11.Договір будівельного підряду

За договором будівельного підряду підрядник зобов’язується збудувати і здати у встановлений строк об’єкт або виконати ін будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов’язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію. Предметом договору підряду може бути проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції підприємств, будівель, споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та ін робіт, нерозривно пов’язаних з місцезнаходженням об’єкта. Сторонами у договорі підряду є замовник, підрядник, інвестор. Замовник - це фіз або юр особа б-я форми власності, яка видає замовлення на будівництво, укладає договір підряду про виконання робіт на будівництві об’єктів, контролює хід його виконання, приймає та оплачує виконані роботи. Підрядник - це юр особа б-я форми власності, що має відповідну ліцензію, яка укладає договір підряду на будівництво об’єктів, відповідно до визначених у ньому умов виконує передбачені договором роботи та передає їх замовнику. Інвестор - це юр особа, яка приймає рішення про інвестування капітальних вкладень в об’єкти будівництва, забезпечує їх фінансування, якщо вона не є замовником. Замовник організовує та здійснює прийняття робіт за свій рахунок, якщо інше не встановлено договором. Підрядник відповідає за дефекти, виявлені у межах гарантійного строку, якщо він не доведе, що вони сталися внаслідок: 1)природного зносу об’єкта або його частин; 2)• неправильної його експлуатації; 3)неналежного ремонту об’єкта.

На підрядника може покладатись відповідальність за: 1)несвоєчасне закінчення з вини підрядника будівництва договірних об'єктів - у вигляді пені за кожний день прострочення; 2)порушення строків здачі площ під монтаж обладнання, який повинні здійснювати машинобудівні п-ва або ін спеціалізовані організації за договорами підряду, укладеними із замовником, - у вигляді пені за кожний день прострочення. Крім того, якщо у визначені гарантійні строки підрядник не усуне недоліки, то замовник може стягнути з нього додаткову неустойку.

Під час укладення договору сторони можуть самостійно встановлювати неустойки за порушення б-я договірних зобов'язань, а також на свій розсуд визначати їх розмір і порядок нарахування. Крім передбачених договорами неустойок, сторона, що порушила зобов'язання, повинна відшкодувати збитки, які не покриваються сплаченою неустойкою, якщо ці збитки виразилися у зроблених іншою стороною витратах, у втраті або пошкодженні її майна. У разі порушення строків завершення виконання робіт не з вини підрядчика замовник на підставі обґрунтувань підрядчика, поданих відповідно до умов договору, переглядає ці строки, про що укладається додаткова угода.

16. Договір страхування

Сторонами договору страхуваня є 2 особи - страховик і страхувальник. Законодавство містить значні обмеженя щодо здійснення страхової діяльності в якості страховика. Страховиками можуть бути тільки юр особи, але не б-я, а створені у формі акціонерних, повних, командитних товариств або товариств з додатковою відповідальністю. Страховою діяльністю може займатися лише новостворена юр особа. Страхові компанії - нерезиденти можуть укладати тільки договори перестрахування із страховиками-резидентами. Юр особа - страховик повинна мати не менше 3 учасників. Закон не обмежує участь фіз чи юр осіб у заснуванні страховика.

Договір страхування є угодою між страховиком і страхувальником, за якою страховик бере на себе зобов'язання у разі страхового випадку виплатити страхову суму або відшкодувати збиток у межах страхової суми страхувальникові чи ін особі, на користь якої укладено договір страхування, а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені терміни і виконувати умови договору. Змістом договору як юридичного факту визнається сукупність його умов. Визначення змісту договору має велике практичне значення, оскільки від цього залежать особливості виникнення прав і обов'язків, можливість належного виконання зобов'язань. Як передбачено цивільним законодавством, договір вважається укладеним, якщо між сторонами в належній формі досягнуто угоди за всіма його істотними умовами. Істотними є умови про предмет договору, умови, які законодавством визнані суттєвими або необхідними для договорів даного виду, а також всі ті умови, щодо яких за заявою однієї зі сторін має бути досягнено згоди. Під істотними умовами договору розуміємо умови (пункти), передбачені як обов'язкові норми права, що регулюють конкретні договірні відносини. До таких умов договору страхування, крім предмета страхування і страхового внеску (премії), належить умова, що стосується страхового випадку. Події, визнані як страхові випадки, що тягнуть за собою виплату страхових сум,мають бути чітко зафіксовані в договорі і погоджені сторонами