1. Поняття та загальна характеристика договору купівлі-продажу

Згідно зі ст. 655 ЦК У за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно(товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (набутий) продавцем у майбутньому; майнові права; право вимоги, якщо вимога не має особистого характеру. Продавець повинен передати покупцеві товар у кількості, що встановлена договором купівлі-продажу, в асортименті, погодженому сторонами, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу і який придатний для мети, з якою товар такого роду звичайно використовується, товар, що відповідає умові договору купівлі-продажу щодо комплектності, у тарі та (або) в упаковці, якщо ін не встановлено договором купівлі-продажу або не випливає із суті зобов'язання. Господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками.

Сторонами договору купівлі-продажу є продавець і покупець. Ними, за загальним правилом, можуть бути юр і фіз особи, в тому числі суб'єкти підприємницької діяльності. За заг правилом право продажу товару належить його власнику. Проте, зважаючи на наявність ще 2 правових режимів майна, крім права власності - права повного госп відання і права оперативного управління - коло потенційних продавців суттєво розширюється доповнюючись держ і комунальними підприємствами. З укладенням договору купівлі-продажу, як і б-я ін двосторонньої угоди, у кожної із сторін виникають права та обов'язки, які становлять його зміст. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності і документи, що стосуються товару і підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства. Продавець передає майно покупцеві у власність. Покупець приймає або зобов'язується прийняти придбане майно, крім випадків, коли він має право вимагати заміни товару або відмовитися від договору купівлі-продажу. Обов'язок сплатити саме грошову суму, є істотною умовою договору купівлі-продажу, що відрізняє його від суміжного договору міни.

Види договору купівлі продажу:

• роздрібної торгівлі

• поставки

• контрактації с/г продукції

• постачання енергетичними та ін. ресурсами через приєднану мережу

• міни

2. Особливості договору роздрібної купівлі-продажу.

Товарообіг у роздрібній торгівлі забезпечується за допомогою договору роздрібної купівлі-продажу, укладення якого відбувається на підставі загальних правил про купівлю-продаж та спеціальних правил про захист прав споживачів, застосування яких має значні особливості. Учасниками торговельного обслуговування в роздрібній торгівлі з однієї сторони, як продавці, виступають суб'єкти підприємництва та громадяни-підприємці, а з другої — громадяни (покупці). Для продавців, однак, недостатньо бути суб'єктом підприємництва. В необхідних випадках вони повинні одержати спеціальний дозвіл (ліцензію). Договір купівлі-продажу в роздрібній торговельній мережі виконується, як правило, під час його укладення, закон не вимагає його обов'язкового письмового оформлення. Введення обов'язкового письмового оформлення угод у роздрібній торгівлі лише загальмувало б товарообіг у такій наймасовішій торговельній сист. Громадянину-споживачу, який придбав у торговельного підприємства за усною угодою товар, видається документ, що підтверджує одержання грошей та підставу їх одержання. У роздрібній торгівлі таким документом, як правило, є касовий чек, який має бути виданий споживачеві разом з покупкою через електронний контроль­но-касовий апарат, на якому зазначено повну суму покупки.