3.1.Відкриття банками рахунків клієнтів та використання коштів за ними

Основним нормативним документом, який регулює порядок відкриття банками рахунків клієнтів, використання коштів за ними і порядок їх закриття визначаються Інструкцією про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, що затверджена поставною правління НБУ від 12.11.2003 року №492.

Умови відкриття рахунку та особливості його функціонування передбачаються у договорі, що укладається між банком та клієнтом.

Банки відкриваються своїм клієнтам за договором банківського рахунку поточні рахунки, за договором банківського вкладу – вкладні (депозитні) рахунки.

Поточний рахунок – це рахунок, що відкривається клієнту на договірній основі для зберігання грошей і здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів, відповідно до умов договору та вимог законодавства України. Це основний рахунок суб’єкта господарської діяльності.

За поточними рахунками, що відкриваються банками суб’єктам господарювання в національній валюті здійснюються всі види розрахунково-касових операцій відповідно до умов договору.

Вкладний (депозитний) рахунок – це рахунок, що відкривається банком для клієнта на договірній основі для зберігання грошей, що передаються клієнтом в управління на встановлений строк або без зазначення такого строку під визначений % і підлягають поверненню клієнту відповідно до умов договору.

Договір банківського рахунку та банківського вкладу укладається у письмовій формі, один примірник якого зберігається у банку, інший – віддається клієнту.

Законодавством України передбачено, що кожне підприємство має право відкривати поточний рахунок у національній та іноземній валюті в необмеженій кількості банків залежно від потреб клієнта.

Банки зобов’язані ідентифікувати клієнтів, які відкривають рахунки.

Перелік документів, що надаються банком при відкритті поточного рахунку юридичним особам, відокремленим підрозділам, фізичним особам-підприємцями, проф. спілками, орендними підприємствами та військовими частинами визначається третім розділом інструкції №492.

Між банком і власником рахунка укладається договір на розрахунково-касове обслуговування (РКО), у якому зазначається номер відкритого рахунку, права та зобов’язання сторін, умови закриття рахунку, строк дії угоди, порядок та періодичність виписок з рахунка.

До виписки з рахунка додаються відповідні документи, що підтверджують операції, проведені банком (платіжні доручення тощо).

Обов’язковою умовою договірних зобов’язань є встановлення між банком і клієнтом тарифів комісійної винагороди за банківські операції і послуги (плата за відкриття чи закриття рахунку, вилучення готівки тощо), а також розміри плати за залишки коштів на поточному рахунку.

Кожному суб’єкту господарської діяльності в рамках рахунку 4-ого порядку 2600 відкривається аналітичний рахунок від 5 до 14 символів, фіз. особам рахунки можуть відкриватись в межах рахунку 2620.

3.2.Облік безготівкових розрахунків у банку

Загальні правила, види і стандарти розрахунків юридичних та фізичних осіб і банків у грошовій одиниці України встановлює «Інструкція про безготівкові розрахунки в Україні в нац. валюті», що затверджена постановою правління НБУ від 21 січня 2004 р №22.

Безготівкові розрахунки – це перерахування певної суми коштів з рахунків платників на рахунки отримувачів коштів, а також перерахуванням банками за дорученням п-ств і фіз. осіб коштів, внесених ними готівкою в касу банку на рахунки отримувачів коштів.

Ці розрахунки проводяться банком на підставі розрахункових документів на паперових носіях чи в електронному вигляді.

Під час здійснення розрахункових операцій інструкцією №22 передбачено використання платіжних інструментів.

Платіжний інструмент – це засіб певної форми на паперовому, електронному або іншому виді носія інформації, використання якого ініціює переказ коштів з відповідного рахунку платника.

Платіжні інструменти є наступними:

1)меморіальний ордер;

2)платіжне доручення;

3)платіжна вимога-доручення;

4)платіжна вимога;

5)розрахунковий чек;

6)акредитив.

Розрахункові документи, що надійшли в банк в операційний час, виконуються в день їх надходження. Розрахункові документи, що надійшли в післяопераційний час банк виконує наступного операційного дня.

Якщо до банку надійшло одночасно кілька розрахункових документів, на підставі яких здійснюється списання коштів, то у першу чергу списуються кошти на підставі рішення суду, далі – платежі до бюджету і нарешті – списуються кошти за іншими документами у порядку їх послідовного надходження.

Платежі з рахунків клієнтів банк здійснює в межах залишків коштів на початок операційного дня. Проте банк може виконувати платіжні доручення клієнтів з урахуванням сум, що надходять впродовж операційного дня, якщо це передбачено у договорі на РКО.