
- •Функції соціального педагога:
- •Соціально-педагогічна робота з неповнолітніми та молоддю, які повернулися з місць позбавлення волі
- •Види девіантної поведінки
- •Види обдарованості
- •Педагогічна діагностика емоційно-вольової сфери дитини інваліда
- •4.2. Методики:
- •Діагностика умов розвитку талановитості.
- •Закономірності розвитку особистості:
Педагогічна діагностика емоційно-вольової сфери дитини інваліда
Педагогічна діагностика – обстеження дитини-інваліда з метою визначення педагогічних показників у сфері виховання, навчання, освіти. Для дитини-інваліда програма педагогічного обстеження конкретизується в залежності від віку.
.Педагогічна діагностика дітей-інвалідів дошкільного віку (від 3 до 7 років)
4.2. Методики:
- бесіда;
- спостереження за ігровою, побутовою, навчальною діяльністю;
- графічні методи – малювання;
- методики у формі „навчального експерименту”;
- Доски Сегена (більш складні з 10 вложень);
- складання пірамідок з 4-6-8 кілець;
- складання розрізних картинок (з 4-5-6 частин);
- „Поштова скринька”;
- установлення послідовності подій;
- класифікація предметів;
- виключення невідповідного предмету (четвертий зайвий);
- запам’ятовування 10 слів;
- опосередковане запам’ятовування;
Казкотерапія, ігротерапія.
Діагностика умов розвитку талановитості.
Для виявлення обдарованості можна скористатись і комплексною діагностикою. Вона стимулює процес самопізнання, самовиховання та самореалізації, дає змогу виявити індивідуально-психологічні передумови, від яких залежить прискорення (чи уповільнення) розвитку творчої обдарованості. Діагностування починають із темпераменту, потім рис характеру (інтересів, нахилів, здібностей тощо). Процес виявлення обдарованості здійснюється поетапно:
1) спостереження;
2) виявлення психологічного стану дитини шляхом власної оцінки;
3) визначення коефіцієнта розумового розвитку 10;
4) визначення інтелектуального розвитку шляхом дослідження вербальних здібностей учня;
5) визначення продуктів творчості школяра;
6) всебічний аналіз конкретних випадків.
Відомою в педагогіці є «модель діагностики розвитку» (Ю.Д. Бабаєва та А.Г. Асмолов), за якою дитину перевіряють не стільки на наявні знання і вміння оперувати ними, скільки на здатність до їх розвитку. Цей варіант діагностики з успіхом застосовується як в масових школах, так і в закладах нового типу. Діагностика передбачає: а) попереднє психодіагностичне обстеження; б) встановлення причин виникнення психологічних перепон до розвитку; в) типологічну діагностику (визначення типу розвитку, з'ясування механізмів створення перепон); г) прогнозування можливих наслідків розвитку; д) розробку педагогічних рекомендацій з оптимального навчання та розвитку конкретної дитини.
Найпоширенішим із них є тестологічний підхід — оцінка інтелектуального розвитку (конвергентне мислення — тести Д. Векслера, Дж. Равена) та креативності (дивергентне мислення — тести П. Торренса, Дж. Плфорда), а також методики виявлення домінантної мотивації. Адже, згадаємо, що, за Дж. Рензуллі, обдарованість — поєднання трьох компонентів: мотивації, орієнтованої на виконання завдання, видатних розумових здібностей і креативностi. Методики „ Карта інтересів для молодших школярів” та тест - опитувальних В. Русалова „Психологічна характеристика темпераменту
Закономірності розвитку особистості:
розвиток особистості має наслідувальний характер
особистість людини розвивається під впливом середовища
людська осбистість розвивається внаслідок впливу на всі сторони її психіки
людина розвивається в діяльності
зміна особистості вимагає змінии ставлення до неї
Освіта – це процес і результат засвоєння людиною систематичних знань, умінь і навичок, розвиток розуму та почуттів, формування світогляду та пізнавальних інтересів.
Культу́ра (лат. Culture — «обробіток», «обробляти») — сукупність матеріальних та духовних цінностей, створених людством протягом його історії
Релі́гія (від лат. religio — зв'язок) — віра, особлива система світогляду та світосприйняття, набір культурних, духовних та моральних цінностей, що обумовлюють поведінку людини[1].У широкому сенсі, як суспільний інститут, релігія це сукупність вірувань і віровчень, наявних у суспільстві
Особистість це індивід, який формується в процесі індивідуально-соціального розвитку, має свідомість, самосвідомість, активно пізнає і перетворює навколишній світ відповідно до людських потреб
Сімейний мікроклімат- це комплекс соціально- економічних та психологічних умов що сприяють чи перешкоджають згуртуванню сімї, сукупність соцільно- духовних, психо- фізіологічних, емоційних настроїв, станів, відносин членів сімї.
Опіка — влаштування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, в сім'ї громадян України, які перебувають переважно в сімейних, родинних відносинах із цими дітьми з метою забезпечення їх виховання, освіти, розвитку, захисту їх прав та інтересів
Норма – це деяке ідеальне утворення, умовне позначення об’єктивної реальності або деякий середньостатистичний показник, що характеризує реальну дійсність, але в ній здебільшого не існує. Кожна норма має свої показники та характеристики. Все те, що не відповідає показникам називається відхиленням від норми. Усі відхилення поділяються на позитивні і негативні. Наприклад негативним відхиленням від норми є розумова відсталість, а позитивним – талановитість чи обдарованість. Негативні відхилення від норми призводять до занепаду особистості, групи, суспільства, в той час коли позитивні сприяють їх розвитку.
Педагогічна майстерність – комплекс властивостей осбистості, що забезпечує самоорганізацію високого рівня професійної діяльності на рефлексивній основі.
Структурні компоненти педагогічної майстерності:
гуманістична спрямованість
професійна компетентність
професійні здібності ( комунікативні, перцептивні, динамізм, емоційна стабільність, оптимістичність прогнозування, креативність)
педагогічна техніка- володіння комплексом прийомів, які допомагають соціальному педагогові глибше, яскравіше, талановитіше виявити себе і досягти навищих результатів у професійній діяльності.( вміння керувати своєю діяльність і поведінковю, вміння керувати діяльністю і поведінкою клієнтів)
Педагогічний консиліум (від лат. concilium — нарада, засідання) — це нарада, збори вчителів-вихователів з обговорення соціально-психологічних якостей і особливостей поведінки, діяльності вихованців (на основі докладної характеристики класного керівника, інших членів виховного процесу) для більш глибокого вивчення учня та визначення доцільних і ефективних напрямів виховної роботи з ним. На консиліумі розглядають, як правило, складні випадки взаємин між вихованцем і педагогом, викликані потребою перевиховання школяра.
Основні напрями діяльності сучасних молодіжних об'єднань:
- підвищення громадської активності молоді та формування лідерських якостей ("Школа молодого лідера "Почни з себе - зміни країну!"" "Освічена молодь - міцна держава",
- соціальний захист молоді та представників інших вікових груп, які потребують допомоги ("Здоров'я молоді та залучення громадськості до соціальної профілактики" (МГО "Демократичні перетворення України"), " програма підтримки молоді з особливими потребами "Ти потрібен" (Українська федерація молодих медиків) та ін.);
- оздоровлення молоді, спортивно-туристична робота ("Здоров'я студентів" (Всеукраїнська рада студентів), "Зелений туризм в сільській місцевості" (Спілка селянської молоді),
- екологічний захист довкілля ("Відновлення первісності малих річок та озер за сучасними екобіотехно-логіями молодими аграріями України" (Спілка молодих аграріїв України),
- мистецький, культурологічний розвиток дітей, підлітків та молоді (Всеукраїнський молодіжний фестиваль "Перлини сезону" (Всеукраїнський молодіжний мистецький центр "Перлини сезону"), "
Напрями діяльності дитячих громадських організації, які вони реалізують в умовах місцевих громад:
залучення дітей до суспільно корисних справ;
формування активної життєвої позиції особистості;
виховання гуманної особистості, свідомого громадянина України;
збереження та примноження природного довкілля, історико-культурної спадщини;
забезпечення гармонії фізичного, духовного та інтелектуального розвитку підростаючого покоління;
захист прав та свобод дітей, створення умов для їх самореалізації;
організація змістовного дозвілля, формування здорового способу життя дітей;
профілактика негативних явищ у дитячому середовищі.
Громада - групова соціальна спільнота, члени якої мають спільні географічні та соціокультурні ознаки та взаємодіють між собою з метою задаовлення певних потреб чи розв’язання проблем.
Територіальна громада- жителі, об’єднанні спільним проживанням у межах села, селища, міста, що є самостійною адміністративною одиницею, або або добровільні обєднання жителів кількох сіл, що мають єдиний адміністративний центр.
Основні характеристики громади:
природньо- економічні осблисвотсі території
соціокультурні традиції населення
гендерно- вікова характеристика
заклади соціальної інфраструктури
органи місцевого самоврядування та місцевої виконавчої влади
неурядові організації
Функції громади:
ціннісно- орінтаційна
культурологічна
нормативно- правова
функція соціального контрлю( вироблення системи групових реакцій на поведінку члена громади у вигляді санкцій, що є адекватними соціальним цінностям суспільства)
інтегративна
Основні напрями соцільно- педагогічної роботи за місцем проживання:
орієнтація громадськості на формування здорового способу життя
організація громадськості на одухотворення культурно- дозвіллєвої діяльності
організація громадськості на суспільно- корсину працю за місцем проживання
організація роботи з соціального виховання в канікулярний та літній час
Принципи профілактики алкоголізму
- Відповідність змісту роботи потребам особистості.
- Активізація зворотнього зв’язку
- Опора на позитивні моменти.
- Розвіювання стереотипів про «героїв з пляшкою»
- Залучення батьків, медичних працівників.
- Систематичність.
Принципи управління соціально-педагогічним процесом:
- Принцип гуманізації вимагає на всіх етапах управлінської
діяльності орієнтуватися на людину, її потреби, інтереси, цінності.
- Принцип науковості в управлінні установами соціальної роботи вимагає оволодіння керівником теоретичними основами і технологією діяльності в цій сфері, управлінської психології, сучасної політології, соціології та менеджменту.
- Принцип єдиноначальності та колегіальності вимагає широкого залучення працівників до обговорення та підготовки рішення в поєднанні з особистою відповідальністю керівника за прийняття та виконання управлінського рішення.
- Принцип мотивації праці вимагає врахування в управ¬лінській діяльності різнобарвності мотивів, які приводять людей до
праці у сфері соціальної роботи.
- Принцип зворотного зв'язку вимагає відслідковувати хід виконання управлінських рішень, отримувати інформацію про якість і умови їх здійснення, мати конкретні кількісні показники.
- Принцип раціонального добору, підготовки, розміщен¬ня та використання кадрів орієнтує на забезпечення відповід¬ності професійної компетентності, ерудиції, загальної культури інших ділових якостей працівників вимогам мети та завдань організації, вимогам робочих місць і посад.
Функції соціального педагога в пенітенціарних установах:
спільно з психологом, педагогічним колективом і адміністрацією установи скласти план навчання і роботи на період позбавлення волі
допомогти засудженим подолати психологічну кризу у зв’язку з арештом
сприяти в адаптації їх до новго середовища
допомогти організувати вільний час і продовжити навчання
захищати права засуджених
співпрацювати з батьками і родичами ув’язнених
підготувати ув’язненого до виходу на свободу.