8.Договір лізингу.

За договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов’язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий [фін.] лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі). Предметом договору лізингу може бути неспоживна річ, визначена індивідуальними ознаками і віднесена відповідно до законодавства до основних фондів. Не можуть бути предметом лізингу земельні ділянки та ін природні об’єкти, єдині майнові комплекси підприємств та їх відокремлені структурні підрозділи (філії, цехи, дільниці). Суб’єктами лізингу можуть бути: 1)лізингодавець - юр особа, яка передає право володіння та користування предметом лізингу лізингоодержувачу; 2)лізингоодержувач - фіз або юр особа, яка отримує право володіння та користування предметом лізингу від лізингодавця; • продавець - фіз або юр особа.

9. Поняття особливості та зміст договору найму житла

За договором найму житлового приміщення наймодавець зобов'язаний надати наймачу житлового приміщення зазначене в ордері житлове приміщення в справному стані з належним санітарно-технічним устаткуванням. Передача приміщення і устаткування із зазначенням їх стану повинна оформлюватися приймальним актом, який додається до договору найму. Наймодавець зобов'язаний 1)своєчасно виконувати ремонт житлових будинків. 2)виконувати окремі види внутрішньоквартирного поточного ремонту, а саме. Наймодавець зобов'язаний у встановлені строки періодично оглядати житловий будинок з метою попередження його передчасного зносу, недопущення аварій, а також підтримання будинку в належному технічному стані.

Наймач повинен використовувати житлове приміщення відповідно до його призначення, тобто лише для проживання в ньому. Одним із найважливіших обов'язків наймача є дбайливе ставлення до житлового приміщення, в якому він проживає. Підставою виселення наймача з житлового приміщення державного житлового фонду є невиконання саме цього обов'язку. Наймач зобов'язаний за свій рахунок виконувати поточний ремонт житлового приміщення і місць загального користування. Важливим обов'язком наймача є виконання правил внутрішнього розпорядку в житловому приміщенні.

Наймач житла має право за згодою ін осіб, які постійно проживають разом з ним, у б-я час відмовитися від договору найму, письмово попередивши про це наймодавця за 3 місяці. Якщо наймач звільнив помешкання без попередження, наймодавець має право вимагати від нього плату за користування житлом за 3 місяці, якщо наймодавець доведе, що він не міг укласти договір найму житла на таких самих умовах з ін особою. Наймач має право відмовитися від договору найму житла, якщо житло стало непридатним для постійного проживання у ньому. Договір найму житла може бути розірваний за рішенням суду

на вимогу наймодавця у разі: 1)невнесення наймачем плати за житло за 6 місяців, якщо договором не встановлений більш тривалий строк, а при короткостроковому наймі- понад 2 рази; 2) руйнування або псування житла наймачем або ін особами, за дії яких він відповідає. За рішенням суду наймачеві може бути наданий строк не більше одного року для відновлення житла. Якщо протягом строку, визначеного судом, наймач не усуне допущених порушень, суд за повторним позовом наймодавця постановляє рішення про розірвання договору найму житла. На прохання наймача суд може відстрочити виконання рішення не більше ніж на 1 рік. Якщо наймач житла або ін особи, за дії яких він відповідає, використовують житло не за призначенням або систематично порушують права та інтереси сусідів, наймодавець може попередити наймача про необхідність усунення цих порушень