2.2. Підбір та використання пісеного репертуару в процесі моделювання навчальних занять

Підбір репертуару - це творчий процес, органічно включений у повсякденну діяльність вчителя і вимагає від нього багатьох знань і умінь, наприклад знати закони сприйняття дітьми тих чи інших музичних творів як окремо, так і в їх взаємозв'язках і сполученнях, вміти моделювати для кожного уроку і виступи все нові «комплекси» музичного матеріалу, знати закономірності музично-співочого розвитку школярів і вміти передбачити динаміку цього розвитку в учнів під впливом відібраного репертуару, вміти гнучко і повноцінно реагувати у навчально-виховному плані на нові віяння в сучасного музичного життя. Мають значення і методичні установки педагога, а також уміння бачити можливості їх творчої реалізації на тому чи іншому музичному творі. Відбір творів-процес складний: з одного боку, в ньому фокусується педагогічний та музичний досвід, культура вчителя, з іншого боку, характер відбору обумовлений специфікою музичного матеріалу, особливостями тих, хто його засвоює, а також тим, в яких умовах відбувається навчання. Головним «збірним» принципом можна вважати підпорядкування відбору репертуару навчально-виховним завданням[74.276 c.].

Серйозної уваги заслуговує аналіз твору в тембровом відношенні, тобто виявлення особливостей виражальних засобів, які можуть надати той чи інший вплив на характер співочого звучання, на тембр голосу в процесі роботи над піснею. Проводити таку роботу необхідно, так як тембр співочого голосу, як і інші властивості звучання, є відображенням якості роботи голосового апарату дитини, відображенням методичних установок педагога, а також того музичного матеріалу, який він відбирає і використовує [67. 28-29 c.].

Спираючись на знання особливостей звучання дитячого співочого голосу, треба уявити собі, якою мірою можуть вплинути на характер звучання такі елементи твору, як його теситура, звуковисотні компоненти, ритмічний малюнок, динаміка, штрихи, поетичний текст, художній образ в цілому, його емоційна насиченість . І, нарешті, визначається загальна виконавська трактування твору. Тут слід врахувати, наскільки даний склад учнів зможе домогтися художності виконання пісні при збереженні оптимального вікового вокалізірованія, чи готовий хор до цього психологічно, емоційно, чи достатньо він художньо-технічно навчений [60. 22 c.].

Якщо кожен твір буде відбиратися на основі знання і врахування особливостей і можливостей дітей даного віку, це значною мірою з'явитися запорукою успішного індивідуального співочого розвитку школярів, охорони їх голосів. Репертуар дитячого хору формується так, щоб сприяти розвитку і зміцненню дитячих голосів.

Багато дитячих пісні при вмілому їх використанні стають тією основою, на якій виробляються навички раціонального звукоутворення, дихання, дикції. Благодатний матеріал для вокально-хорової роботи - російські народні пісні, які виконуються найчастіше багатоголосого і без супроводу. Сама їх мелодія як би налаштовує голос на акустично вірне звучання.

Одне з важливих засобів вокального виховання та розвитку в дитячому хорі полягає в тому, що для розучування береться не одне, а кілька контрастних між собою творів. Одночасна робота над швидкими і повільними, кантиленою і «стаккатнимі» творами тренує вокальний апарат хористів, включає в хорову роботу творчий початок і свідомість. У репертуар повинні входити твори як сучасних композиторів, так і твори класиків, російські народні пісні, а також пісні народів світу. Розумний відбір матеріалу забезпечить можливість для всебічного музичного розвитку учнів.

Охарактеризує коротко основні групи хорових творів, що використовуються зазвичай в роботі з дитячим хором. Популярні дитячі пісні-твори, вигадані для дітей вітчизняними композиторами-Р.Бойко, Ю.Чічковим, С.Баневічем, Г.Струве, А.Подгайцем, О.Хромушіним, С.Ведерніковим і багатьма іншими. Сучасна хорова музика. Включаючи в план вокальної роботи твори сучасних російських і зарубіжних композиторів, необхідно піклуватися про те, щоб вони були доступні дітям по колу настроїв, образів, розширювали «інтонаційний багаж» учнів, привчаючи їх до сприйняття сучасних образів гармонії, інших засобів музичної виразності. Народні пісні Росії і ближнього зарубіжжя. У роботі найчастіше використовую народні (російські, українські, білоруські, латиські, естонські, литовські і т.д.) пісні в обробці для дитячого хору. Музика народів світу. Формуючи в учнів різнобічність музичних інтересів, бажано включати в репертуарний план твору, вигадані композиторами різних народів світу. Класика. У репертуар може бути включений ряд неважких класичних музичних творів («Колискова» Й. Брамса, «За рікою старий будинок» І.С. Баха, «Неаполітанська пісенька» П.Чайковського на слова Г.Іващенко, «Острівець» С. В.Рахманінова на слова К. Бальмонта, «Ранок» Ж. Бізе на слова Д.Усова і т.д.) Сакральна (релігійна, обрядова) музика. Багатовікова хорова культура, що знайшла відображення в музиці релігійного вжитку, виявляє приклад найвищих досягнень музичного мистецтва. Данина релігійному мистецтву приносили видатні музиканти-класики, такі як І. С. Бах, Д.Перголезі, П.І.Чайковський, С.І.Танеев, С.В.Рахманинов. Можна рекомендувати слухати записи і «живі» виступи хорових колективів, які виконують релігійну музику.

Отже, вибір творів для дитячого хору - справа нелегка. Раціональніше всього намічати до розучування відразу кілька творів, різнопланових як за образним змістом, так і за своїми вокально-хоровим труднощам, планувати репертуар на півроку, рік. Лише в цьому випадку можна з успішністю поєднувати легке і складне, пісні повсякденні і класичні твори.