33. Охарактеризуйте ультрафіолетове випромінювання, їх класифікацію, джерела та параметри, вплив на організм людини. Нормування інфрачервоних випромінювань. Методи захисту.

УФ-промені в електромагнітному спектрі розташовуються між тепловою і проникаючою радіацією і носять риси обох – за способом генерації вони відносяться до теплової частини випромінювання, а по дії на поглинаючі тіла – ближче підходять до проникаючій радіації, хоча викликають також і тепловий ефект)

• λ=380-10 нм:

  • УФА – 390-315 нм, ГДР 10 Вт/м2;

  • УФВ – 315-280 нм, ГДР 10^-2 Вт/м2;

  • УФС – 280-6 нм, ГДР 10^-3 Вт/м2;

• енергія кванта 3,56-123 еВ.

Джерела УФВ: радіолампи, ртутні випрямлячі, ртутно-кварцові лампи, зварювальні роботи.

Інтенсивність УФВ і його спектральний склад на робочому місці залежить від температури нагрівача, наявності газів, пилу і відстані від робочого місця до джерела випромінювання. Повітря практично не прозоре для <185 нм через поглинання УФВ киснем. УФВ розсіюються і поглинаються в запиленому середовищі й у газах.

Вплив уф-випромінювання

Особливість УФВ – їх висока сорбційність – їх поглинає більшість тіл.

УФВ при дії на людину викликає іонізацію в меншій мірі, ніж іонізуюча радіація. Енергія їхнього кванта достатня для порушення атома. Енергія хімічного зв'язку, що утримує атоми в молекулі будь-якої органічної сполуки організму ≤4 еВ. Фотони з енергією 12-15 еВ здатні викликати іонізацію H₂0, H, N, C – основу живої тканини – випромінювання з енергією 12 еВ можна розглядати як нижню межу для високоорганізованих біологічних систем.

• Малі дози УФВ впливають благотворно – сприяють утворенню вітамінів групи D, покращують імунобіологічні властивості організму. Реакція шкіри на УФВ – почервоніння – еритема, яка переходить в захисну пігментацію – "загар".

• Великі дози УФВ можуть викликати пошкодження очей (фотоофтальмію) і опік шкіри. Часті і надмірні дози можуть зумовлювати канцерогенну дію на шкіру.

УФ радіація викликає зміну складу виробничої атмосфери. Утворюються озон, оксиди азоту, перекис водню, відбувається іонізація повітря. Хімічна й іонізуюча дія УФВ обумовлює утворення в атмосфері ядер конденсації, на яких розсіюється світло й освітленість робочих місць знижується, утворюються тумани.

34. Електричні випромінювання радіочастотного діапазону, їх джерела, основні параметри. Класифікація за частотним спектром. Вплив на організм людини.

Електромагнітну енергію використовують у радіо-, радіорелейному і космічному зв'язках, радіолокації, радіонавігації, на телебаченні, у металургії для індукційного плавлення, зварювання, напилювання металів, у радіоспектроскопії, обчислювальній техніці, медицині.

Джерела ЕМВ у виробничих приміщеннях – неекрановані робочі елементи ВЧ-установок (індуктори, конденсатори, ВЧ-трансформатори…), ВЧ-генератори, антенні комутатори, комунікації (від генератора до антенного пристрою), антени, радіолокаційні станції (РЛС)…

Вплив електромагнітного поля

Ступінь опромінення – залежить від кількості передавачів, потужності, ступеня екранування, розміщення окремих блоків всередині приміщення і поза його межами.

Впливу енергії НВЧ-діапазону працівники зазнають при регулюванні, настроюванні та випробовуванні РЛС, у цехах заводів і ремонтних майстерень. Під час випробовування РЛС на полігонах або їх експлуатації в цивільній авіації умови праці операторів сприятливіші, оскільки більшу частину робочого часу вони перебувають в екранованих кабінах.

В умовах виробництва ЕМВ характеризується різноманітністю режимів генерації та варіантів дій працівників (випромінювання у ближній зоні, зоні індукції, загальне і місцеве, яке часто діє разом з іншими несприятливими факторами навколишнього середовища). Випромінювання може бути ізольоване (одне джерело), поєднане (кілька джерел одного частотного діапазону), змішане (кілька джерел різних частотних діапазонів) та комбіноване (одночасно діє інший несприятливий фактор).

Дія ЕМП:

• постійна; переривчаста (періодична, аперіодична).

• загальна – усе тіло; місцева – окремі частини

ЕМВ – потужний фізичний подразник. Різні організми мають різну чутливість до природних та антропогенних ЕМП: характер і вираженість біологічного ефекту залежать від параметрів ЕМП і рівня організації біосистеми. Міліметрові хвилі ЕМП впливають переважно на рецепторний апарат, хвилі більшої довжини – на центральну нервову систему.

Радіочастотне випромінювання різні органи і системи організму поглинають по-різному: істотне значення мають їх форма та лінійні розміри, орієнтація відносно джерела ЕМП. Первинні зміни функцій центральної нервової системи і пов'язані з ними порушення спричинюють біологічні ефекти на рівні органів і систем. Тривала дія високих рівнів електромагнітного випромінювання призводить до перенапруження адаптаційно-компенсаторних механізмів, істотних відхилень функцій органів і систем, порушення обміну речовин і ферментативної активності, гіпоксії, органічних змін. Оскільки у виробничому середовищі ЕМВ діє в комплексі з іншими факторами, його вплив на організм людини посилюється.

Захисно-пристосувальні реакції, що з'являються у людини під впливом ЕМВ – збудження центральної нервової системи і підвищення рівня обміну речовин.

Ефекти від впливу на біотканини людини ЕМВ радіочастотного діапазону малої потужності:

• тепловий ефект – може виявлятись у людини або підвищенням температури тіла, або вибірковим нагріванням окремих його органів, терморегуляція яких утруднена.

• нетепловий ефект – інтенсивність випромінювання нижча від теплових порогових значень або специфічна дія радіохвиль, яка визначається інформаційним аспектом ЕМВ, що сприймається організмом і залежить від властивостей джерела ЕМП та каналу зв'язку. Очевидно, що інформаційні процеси відіграють також певну роль при тепловій дії ЕМП на організм.

Механізми біологічної дії ЕМП:

• безпосередня – змінюється функція центральної нервової системи і пов'язана з нею нейрогуморальна регуляція;

• рефлекторні зміни нейрогуморальної регуляції;

• поєднання основних механізмів патогенезу – дії ЕМП з переважним порушенням обміну речовин, активності ферментів.

В окремих випадках у людини з'являються біль у серці, задишка, запаморочення, підвищена пітливість, посилюється функція щитовидної залози, порушується менструальний цикл у жінок і спостерігається статева слабкість у чоловіків; змінюється формула крові. Одним із специфічних уражень людини є катаракта (одразу після опромінення, через 3-6 днів, або поступово впродовж кількох років – спричинюється нагріванням кришталика до температури понад допустимі фізіологічні межі).