Доганячки

Гравці вільно розташовуються на майданчику (у залі). Один із гравців буде водити. За сигналом він починає доганяти гравців і намагається до кого-небудь торкнутися. Упійманий починає водити. Він зупиняється, піднімає руку вгору і голосно говорить: «Я — доганячка!», після чого починає доганяти.

Варіанти:

1) при великій кількості учасників водитимуть декілька гравців (2—3);

2) гравця, який присів, не можна ловити («Доганячка з присіданням»);

3) гравець, рятуючись від того, хто водить, бере кого-небудь за руку — тоді до нього торкатися не можна («Доганячка — дай руку»);

4) гравці стрибають на одній нозі («Доганячка зі стрибками на одній нозі»).

Спритні діти

Гравці утворюють коло, взявшись за руки. У центрі кола той, хто водить. За сигналом вчителя діти вимовляють слова:

Ми веселі діти, Любим гратися й радіти, Раз, два, три, чотири, п'ять! Ну ж бо, спробуй нас догнать!

Після слова «лови» діти біжать до меж майданчика, той, хто водить ловить. Пійманий починає водити. Варіанти:

1) діти не тільки біжать до межі, а розбігаються по майданчику;

2) упійманий допомагає ловити інших гравців;

3) упіймані підраховуються;

4) упіймані стають на один крок назад;

5) гравцям під час вимови слів рухаються по колу вправо або вліво.

Два Морози

На одній стороні майданчика (залу) стають усі гравці, крім тих двох, які водять («Морозів»), «Морози» стоять на середині майданчика, лицем до гравців і промовляють:

Ми два брати, два Морози, Я Мороз —- червоний ніс (говорить один), Я Мороз — синій ніс (говорить інший), Хто з вас відважиться, Та й у путь-доріженьку відправиться? Діти дружно відповідають:

Не боїмося ми погроз,

І не страшний для нас мороз —

і перебігають на іншу сторону майданчика (залу). «Морози» в цей час намагаються піймати тих, які перебігають.

«Морози» змінюються через 2—3 перебіжки. Варіанти:

1) упіймані підраховуються;

2) упіймані «заморожуються» (стоять на тому місці, де їх заплямували «Морози»);

3) «заморожених» можна «відморожувати» (торкатися рукою під час чергових перебіжок);

4) «заморожені», не сходячи з місця, «заморожують» тих, які близько пробігають (торкаються рукою).

Вовк — у рові

По середині майданчика (залу) проводяться дві поздовжні паралельні лінії на відстані 50 — 70 см одна від одної — «рів». В рові засів «вовк». Всі інші гравці — «кози», вони знаходяться на одній із сторін майданчика (залу). За сигналом учителя «кози» перебігають на іншу сторону майданчика та перестрибують через «рів». «Вовки», не вибігаючи з «рову», ловлять «кіз».

Упіймані «кози» підраховуються. «Вовки» змінюються після 2—3 перебіжок.

Варіанти:

1) у рові може бути 2 — 3 «вовки»;

2) «кози» за сигналом учителя перестрибують через «рів» туди й назад, до нового сигналу;

3) упіймані «кози» залишаються в «рові».

Передача м'ячів

Всі гравці діляться на дві групи-шеренги, де стоять один до одного лицем на відстані 6 — 10 м. У перших гравців кожної шеренги по м'ячеві.

За сигналом учителя м'яч передається з рук у руки до кінця шеренги. Останній у шерензі, отримавши м'яч, ударяє ним об підлогу та передає м'яч у зворотному напрямку. Перші гравці, отримавши м'ячі, піднімають їх догори. Виграє команда, у якої м'яч першим був піднятий догори.

Шеренги міняються місцями та м'ячами.

Варіанти:

1) команди стоять не шеренгами, а півколами;

2) перші гравці, отримавши м'яч, не піднімають його догори, а передають

3) гравці можуть не стояти, а сидіти;

4) м'яч передається тільки з одного кінця в інший, і там останній гравець піднімає його догори;

5) передача м'ячів продовжується 2 — 3 разу підряд, і тільки тоді м'яч піднімається догори або передається вчителю.