24.Відшкодування шкоди завданої джерелом підвищеної небезпеки.

Обов’язок відшкодувати завдану шкоду джерелом підвищеної небезпеки покладається на володільця джерела підвищеної небезпеки, тобто особу, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, механізмом, ін об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Не визнається володільцем джерела і не несе відповідальність за шкоду перед потерпілим особа, яка управляла джерелом в силу виконання своїх трудових обов`язків перед володільцем джерела підвищеної небезпеки. Щодо транспортних засобів, ЦК У передбачає 2 види найма – найм транспортного засобу з екіпажем і найм без екіпажу. Якщо в першому випадку

відповідальність за завдану шкоду покладається на наймодавця, то в другому – на наймача. Володілець джерела підвищеної небезпеки не є суб’єктом відповідальності за шкоду, якщо доведе, що дане джерело вибуло з його володіння внаслідок неправомірних дій інших осіб. Підставами відшкодування шкоди за даним деліктом є: а) наявність шкоди; б) протиправна дія заподіювача шкоди; в) наявність причинного зв’язку між протиправною дією та шкодою. Вина заподіювача шкоди не вимагається. Тобто, особа, яка завдала шкоди джерелом підвищеної небезпеки відповідає й за випадкове її завдання.

29.Спадкування за законом.

Спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги. Черговість одержання спадкоємцями за законом права на спадкування може бути змінена нотаріально посвідченим договором заінтересованих спадкоємців, укладеним після відкриття спадщини. У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця і народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, і батьки. У 2 чергу право на спадкування за законом мають рідні брати і сестри спадкодавця, його баба і дід як з боку батька, так і з боку матері. У 3 чергу право на спадкування за законом мають рідні

дядько і тітка спадкодавця. У 4 чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як 5р до часу відкриття спадщини. У 5 чергу право на спадкування за законом мають ін родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, причому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення. Ступінь споріднення визначається за числом народжень, що віддаляють родича від спадкодавця. Народження самого спадкодавця не входить до цього числа. Частки у спадщині кожного із спадкоємців за законом є рівними. Спадкоємці за усною угодою між собою, якщо це стосується рухомого майна, можуть змінити розмір частки у спадщині когось із них.