
- •1. Загальні вимоги безпеки до виробничого устаткування.
- •2. Загальні вимоги безпеки до технологічних процесів.
- •Вимоги безпеки до виробничих процесів
- •3. Охарактеризуйте особливості електротравматизму, дію електричного стуму на організм людини та види електротравм. Електричні удари. Електрошок. Особенности электротравматизма
- •Действие электрического тока
- •Виды электрических травм
- •4. Охарактеризуйте чинники, що впливають на тяжкість ураження людини електричним струмом; допустимі значення струмів і напруг, безпечних для людини.
- •Основные пороговые "минимальные" значения токов
- •Допустимые значения напряжения прикосновения и тока
- •5. Причини електротравматизму. Основні вражаючі фактори електричних мереж. Основные причины электротравматизма
- •Основные пороговые "минимальные" значения токов
- •6. Проаналізуйте небезпеку ураження людини електричним струмом в однофазній мережі змінного струму при нормальній її роботі та в аварійних випадках.
- •7. Проаналізуйте небезпеку ураження людини електричним струмом в мережі трифазного струму ізольованої від землі при нормальній її роботі та в аварійних випадках.
- •8. Проаналізуйте небезпеку ураження людини електричним струмом в мережі з глухозаземленою нейтраллю при нормальній її роботі та в аварійних випадках.
- •9. Охарактеризуйте класифікацію приміщень за небезпекою ураження людини електричним струмом.
- •10. Дати порівняльну оцінку небезпеки ураження електричним струмом при попаданні людини під напругу в мережі, ізольованій від землі, та з глухозаземленою нейтраллю.
- •2. Средства индивидуальной защиты.
- •Классификация электротехнических изделий.
- •12. Захисне заземлення: визначення, умови застосування, принципова схема,.
- •13. Занулення: схема застосування, принципова схема, нормативні вимоги, практична реалізація, схеми.
- •14.Захисне вимикання: визначення, сфера застосування, основні вимоги — параметри, на які реагує таке устаткування
- •13. Малые напряжения.
- •Область применения
- •Источники малых напряжений
- •14. Изоляция токоведущих частей
- •15. Напряжение шага
- •16. Средства индивидуальной защиты.
- •17. Система організаційних заходів, які забезпечують безпечну експлуатацію електроустановок.
- •18. Причини виникнення статичної електрики. Небезпека від її дії. Допустимі норми напруженості електростатичного поля. Методи захисту.
- •Группы мер защиты
- •Способы защиты от статического электричества при использовании эвм
- •19. Надання першої допомоги при ураженні електричним струмом. Виды электрических травм
- •Порядок оказания помощи при поражении электрическим током.
- •Комплексные меры по оживлению.
- •20. Охорона праці під час експлуатації електронно-обчислювальних машин. Вплив еом і вдг.
- •Потенціально шкідливі та небезпечні виробничі фактори при роботі з вдт еом:
- •21. Фактори, що впливають на умови праці та ефективність взаємодії користувачів з еом і вдт.
- •22. Вимоги до виробничих приміщень для експлуатації вдт еом та певм.
- •Шум і вібрація
- •Неіонізуючі електромагнітні випромінювання
- •25. Заходи та засоби захисту від статичної електрики в приміщеннях з вдт та певм.
- •26. Вимоги до розміщення устаткування та організації робочих місць з вдт та певм.
- •27. Вимоги безпеки під час експлуатації(э), обслуговуванні(о), ремонті(р) та налагодженні(н) еом. Вимоги безпеки під час експлуатації
- •Вимоги безпеки під час обслуговування, ремонту та налагодження еом.
- •28. Вимоги до режимів праці та відпочинку при роботі з вдт та пеом.
- •29. Вимоги до профілактичних методичних оглядів користувачів вдт та пеом.
- •Протипоказання з боку органів зору
- •Загальні (соматичні) протипоказання
- •30. Вимоги до виробничого персоналу. Обов'язки, права та відповідальність користувачів за порушення правил охорони праці під час експлуатації еом.
- •Працівник має право
- •Працівник зобов'язаний
- •31. Вимоги електробезпеки при експлуатації еом.
- •32. Охарактеризуйте інфрачервоні випромінювання, їх класифікацію, джерела та параметри, вплив на організм людини. Нормування інфрачервоних випромінювань. Засоби та заходи захисту.
- •Вплив іч-випромінювання
- •33. Охарактеризуйте ультрафіолетове випромінювання, їх класифікацію, джерела та параметри, вплив на організм людини. Нормування інфрачервоних випромінювань. Методи захисту.
- •Вплив уф-випромінювання
- •34. Електричні випромінювання радіочастотного діапазону, їх джерела, основні параметри. Класифікація за частотним спектром. Вплив на організм людини.
- •Вплив електромагнітного поля
- •Постійне електричне (електростатичне) поле як фактор впливу на людину
- •36. Охарактеризуйте електромагнітні поля промислової частоти, їх джерела, вплив на організм людини. Гранично допустимі напруженості полів. Методи захисту від їх дії. Эмп промышленной частоты
- •Гранично допустимые напряженности эмп
- •Методы защиты от эми радиочастотного диапазона Организационно-технические
- •Инженерно-технологические
- •Системы индивидуальной защиты от эми.
- •Опасные и вредные производственные факторы при работе лазерных установок.
- •Биологическое действие лазерных излучений на организм человека.
- •Способы и средства защиты от лазерных излучений
- •39. Іонізуючі випромінювання: види, хар-ка. Поняття "іонізуюче випромінювання" та "радіаційна безпека".
- •Ионизирующее излучение.
- •Виды излучений.
- •40. Охарактеризуйте біологічну дію іонізуючих випромінювань на організм людини. Внутрішнє і зовнішнє опромінення. Соматичні та генетичні наслідки опромінення. Променева хвороба.
- •Биологическое действие
- •Виды облучений организма
- •Соматическое и генетическое воздействие ионизирующих излучений.
- •Лучевые болезни.
- •42. Охарактеризуйте методи і засоби захисту від іонізуючих випромінювань. Засоби індивідуального захисту, дозиметричний контроль. Категорії осіб за обмеженням доз опромінення.
- •Защита от ионизирующих излучений
- •46. Охарактеризуйте нормування вібрацій. Допустимі значення параметрів, що нормуються, залежно від виду вібрації, безпечний режим праці та відпочинку, медико-профілактичні заходи.
- •Классификация работ в зависимости от их опасности и массы одного места
- •Нормы перемещения грузов вручную
- •Механизация погрузочно-разгрузочных работ
- •Шкідливі виробничі фактори
- •Причини аварій і нещасних випадків
- •Контрольно-вимірювальні прилади, запобіжні пристрої та арматура посудин, що працюють під тиском
- •50. Безпека при експлуатації трубопроводів.
- •51. Безпека при експлуатації компресорних установок.
- •52. Безпека при експлуатації балонів для стиснутих і зріджених газів.
- •53. Загальні вимоги безпеки при виконанні робіт пайкою та лудінням. Потенційно шкідливі та небезпечні виробничі фактори при пайці і лудінні. Визначення кількості аерозолю свинцю при ручній пайці.
- •54. Вимоги до виробничих приміщень, устаткування і технологічних процесів пайки і лудіння.
- •55. Вимоги до безпеки до ручного електрифікованого інструмента та до виконання робіт із його застосуванням.
- •56. Вимоги до безпеки до ручного слюсарно-ковальського інструменту та до виконання робіт із його застосуванням.
- •57. Вимоги до безпеки ручного пневматичного інструмента та до виконання робіт із його застосуванням.
- •58. Вимоги до безпеки до абразивного та ельборового інструмента та до виконання робіт із його застосуванням.
- •59. Пожежна безпека. Визначення понять "пожежа", "пожежна безпека". Основні причини пожеж. Небезпечні та шкідливі фактори, пов'язані з пожежами.
- •61. Негорючі, важкогорючі та горючі матеріали і речовини. Легкозаймисті та горючі рідини. Нижня та верхня концентраційні границі поширення полум'я.
- •Класифікація пожежонебезпечних та вибухонебезпечних зон
- •63. Умови, необхідні для виникнення пожежі (горіння). Способи припинення горіння. Основні вогнегасні речовини та сфера їх застосування.
- •64. Вогнегасні властивості води та сфера її застосування.
- •64. Вогнегасні властивості піни та сфера її застосування.
- •66. Первинні засоби гасіння пожежі. Порядок оснащення ними об'єктів. Вибір типу та визначення кількості вогнегасників.
- •67. Охарактеризуйте будову, маркування, принципи дії та область застосування хімічно-пінних, вуглекислотних та порошкових вогнегасників.
- •68. Пожежна сигналізація, оповіщення та зв'язок. Засоби виявлення пожежі та оповіщення про пожежу: Автоматичні електричні системи пожежної сигналізації та ручні оповіщувачі про пожежу.
- •Оповіщувачі про пожежу
- •69. Автоматичні системи пожежогасіння. Вогнестійкість будівель та споруд.
- •Ступені вогнестійкості будівель та споруд
32. Охарактеризуйте інфрачервоні випромінювання, їх класифікацію, джерела та параметри, вплив на організм людини. Нормування інфрачервоних випромінювань. Засоби та заходи захисту.
Інфрачервоне випромінювання – потік матеріальних часток, яким притаманні квантові і хвильові властивості:
λ=770-540*103 нм;
енергія кванта 0.0125-1.25 еВ.
ІЧ-випромінювання – функція теплового стану джерела випромінювання, виникає скрізь, де температура вище абсолютного нуля.
Джерела ІЧВ: природні (радіація сонця); штучні – будь-які поверхні, температура яких вища порівняно з поверхнями, що опромінюються.
Більшість виробничих процесів супроводжується виділенням тепла, тепло виділяється виробничим устаткуванням і матеріалами. Нагріті тіла віддають своє тепло менш нагрітим трьома способами: теплопровідністю, випромінюванням, конвекцією. Дослідження показують, що ≈60% тепла, що втрачається, приходиться на частку тепловипромінювання. Промениста енергія, проходячи простір від нагрітого тіла до менш нагрітого, переходить у теплову енергію в поверхневих шарах тіла, що опромінюється. У результаті поглинання випромінюваної енергії підвищується температура тіла людини, конструкцій приміщень, устаткування, що в значній мірі впливає на метеорологічні параметри (приводить до підвищення температури повітря в приміщенні).
На практиці випромінювання є інтегральним – тіла випромінюють одночасно різні довжини хвиль. Однак максимум випромінювання завжди відповідає хвилям певної довжини. В міру збільшення температури тіла довжина хвилі зменшується.
ІЧВ, властиве будь-якому нагрітому тілу, є складовою сонячного випромінювання.
Вплив іч-випромінювання
Характер його впливу на організм людини значною мірою визначається довжиною хвилі. У міру збільшення довжини хвилі проникна здатність інфрачервоного випромінювання знижується і починаючи з довжини хвилі 2,4 мкм воно повністю затримується шкірою. Короткохвильове інфрачервоне випромінювання здатне проникати у тканини тіла на 2-3 см, а довгохвильове практично повністю поглинається епідермісом шкіри.
Енергія ІЧВ, яке глибоко проникає у тканини, перетворюється здебільшого на теплову енергію. При цьому в тканинах відбуваються фотохімічні реакції, нагромаджуються специфічні високоактивні речовини, зокрема гістаміни, які потрапляють у кров. У крові збільшується вміст загального і залишкового азоту, поліпептидів та амінокислот. ІЧВ, проникаючи у клітину, може спричинювати розпад білкової молекули. Продукти розпаду, що надійшли у кров'яне русло, тривалий час діють на різні органи і системи безпосередньо або через нервову систему.
Фактори впливу ІЧВ: інтенсивність, спектральний склад, площа ділянки опромінювання, тривалість дії, ступень фізичного напруження; фактори виробничого мікроклімату – температура, вологість, швидкість руху повітря.
Під впливом ІЧВ поряд з підвищенням температури поверхні тіла, що опромінюється, за певних умов (тривалого опромінювання значної площі) може спостерігатись підвищення температури шкіри і на віддалених ділянках. Підвищення температури шкіри до 40-45°С є межею переношуваності ІЧВ.
Загальна температура тіла під впливом ІЧВ змінюється неістотно. Вона може підвищитися на 1,5-2°С, якщо ІЧВ зазнає значна площа поверхні тіла або людина виконує важку фізичну роботу.
ІЧВ діє у поєднанні з високою температурою навколишнього повітря. При цьому тепловіддача конвекцією та випромінюванням практично виключена, і залишається єдиний шлях тепловіддачі – випаровуванням вологи з поверхні тіла і дихальних шляхів.
Якщо у виробничих умовах з високою температурою і вологістю навколишнього середовища тепловіддача утруднена, організм людини може перегрітися – гіпертермія – істотно підвищується температура тіла, спостерігаються інтенсивне потовиділення, головний біль, почуття слабкості, спрага, порушення сприйняття кольору предметів. При швидкому наростанні симптомів в особливо тяжких випадках температура тіла досягає 41-42°С, шкіра стає блідою, синюшною, зіниці розширюються, дихання стає частим, поверхневим (50-60 разів за хвилину), прискорюється частота пульсу (120-160 ударів за хвилину), інколи виникають судоми, знижується артеріальний тиск, можлива втрата свідомості. Якщо потерпілому своєчасно не подати медичну допомогу, він може померти.
Тяжкі форми гіпертермії – тепловий удар – розвиваються за особливо несприятливих умов роботи при поєднанні метеорологічних умов, що негативно впливають на організм, з важкою фізичною працею та при інших шкідливих факторах виробничого середовища.
Сонячний удар є наслідком впливу ІЧВ як складової видимого світла на центральну нервову систему. Сонячний удар спричинюється безпосередньою дією сонячного випромінювання. Одужання після сонячного удару залежить від ступеня теплового ураження оболонок мозку та інших структур центральної нервової системи. Симптоми – головний біль, запаморочення, прискорення частоти пульсу і дихання, втрата свідомості, порушення координації рухів. Температура тіла у потерпілого, як правило, не підвищується.
Внаслідок перегрівання організму і втрати ним великої кількості рідини з потом можливе порушення водно-електролітного обміну, що проявляється судомною хворобою. Основним симптомом цієї патології є біль у м'язах кінцівок, що призводить до тонічних судом. При цьому температура тіла підвищується неістотно.
Хронічне перегрівання – найчастіше спостерігається у працівників металургійного виробництва і глибоких (1000 м і більше) шахт – призводить до вегетосудинної дисфункції з порушеннями терморегуляції, зниженням термостійкості еритроцитів, порушенням електролітного обміну.