Додаток а

Урок із музичного мистецтва за 1 клас

Темауроку Музика пташиних голосів.

Мета: поглиблювати усвідомлення учнями зв'язків між жит­тєвим змістом музичного твору і його втіленням через засоби музичної виразності; виховувати любов до вес­няної природи, пташок, української народної пісні.

Музичний матеріал: П. Чайковський. «Пісня жайворонка»; український на­родний танець «Аркан»; українська народна пісня «Ще­бетала пташечка»; А. Філіпенко. «Зацвіла в долині».

Тип уроку: урок поглиблення теми.

Обладнання: музичні інструменти, нотна дошка, магнітофон, табли­ці, ілюстрації . (А. Саврасов. «Шпаки прилетіли»; А. Гри-цай. «Весна»; Т. Якутович. «Аркан»).

Хід уроку

1. Організаційний момент.

Вхід учнів до класу лід звучання запису пташиних голосів. Музичне вітання (на матеріалі попередніх уроків).

2. «Музична зарядка» на матеріалі поспівки «Сопілочка».

3. Запитання вчителя.

— Чи було щось незвичне на початку нашого уроку? (Звучання пта­шиних голосів.) Які пташині голоси ви впізнали? А чи можна передати пташиний спів через музику? Яка вона — музика пташиних голосів? Чому композитори, український народ звертались у своїй музиці, піснях до пташок: журавлів, жайворонків, «соловеєчків малих»? Про це все ви дізнаєтесь на нашому уроці.

— Назвіть пісні, у яких є звертання до птахів, згадується про них. Давайте і ми закличемо пташок.

Учням роздаються «жайворонки». Учитель промовляє заклички, учні повторюють:

Летіть, ластівоньки, Пасти корівоньки. Летіть, соловейки, На нашу земельку. Де журавка ходить — Там пшениця родить.

4. Звучить «Пташка» Сокальського.

— Яка пташка в музиці композитора Сокальського? Весела чи сум­на? Як композитор передав радість пташечки? Передайте рухами рук.

5. Слухання п'єси П. Чайковського «Пісня жайворонка». Вступне слово вчителя.

— У березні, коли земля ще вкрита снігом, але все тепліше пригрі­ває яскраве сонечко, у полях і гаях чути спів жайворонка. Ця маленька, непримітна пташечка однією з перших сповіщає про прихід весни.

Учитель зачитує вірш О. Олеся «Жайворонки».

В небі жайворонки в'ються, Заливаються — сміються, Грають, дзвонять цілий день, І щебечуть, і співають, і з весною всіх вітають Дзвоном радісних пісень.

— Петро Ілліч Чайковський захоплювався природою, її красою, чарівними звуками, і ці враження часто передавав у своїй музиці.

Звучить «Пісня жайворонка».

— Який настрій виражає музика П. Чайковського? «Пісня жайво­ронка» весела чи сумна? Які звуки передають прозоре світле звучання? Низькі чи високі?

— Композитор передає радісне щебетання пташок дзвінкими треля­ми, що звучать на різній висоті. Світла, наспівна мелодія змальовує про­зору свіжість весняного дня.

— Чи буде музика відображати спів жайворонка, якщо зіграти повільно або в низькому регістрі? (Метод «руйнування початкового об­разу».)

6. Розповідь учителя.

— Спів жайворонка нікого не залишає байдужим. Тому існує багато пісень, віршів, казок про нього.

Про спів жайворонка згадується і в маленькій казочці В. Сухом-линського.

Жайворонок і сонце

У полі лежала сіра грудочка землі, присипана снігом. Пригріло со­нечко. Розтанув сніг. Пропливала над полем хмарка. Розсипалась дощем. Упала на сіру грудочку землі гаряча краплина води, у якій відбилося Со­нечко. Перетворилася грудочка землі на сіру пташку — Жайворонка.

Злетів Жайворонок у небо. Попробував співати, а пісня вийшла по­ганенька. Полетів він до Сонця й просить:

— Сонечко, золотеє Сонечко, навчи мене гарної пісні.

— Бери цей золотий клубочок і тягни до землі,- каже Сонечко. Узяв Жайворонок золотий клубочок і полетів до землі. Потяглася

за ним тонка-тонесенька золота ниточка. Зазвучала чудова пісня.

З того часу рано-ранесенько Жайворонок підлітає до Сонечка, і во­но дає йому клубочок золота. Тягне золоту ниточку Жайворонок над по­лями — і чують люди чарівну пісню. Співає блакитне небо, співає золота пшениця, співає цілий світ. Як гарно!

— Чи з'явилось бажання знову послухати чудову музику компози­тора II. Чайковського?

7. Повторне слухання «Пісні жайворонка» (фрагмент).

8. Слово вчителя.

— З дитинства Шевченко любив слухати, співати українські народні пісні. Тому і його вірші дуже музичні, а багато з них стали народними піснями.

Зацвіла в долині червона калина, Ніби засміялась дівчина-дитина. Любо-любо стало, пташечка зраділа, Пташечка зраділа і защебетала.

— Уявіть себе композитором А. Філіпенком. Яку б мелодію ви на­писали на ці слова?

Учні наводять (пропонують) власні варіанти «музики». Слухання пісні «Зацвіла в долині».

— Співучі слова-порівняння, які змальовують чудову картину квіту­чої природи, так і просять, щоб їх заспівали. Вони схвилювали, заполо­нили серце композитора А. Філіпенка, і з'явилась чудова пісня.

(Виконується пісня «Зацвіла в долині».)

— Кому сподобалась пісня? Яке враження вона справила на вас? Розучування пісні з опорою на графічний запис ритмічного рисун­ка мелодії.

— Уявіть себе художниками. Який малюнок намалювали б ви, пере­буваючи під враженням від цієї пісні?

9. Звучить український народний танець «Аркан» у виконанні «трої­стих музик».

— Яка музика за характером? Як у музиці виражена радість, танцю-вальність? Хто її виконує?

Виконання в ансамблі разом з учителем одного з українських танців (як на концерті).

10. Підсумок уроку.

— Кому сподобався урок? У якій музиці є звернення до пташиного співу? Як у музиці відображено звертання до весни?

11. Вихід із класу під звучання українського танцю «Аркан».