106. Висвітліть хід громадянської війни між Октавіаном та Антонієм

Тоді як Октавіан прагнув укріпити свою владу в західній частині римської держави, Антоній єдино панував на Сході республіки. Він поселився при дворі єгипетської цариці Клеопатри, а пізніше і одружувався на ній.  До часу знайомства з Антонієм Клеопатра була вдовою свого 18 – літнього брата Птолемея .У 111. Цей брак свого часу організував Юлій Цезарь. Проте тоді цей брак був лише номінальним, оскільки по суті Клеопатра була коханою Цезаря, народила йому сина, Птолемея – Цезаріона. Сумуючи по Цариці, Цезар навіть викликав її до Риму, який цариця покинула лише після вбивства Цезаря. У Римі відбулася їх перша зустріч з Антонієм. Антоній не був закоханий, але її чарівність справила на нього враження. Надалі, коли Антоній став тріумвіром – управителем Сходу – Клеопатра усвідомлювала, що може панувати над Єгиптом, якщо зуміє закохувати в себе сміливого полководця. Знаходячись у Клеопатри, Антоній остаточно забув про свою законну дружину Фульвію, яка знаходилася в Римі і незабаром померла від важкої хвороби. Повернувшися у зв'язку з даною подією до Риму, Антоній знайшов свої відносини остаточно засмученими. Щоб одержати прощення, він одружувався на сестрі Октавіана, Октавії. Три довгі роки жила Клеопатра наодинці, виховуючи троє дітей Антонія. Але в кінці 36 р до н.е. Антоній, викликаний війною до Сірії, пригадав про Клеопатру. Тут він проводив час в нескінченних бенкетах і захопленнях. Вигравши війну у Вірменії, Антоній вирішив провести тріумф в Александрії, чим наніс образу Риму. Опинившися в повній залежності від Клеопатри, Антоній розпоряджався східними володіннями Риму, роздаючи їх Клеопатрі і її дітям. Ініційована їм війна з парфянами закінчилася повною невдачею. Це поразка, і, особливо, передача римських володінь Клеопатрі озлоблювали проти Антонія італійських громадян, чим і скористався Октавіан. У 32 р. до н.е. відбувся розрив між ним і Антонієм. Прихильникам Антонія дозволено було покинути Рим. Октавіан розкрив заповіт Антонія, в якому мовилося, що Антоній просить поховати себе в Єгипті разом з Клеопатрою, а також бажав закріпити за своїми дітьми від Клеопатри дари в кількості, що перевершує всяку міру. Даний заповіт ще більше підірвав авторитет Антонія. На вимогу Октавіана Сенат оголосив війну Клеопатрі. Антоній виступив на її захист (32 р. до н.е.), що і послужило приводом для нової громадянської війни між Октавіаном і Антонієм. Октавіан провів деяку підготовку до війни. Він примусив до присяги жителів Італії і західних провінцій, привернув імущі шари до споруди флоту. Антоній, у свою чергу, також зібрав значні сили і засоби з міст еллінізму сходу. Вирішальне зіткнення між силами Октавіана і Актонія відбулося поблизу західних берегів Греції. Тут, біля мису Акцій, 2 вересня 31 р. до н.е. зіткнулися військові флоти Октавіана і Актонія. В розпал битви Клеопатра, що також з'явилася на місці військових дій, покинула з своїм флотом місце битви. За нею послідував і Антоній. Залишившися без керівника, флот і армія Антонія незабаром вимушені були здатися. Октавіан не забарився захопити східні провінції, і вслід за цим, Єгипет. Завоювання Єгипту дало Октавіану величезну здобич: у його руки перейшла скарбниця і незчисленні багатства двору. Антоній і Клеопатра покінчили життя самогубством. Тепер вся територія Римської держави виявилася під владою Октавіана. Після перемоги над Антонієм він більш вже не мав серйозних суперників, і влада його зробилася одноосібною.