пожежу
- •69. Автоматичні системи пожежогасіння. Вогнестійкість будівель та споруд.
- •Ступені вогнестійкості будівель та споруд
Постійне електричне (електростатичне) поле як фактор впливу на людину
Джерела постійного електричного (електростатичного) поля (ЕСП) – енергетичні установки для електротехнологічних процесів (електрогазоочищення, електростатична сепарація руд і матеріалів, електростатичне нанесення лакофарбових матеріалів). Заряди статичної електрики виникають при подрібненні, деформації речовин, переміщенні тіл, сипких матеріалів, при інтенсивному перемішуванні, кристалізації, випаровуванні тощо.
ЕСП утворюється електричним полем нерухомих електричних зарядів, з якими воно взаємодіє, і є найпоширенішим класом стаціонарних фізичних полів в енергетичних установках та електротехнічних процесах. Електростатичне поле може існувати як власне електричне поле (поле нерухомих зарядів) або стаціонарне електричне поле (електричне поле постійного струму).
ЕСП характеризується напруженістю і потенціалом окремих його точок. Напруженість (Е, В/м) – відношення сили, що діє в полі на точковий заряд, до величини цього заряду. Напруженість ЕСП не залежить від властивостей середовища, де існує це поле.
Електростатичні заряди одного знака і поля можуть виникати при виготовленні та обробці діелектричних матеріалів – статична електризація.
При експлуатації енергосистем ЕСП утворюються поблизу діючих електроустановок, розподільних пристроїв та ЛЕП надвисокої напруги постійного струму. У зоні високовольтних ЛЕП постійного струму напругою 400, 750 та 1150 кВ напруженість ЕСП на рівні землі коливається в межах 10-50 В/м. В умовах виробництва напруженість ЕСП коливається від одиниці до сотень кіловольт на метр. Висока напруженість ЕСП (до 10 кВ/м) реєструється на пультах управління, при електростатичному фарбуванні виробів в ізольованих камерах.
При виробництві пластмаси напруженість ЕСП досягає 240-500 кВ/м. У деревообробній промисловості напруженість ЕСП на робочих місцях може досягати 140 кВ/м. Основним обладнанням, яке генерує ЕСП, є різноманітні модифікації шліфувальних і полірувальних верстатів. На шліфувальних верстатах електростатичні заряди утворюються в місцях зіткнення шліфувальної стрічки з притискним пристроєм і поверхнею оброблюваного виробу, на полірувальних – у місцях зіткнення полірувального барабана з поверхнею оброблюваного виробу.
У целюлозно-паперовій промисловості напруженість ЕСП на окремих робочих місцях може коливатися в межах 60-150 кВ/м, оскільки основою при виробництві паперу є речовини з вираженими діелектричними властивостями. Електризація відбувається під час сушіння, обробки та намотування паперу на сортувальних верстатах.
У текстильній промисловості ЕСП зумовлюються широким використанням хімічних волокон, які мають діелектричні властивості. Електростатичні заряди внаслідок електризації текстильних волокон (тертя між собою та ниткопровідною гарнітурою) виникають упродовж всієї технологічної операції.
35. Нормування електромагнітних випромінювань радіочастотного діапазону. Захист від їх дії. Контроль електромагнітних випромінювань на робочих місцях.
Нормирование излучений радиочастотного диапазона
Нормирование ЭМИ радиочастотного диапазона зависит от частоты.
В соответствии с ГОСТ 12.1.006-84 в диапазоне частот 60 кГц-300 МГц нормируются напряженность электрической (Е) и магнитной (Н):
Таблица Предельно допустимые уровни составляющих ЭМП
Диапазон частот |
Электрическая
составляющая,
(Е),
|
Магнитная
составляющая
(Н),
|
Плотность
потока
энергии,
(I),
|
60 кГц до 3 МГц 3 МГц до 30 МГц 30 МГц до 50МГц 50 МГц до 300 МГц 300 МГц до 300 ГГц |
50 20 10 5 - |
5 - 0,3 - - |
- - - - 10 |
Допускаются уровни выше указанных, не более чем в 2 раза в случаях, когда время действия ЭМП на персонал не превышает 50% продолжительности рабочего дня.
В диапазоне частот от 300 МГц до 300 ГГц ЭМП нормируют плотностью потока энергии (ППЭ) излучения и создаваемой энергетической нагрузкой (ЭН).