
- •Розділ 1. Типологічний аналіз свіжої грабової діброви
- •1.1 Лісівнича характеристика свіжої грабової діброви
- •Фактична і потенційна продуктивність свіжої грабової діброви
- •Розподiл насаджень на корiннi I похiднi деревостани
- •1.4. Проект заходів щодо покращення стану насаджень
- •Розділ 2. Проект рубок догляду
- •2.1. Огляд літератури
- •2.2. Біологічна і екологічна характеристика деревних порід аналізованого типу лісу
- •2.3. Характеристика ділянок, які потребують рубок догляду
- •2.4. Розрахунок річної лісосіки
- •2.5. Черговість проведення рубок догляду
- •2.6. Організація проведення рубок догляду
- •2.7. Обгрунтування техніко-організаційних показників проведення рубок догляду
- •3. Лісівнича ефективність рубок догляду
- •3.1. Характеристика та аналіз пробних площ
- •Визначення діаметрів до та після рубки на пробній площі 1
- •Визначення діаметрів до та після рубки на пробній площі 1 Визначення діаметрів до та після рубки на пробній площі 2 Визначення діаметрів до та після рубки на пробній площі 2
- •Визначення діаметрів до та після рубки на пробній площі 1
- •Зміна лісівничо-таксаційних показників до і після рубок догляду на пробній площі 1 (на 1 га)
- •Зміна лісівничо-таксаційних показників до і після рубок догляду на пробній площі 2 (на 1 га)
- •3.2. Вихід сортиментів при рубках догляду
- •3.3. Технологічні витрати на проведення рубок догляду
- •3.4 Лісівнича ефективність рубок догляду
- •4.1 Лісосічний фонд на наступний рік і його характеристика
- •4.2. Проект рубок головного користування
- •Ділянка №1
- •Ділянка №2
- •4.3. Обгрунтування техніко-організаційних показників рубок головного користування на запроектованих ділянках Ділянка №1
- •Ділянка №2
- •4.4. Очистка лісосіки та заходи сприяння природному поновленню
- •Додатки
- •Список використаної літератури:
Розподiл насаджень на корiннi I похiднi деревостани
Корінний деревостан – це деревостан, що формується в природних умовах і характеризується переважно породою, яка відповідає даним лісорослинним умовам. Корінні деревостани в складі насадження головної породи повинні мати не менше 3-х одиниць.
Похідний деревостан – це деревостан, який сформувався на місці корінного в умовах, порушених внаслідок діяльності людини або природніх процесів.
У зв’язку з впливом ряду стихiйних i антропогенних факторiв, типи лiсу представленi як корiнними, так i похiдними деревостанами. З цього приводу на основi вихiдних даних для кожної вiкової групи проводиться розподiл на корiннi та похiднi деревостани (табл. 1.1). В межах вiкових груп типи деревостанiв роздiляються за групами повнот.
Похідні типи деревостану. Найбільш широко розповсюджені типи деревостану, які утворюються в результаті виборки більш цінного дуба і після суцільних рубок - грабняки, часто після суцільних рубок - осичники, березняки і порослеві дубняки; рідко в результаті застосування заходів догляду - дубняки (чисті); дуже рідко відмічались на закинутій ріллі при сусідстві соснових насаджень - сосняки (Д.В.Воробйов, 1953).
Господарська значимість. Цінний тип лісу, який дає високопродуктивні дубові і ясеневі насадження. Менш цінними є похідні грабняки. При рубках відновлення і догляду рекомендується сприяти дубу і ясену. При поганому відновленні або відсутності в вирубуваних насадженнях дуб і ясен доцільно вводити культурою в перший же рік після рубки (Д.В.Воробйов, 1953).
Таблиця 1.3
Розподіл насаджень на корінні і похідні деревостани
Група віку, роки |
Загальна площа, га |
Площа деревостанів |
|||||||||||||||
корінні |
похідні |
||||||||||||||||
1,0-0,8 |
0,7-0,6 |
0,5 і < |
сума по групі |
1,0-0,8 |
0,7-0,6 |
0,5 і < |
сума по групі |
||||||||||
га |
% |
га |
% |
га |
% |
га |
% |
га |
% |
га |
% |
га |
% |
га |
% |
||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
11 |
12 |
13 |
14 |
15 |
16 |
17 |
18 |
1-10 |
138,5 |
52,8 |
38 |
16,5 |
12 |
- |
- |
65,7 |
50 |
55,6 |
40 |
12,8 |
9 |
0,8 |
1 |
72,8 |
50 |
11-20 |
173,5 |
76,7 |
44 |
- |
- |
2,5 |
1 |
79,2 |
46 |
88 |
51 |
6,3 |
4 |
- |
- |
94,3 |
54 |
21-30 |
99,4 |
4,7 |
5 |
- |
- |
- |
- |
4,7 |
5 |
77,2 |
78 |
17,5 |
18 |
- |
- |
94,7 |
95 |
31-40 |
39,4 |
10,4 |
26 |
1,9 |
5 |
- |
- |
12,3 |
31 |
9,9 |
25 |
17,2 |
44 |
- |
- |
27,1 |
69 |
41-50 |
87 |
6,5 |
7 |
- |
- |
- |
- |
6,5 |
7 |
28,3 |
32 |
26,2 |
30 |
26 |
30 |
80,5 |
93 |
51-60 |
93,1 |
21,7 |
23 |
38,3 |
41 |
- |
- |
60 |
64 |
15,3 |
16 |
17,8 |
19 |
- |
- |
33,1 |
36 |
61-70 |
116,3 |
15,8 |
14 |
11,8 |
10 |
- |
- |
27,6 |
24 |
33,8 |
29 |
54,9 |
47 |
- |
- |
88,7 |
76 |
71-80 |
122,6 |
35,4 |
29 |
- |
- |
- |
- |
35,4 |
29 |
33,4 |
27 |
36,6 |
30 |
17,2 |
14 |
87,2 |
71 |
81-90 |
113,3 |
4,2 |
4 |
12,5 |
11 |
- |
- |
16,7 |
15 |
- |
- |
70,7 |
62 |
25,9 |
23 |
96,6 |
85 |
Всього, га |
983,1 |
228,2 |
81 |
2,5 |
308,1 |
341,5 |
260 |
69,9 |
675 |
||||||||
% |
100 |
23 |
8 |
0,2 |
31 |
35 |
26 |
7 |
69 |
Як бачимо з табл.1.3, корінні деревостани займають меншу частину – 30% площі типу лісу, решту – 70% займають похідні деревостани. Більше половини площі (58 %) займають висоповнотні насадження, а низькоповнотні – 41,2 %.