1. Загальні вимоги безпеки до виробничого устаткування. 5

2. Загальні вимоги безпеки до технологічних процесів. 6

Вимоги безпеки до виробничих процесів 6

3. Охарактеризуйте особливості електротравматизму, дію електричного стуму на організм людини та види електротравм. Електричні удари. Електрошок. 7

Особенности электротравматизма 7

Действие электрического тока 7

Виды электрических травм 7

4. Охарактеризуйте чинники, що впливають на тяжкість ураження людини електричним струмом; допустимі значення струмів і напруг, безпечних для людини. 8

Основные пороговые "минимальные" значения токов 8

Допустимые значения напряжения прикосновения и тока 8

5. Причини електротравматизму. основні вражаючі фактори електричних мереж. 9

Основные причины электротравматизма 9

Основные пороговые "минимальные" значения токов 9

6. Проаналізуйте небезпеку ураження людини електричним струмом в однофазній мережі змінного струму при нормальній її роботі та в аварійних випадках. 10

7. Проаналізуйте небезпеку ураження людини електричним струмом в мережі трифазного струму ізольованої від землі при нормальній її роботі та в аварійних випадках. 12

8. Проаналізуйте небезпеку ураження людини електричним струмом в мережі з глухозаземленою нейтраллю при нормальній її роботі та в аварійних випадках. 13

9. Охарактеризуйте класифікацію приміщень за небезпекою ураження людини електричним струмом. 14

10. Дати порівняльну оцінку небезпеки ураження електричним струмом при попаданні людини під напругу в мережі, ізольованій від землі, та з глухозаземленою нейтраллю. 15

11. Основні технічні рішення по захисту людини від ураження електричним струмом при нормальній роботі електроустановок та в аварійних випадках (при переході напруги на нормально не струмоведучі частини електроустановок). 16

12. Захисне заземлення: визначення, умови застосування, принципова схема,. 17

13. Занулення: схема застосування, принципова схема, нормативні вимоги, практична реалізація, схеми. 19

14.Захисне вимикання: визначення, сфера застосування, основні вимоги — параметри, на які реагує таке устаткування 21

13. Малые напряжения. 21

Область применения 21

Источники малых напряжений 21

14. Изоляция токоведущих частей 22

15. Напряжение шага 23

16. Средства индивидуальной защиты. 24

17. Система організаційних заходів, які забезпечують безпечну експлуатацію електроустановок. 24

18. Причини виникнення статичної електрики. Небезпека від її дії. Допустимі норми напруженості електростатичного поля. Методи захисту. 25

Группы мер защиты 25

Способы защиты от статического электричества при использовании ЭВМ 25

19. Надання першої допомоги при ураженні електричним струмом. 26

Виды электрических травм 26

Порядок оказания помощи при поражении электрическим током. 26

20. Охорона праці під час експлуатації електронно-обчислювальних машин. Вплив ЕОМ і ВДГ. 28

Потенціально шкідливі та небезпечні виробничі фактори при роботі з ВДТ ЕОМ: 28

21. Фактори, що впливають на умови праці та ефективність взаємодії користувачів з ЕОМ і ВДТ. 29

22. Вимоги до виробничих приміщень для експлуатації ВДТ ЕОМ та ПЕВМ. 30

23. Санітарно-гігієнічні вимоги до освітлення виробничих приміщень з ВДТ ЕОМ та ПЕВМ. 31

24. Гігієнічні вимоги до параметрів виробничого середовища приміщень з ВДТ та ПЕВМ (мікроклімату, освітлення, шуму, вібрації, неіонізуючим електромагнітним випромінюванням). 31

Мікроклімат 31

Освітлення 31

Шум і вібрація 31

Неіонізуючі електромагнітні випромінювання 32

25. Заходи та засоби захисту від статичної електрики в приміщеннях з ВДТ та ПЕВМ. 33

26. Вимоги до розміщення устаткування та організації робочих місць з ВДТ та ПЕВМ. 33

27. Вимоги безпеки під час експлуатації(Э), обслуговуванні(О), ремонті(Р) та налагодженні(Н) ЕОМ. 34

Вимоги безпеки під час експлуатації 34

Вимоги безпеки під час обслуговування, ремонту та налагодження ЕОМ. 34

28. Вимоги до режимів праці та відпочинку при роботі з ВДТ та ПЕОМ. 36

29. Вимоги до профілактичних методичних оглядів користувачів ВДТ та ПЕОМ. 38

Протипоказання з боку органів зору 38

Загальні (соматичні) протипоказання 38

30. Вимоги до виробничого персоналу. Обов'язки, права та відповідальність користувачів за порушення правил охорони праці під час експлуатації ЕОМ. 39

Працівник має право 39

Працівник зобов'язаний 39

31. Вимоги електробезпеки при експлуатації ЕОМ. 40

32. Охарактеризуйте інфрачервоні випромінювання, їх класифікацію, джерела та параметри, вплив на організм людини. Нормування інфрачервоних випромінювань. Засоби та заходи захисту. 41

Вплив ІЧ-випромінювання 41

33. Охарактеризуйте ультрафіолетове випромінювання, їх класифікацію, джерела та параметри, вплив на організм людини. Нормування інфрачервоних випромінювань. Методи захисту. 43

Вплив УФ-випромінювання 43

34. Електричні випромінювання радіочастотного діапазону, їх джерела, основні параметри. Класифікація за частотним спектром. Вплив на організм людини. 44

Вплив електромагнітного поля 44

Постійне електричне (електростатичне) поле як фактор впливу на людину 45

35. Нормування електромагнітних випромінювань радіочастотного діапазону. Захист від їх дії. Контроль електромагнітних випромінювань на робочих місцях. 46

Нормирование излучений радиочастотного диапазона 46

36. Охарактеризуйте електромагнітні поля промислової частоти, їх джерела, вплив на організм людини. Гранично допустимі напруженості полів. Методи захисту від їх дії. 47

ЭМП промышленной частоты 47

Гранично допустимые напряженности ЭМП 47

Методы защиты от ЭМИ радиочастотного диапазона 47

37. Лазерні випромінювання, небезпечні та шкідливі фактори, що супроводжують роботу лазерів. Класифікація лазерів за ступенями небезпечності лазерного випромінювання. Біологічна дія лазерного випромінювання на організм людини. 49

Лазерные излучения 49

Опасные и вредные производственные факторы при работе лазерных установок. 50

Биологическое действие лазерных излучений на организм человека. 50

38. Охарактеризуйте нормування лазерного випромінювання. Вимоги безпеки при роботі лазерів. Вимоги до персоналу. Засоби індивідуального захисту. Перша допомога при ураженні лазерним випромінюванням. 51

Нормирование лазерных излучений 51

Способы и средства защиты от лазерных излучений 51

39. Іонізуючі випромінювання: види, хар-ка. Поняття "іонізуюче випромінювання" та "радіаційна безпека". 53

Ионизирующее излучение. 53

Виды излучений. 53

40. Охарактеризуйте біологічну дію іонізуючих випромінювань на організм людини. Внутрішнє і зовнішнє опромінення. Соматичні та генетичні наслідки опромінення. Променева хвороба. 54

Биологическое действие 54

Виды облучений организма 54

41. Охарактеризуйте нормування параметрів іонізуючих випромінювань, основні граничні дози, їх значення залежно від групи критичних органів. Допустимі рівні, їх призначення. Переопромінення персоналу, планування і контроль дозових навантажень персоналу. 56

Нормирование ионизирующих излучений 56

42. Охарактеризуйте методи і засоби захисту від іонізуючих випромінювань. Засоби індивідуального захисту, дозиметричний контроль. Категорії осіб за обмеженням доз опромінення. 58

Защита от ионизирующих излучений 58

45. Вібрації. Визначення поняття «вібрації». Причина вібрації, параметри вібрації. Джерела вібрації на підприємствах галузі. Вібрація як позитивний і негативний фактор виробничого процесу. Класифікація вібрацій за походженням, загальні та локальні вібрації, вібрації робочих місць. Вплив вібрації на організм людини. Вібраційна хвороба. 60

46. Охарактеризуйте нормування вібрацій. Допустимі значення параметрів, що нормуються, залежно від виду вібрації, безпечний режим праці та відпочинку, медико-профілактичні заходи. 62

47. Загальні вимоги безпеки при виконанні вантажно-розвантажувальних робіт. Класифікація вантажів залежно від небезпечності та маси одного місця. Норми переміщення вантажів вручну. Механізація вантажно-розвантажувальних робіт. 64

Нормы перемещения грузов вручную 64

Механизация погрузочно-разгрузочных работ 64

48. Загальні вимоги безпеки при експлуатації посудин, що працюють під тиском. Шкідливі та небезпечні виробничі фактори при їх експлуатації. Причини аварій і нещасних випадків. 66

Безпека при експлуатації посудин, що працюють під тиском 66

Шкідливі виробничі фактори 66

Причини аварій і нещасних випадків 66

49. Організація безпечної експлуатації посудин, що працюють під тиском. Контрольно-вимірювальні прилади, запобіжні пристрої та арматура посудин, що працюють під тиском. 67

Організація безпечної експлуатації посудин, що працюють під тиском 67

Контрольно-вимірювальні прилади, запобіжні пристрої та арматура посудин, що працюють під тиском 67

50. Безпека при експлуатації трубопроводів. 68

51. Безпека при експлуатації компресорних установок. 70

52. Безпека при експлуатації балонів для стиснутих і зріджених газів. 71

53. Загальні вимоги безпеки при виконанні робіт пайкою та лудінням. Потенційно шкідливі та небезпечні виробничі фактори при пайці і лудінні. Визначення кількості аерозолю свинцю при ручній пайці. 72

54. Вимоги до виробничих приміщень, устаткування і технологічних процесів пайки і лудіння. 74

55. Вимоги до безпеки до ручного електрифікованого інструмента та до виконання робіт із його застосуванням. 75

56. Вимоги до безпеки до ручного слюсарно-ковальського інструменту та до виконання робіт із його застосуванням. 77

57. Вимоги до безпеки ручного пневматичного інструмента та до виконання робіт із його застосуванням. 79

58. Вимоги до безпеки до абразивного та ельборового інструмента та до виконання робіт із його застосуванням. 80

59. Пожежна безпека. Визначення понять "пожежа", "пожежна безпека". Основні причини пожеж. Небезпечні та шкідливі фактори, пов'язані з пожежами. 81

60. Сутність процесу горіння, види горіння; повне і неповне згорання, ламінарне і дефлаграційне горіння, вибух і детонація; гомогенне і гетерогенне горіння. Показники пожежовибухонебезпечності матеріалів та речовин. 82

61. Негорючі, важкогорючі та горючі матеріали і речовини. Легкозаймисті та горючі рідини. Нижня та верхня концентраційні границі поширення полум'я. 84

62. Класифікація вибухонебезпечності та пожежонебезпечності приміщень та зон в приміщеннях та за їх межами за правилами улаштування електроустановок. Категорії приміщень за пожежовибухонебезпечністю та класи вибухонебезпечних і пожежовибухонебезпечних приміщень і зон, як фактори, що визначають основний перелік щодо забезпечення пожежної безпеки об'єкта. 85

Класифікація пожежонебезпечних та вибухонебезпечних зон 86

63. Умови, необхідні для виникнення пожежі (горіння). Способи припинення горіння. Основні вогнегасні речовини та сфера їх застосування. 87

64. Вогнегасні властивості води та сфера її застосування. 87

64. Вогнегасні властивості піни та сфера її застосування. 87

ВОДА 87

ПІНА 88

66. Первинні засоби гасіння пожежі. Порядок оснащення ними об'єктів. Вибір типу та визначення кількості вогнегасників. 90

67. Охарактеризуйте будову, маркування, принципи дії та область застосування хімічно-пінних, вуглекислотних та порошкових вогнегасників. 91

68. Пожежна сигналізація, оповіщення та зв'язок. Засоби виявлення пожежі та оповіщення про пожежу: Автоматичні електричні системи пожежної сигналізації та ручні оповіщувачі про пожежу. 93

Схема системи пожежної сигналізації 93

Оповіщувачі про пожежу 94

69. Автоматичні системи пожежогасіння. Вогнестійкість будівель та споруд. 97

Ступені вогнестійкості будівель та споруд 98

1. Загальні вимоги безпеки до виробничого устаткування.

Основа безпеки праці на виробництві: безпека виробничого устаткування; безпека технологічних процесів; організація безпечного виконання робіт.

Безпека виробничого устаткування – відповідність виробничого устаткування вимогам безпеки праці і умовам нормативної документації під час монтажу, демонтажу і експлуатації.

Безпека виробничого устаткування забезпечується:

1. правильним вибором принципів дії конструктивних схем, елементів конструкції та джерел енергії;

2. застосуванням в конструкції засобів автоматизації, дистанційного керування, контролю;

3. застосуванням в конструкції засобів захисту та надання інформації про можливі небезпеки;

4. виконанням ергономічних вимог, обмеженням фізичних і нервово-психологічних навантажень працівників;

5. включенням вимог безпеки в технічну документацію з монтажу, експлуатації, ремонту, транспортування та збереження устаткування;

6. використання в конструкції безпечних нешкідливих матеріалів;

Виробниче устаткування не повинно бути пожежо-вибухонебезпечним, створювати небезпечності внаслідок впливу вологи, сонячної радіації, агресивних речовин, механічних коливань, перепадів тиску і температури та ін.

В процесі експлуатації устаткування не повинно забруднювати середовище шкідливими речовинами вище встановлених норм. Конструкція устаткування повинна усунути або знизити до нормативних вимог рівні шуму, інфразвуку, ультразвуку, вібрації та різних випромінювань. Рухомі частини устаткування, які є небезпечними, необхідно огороджувати за винятком тих частин огороджування яких не допускається з погляду на їх функціональне призначення. Конструкція устаткування повинна забезпечувати захист людини від ураження електричним струмом, запобігати накопиченню заряду статичної електрики в небезпечних кількостях.

Система керування виробничим устаткуванням має забезпечувати надійне і безпечне його функціонування у всіх режимах роботи при можливих зовнішніх впливах передбачених в ТЗ.

На робочих місцях мають бути написи, схеми та інші засоби інформації щодо послідовності керуючих дій.

Засоби захисту, що входять в конструкцію виробничого устаткування повинні:

• забезпечити можливість контролю його функціонування;

• використовуватись за призначенням безпосередньо в процесі роботи устаткування;

• діяти до повного усунення небезпечного фактору, що спричинив спрацювання захисту;

• зберігати функціонування при виході із ладу інших засобів захисту.

Технічні характеристики та параметри устаткування повинні відповідати антропометричним, фізіологічним, психофізіологічним можливостям людини.

Органи керування устаткуванням повинні:

1. мати форму, розміри і поверхню безпечні та вигідні для роботи;

2. зручно розміщуватися в робочій зоні, розміщуватися з урахуванням щодо зусиль, які не перевищують встановлені стандартами нормативи.

Електричні схеми мають забезпечити автоматичне відключення вимикача незалежно від положення органів керування за раптового зниження напруги у мережі та не допускати самовільного вмикання при відновленні напруги.