203. Туристично-країнознавча характеристика Африканського регіону

Африка є важливим рекреаційним регіоном, так як має великий потенціал для розвитку туристичної сфери. Привабливість африканського регіону полягає в наявності: а) теплого клімату, сонячних днів протягом всього року; б) чудових піщаних пляжів; в) унікальних історичних та культурних пам’яток; г) екзотичної флори і фауни (заповідники, національні парки, які зберегли свій первісний стан).

Але існують фактори, які негативно впливають на розвиток рекреації та туризму в Африці: низькій рівень економічного розвитку; слабо розвинена туристична інфраструктура (розміщення туристів, транспортні сполучення); несприятливі природні умови в окремих районах (жара, суховії, чисельні опади); нестабільне політичне положення в деяких країнах.

Для африканського регіону дуже важливо і вигідно розвивати туристичну галузь. Уряди багатьох африканських країн приділяють увагу розвитку рекреаційних ресурсів, вбачаючи в туризмі важливу статтю прибутку, а інколи навіть єдиний шлях економічного зростання. Для деяких слаборозвинутих країн Африки туризм є єдиним фактором економічного зростання. Кенія, Танзанія, Єгипет, Марокко, Туніс, Мадагаскар та Маврикій – це ті країни, уряди яких стимулюють розвиток туристичної галузі, так як туризм – це єдине джерело надходження капіталу, та іноземних інвестицій. Тому у всіх перерахованих країнах в складі уряду створений пост міністр по туризму.

На міжнародному туристичному ринку на сучасному етапі існує жорстка конкуренція. Великі туристичні підприємства намагаються розповсюджувати свій вплив, яскравим прикладом чого є просування свого капіталу на іноземні ринки. Тим самим вони здійснюють позитивний вплив на розвиток туристичної галузі, допомагаючи країнам, що розвиваються зайняти стійке положення на міжнародному ринку туристичних послуг.

Динаміка міжнародного туризму по регіонах світу показує, що при збільшенні туристичних потоків в Європі та Америці, швидше за останні роки розвиваються молоді туристичні регіони: Азіатсько-Тихоокеанський, Близько-Східний та Африканський. Але ці регіони менш стійкі до впливів (часто негативних) політичних та економічних факторів.

Число іноземних туристів, що відвідують країни Африки, і надходження від них дуже малі - складають відповідно 3,3 і 1,8% від загальносвітових.

Більше половини загальної кількості закордонних туристів у регіоні приймають країни Північної Африки. Найбільше відвідувані країни Північної Африки – Єгипет, Марокко і Туніс, приймають до 45 % від усіх прибуттів у регіон. Надходження від одного туриста в середньому складають 300 дол.

У Східній Африці найбільше відвідувані країни - Кенія, Мавританія, Танзанія, Сейшельські острови і Зімбабве. Турпродуктом, як правило, є їхні природні ресурси. Мавританія і Сейшели спеціалізуються на чудовому пляжному туризмі, одержуючи з кожного туриста до 900 дол.

На півдні континенту основним туристичним центром є ПАР, що разом із Єгиптом, Марокко і Тунісом очолює список країн Африки по числу прибуттів і надходжень від міжнародного туризму.

На ринку міжнародних туристичних послуг окремі африканські держави посіли чільні місця і пропонують високоякісний туристичний продукт: Маврикій - весільний туризм і пляжно-купальний відпочинок; Туніс і Марокко - пляжно-купальний, лікувально-оздоровчий і пізнавальний туризм; Зімбабве, Танзанія та Кенія - сафарі й екологічний туризм; ПАР - пляжно-купальний відпочинок, гастрономічний і екологічний туризм; Кабо-Верде спеціалізується на дайвінгу та серфінгу. Стосовно більшості інших держав, особливо центральноафриканських, то актуальність розвитку міжнародного туризму для них не стоїть на порядку денному: несприятливий для відпочинку європейців і американців клімат, міжетнічні конфлікти, бідність, висока захворюваність на СНІД та інші недуги і відсутність елементарних побутових умов роблять ці країни непривабливими з точки зору рекреаційно-туристичної діяльності.