
- •151. У чому полягає сутність туроператорської діяльності?
- •152. Ох. Договірні відносини тур.Оператора з готельними і рестор. Під-вами
- •153. У чому полягає сутність турагентської діяльності?
- •154. Які умови містить агентська угода?
- •155. Які умови містить договір між агентством і туристом?
- •156. Як взаємодіють тур.Оператори і агенти на сучасному туристському ринку?
- •157. Сутність менеджменту в туризмі
- •158. Туристична організація як соціальна структура
- •159. Моделювання організаційних структур управління в туризмі
- •160. Фактори менеджменту в туризмі
- •161. Принципи менеджменту в туризмі
- •162. Планування як функція менеджменту туристичного підприємства
- •163. Організація виробництва послуг як функція тур. Менеджменту
- •164. Мотивація і стимулювання в туризмі
- •165. Функція контролю в туризмі
- •166. Система методів менеджменту у роботі підприємств туристичного сервісу
- •167. Управлінські рішення у менеджменті туристичних підприємств
- •168. Сучасні технології управління колективами в туризмі
- •169. Упраління процесами праці в туризмі
- •170. Комунікаційні процеси в системі управління підприємствами сфери туризму
- •171. Ефективність менеджменту в туризмі
- •172. Поділ управлінської праці
- •173. Стратегічне управління туристичним підприємством
- •174. Стилі прийняття управлінських рішень
- •175. Основні принципи контролю праці в туризмі
- •176. Поняття та суть таймменеджменту в туризмі
- •177. Види транспортних засобів, транспортне перевезення як складова туристичного продукту
- •178. Види транспортних подорожей
- •179. Поняття транспортної системи, особливості структури та формування
- •180. Виникнення та особливості розвитку транспортної системи періоду давніх цивілізацій (X ст. До н. Є. - IV ст. Н. Є.)
- •181. Транспортні системи періоду Середньовіччя(V ст. - XIV ст.)
- •182. Особливості розвитку транспортної системи світу в період географічних відкриттів. (XV-XVII ст.)
- •183. Розвиток транспортної сист. У період промислової революції (XVIII - XIX ст.)
- •184. Сучасний стан транспортної системи світу
- •185. Соціально-економічна сутність водного транспорту та його структура
- •186. Суч. Стан розвитку водного транспорту світу та о-сті суч. Стану ринку круїзів
- •187. Регіональні особливості розвитку залізничного транспорту та види поїздів та категорійність вагонів
- •Міжнародне співробітництво в сфері залізничного транспорту;
- •Сучасний стан світового ринку авіаперевезень
- •Основні типи літаків та основні авіакомпанії
- •Найбільші аеропорти світу;
- •Заходи безпеки в авіаційному транспорті
- •Виникнення і розвиток автоперевезень в світ
- •195. Стан розвитку автопарку світу
- •196. Формування міжнародних транспортних коридорів
- •197. Рекреаційне районування світу та України
- •Характеристика списку Світової спадщини юнеско
- •Розподіл об’єктів Світової спадщини юнеско по країнам світу.
- •Об’єкти Світової спадщини юнеско в Україні.
- •201. Рекреаційно-тур. Господарство країн Європейського макрорайону
- •202. Туристично-країнознавча характеристика Азійського регіону
- •Туристично-країнознавча х-стика Північноамериканського регіону.
- •Туристично-країнознавча х-тика Латиноамериканського регіону
- •Туристично-країнознавча характеристика Африканського регіону
- •Туристично-країнознавча характеристика Австралії та Океанії.
Туристично-країнознавча х-тика Латиноамериканського регіону
На міжнародному рекреаційному ринку Латинська Америка відіграє незначну роль, не дивлячись на те, що дуже швидко розвивається туристичний бізнес в Мексиці та в країнах Карибського моря. Серед факторів, які негативно впливають на розвиток туризму в регіоні, відзначимо: віддаленість від інших щільно населених регіонів, де формуються значні рекреаційні потоки (Європа, Азія); слабо розвинуті транспортні комунікації; недостатній розвиток рекреаційної інфраструктури в більшості країн Латинської Америки; низький рівень економічного розвитку та тяжке матеріальне становище населення в окремих країнах регіону; відсутність в більшості латиноамериканських країнах політичної стабільності.
Латинська Америка має сприятливі природні та культурно-історичні умови для розвитку туризму й відпочинку. Серед визначних природних памяток – водоспади Ігуасу, водоспад Анхель, ландшафти Анд, високогірне озеро Тітікака (Тітікака́ — озеро в Перу і Болівії, в Андах, на висоті 3812 м. Площа — 8287 км2 (найбільше високогірне озеро на Землі), глибина до 304 м. Лежить на безстічній території. Впадають численні річки, витікає річка Десаґуадеро (до озера Поопо). Походження назви озера Тітікака є досі невідомим. Його назва перекладається з місцевих мов кечуа і аймара як «Гірська Пума», що нібито пов'язано з схожістю форм озера із пумою, яка полює на папугу. Крім того, озеро має багато місцевих назв.), океанські пляжі Бразилії (в Ріо-де-Жанейро - Копакабана, Іпанема), Мексики (курорт Акапулько) тощо. У численних історичних та археологічних музеях представлені рідкісні експонати епох майя та інків.
Центром туризму є район Карибського моря, який щорічно відвідують понад 12 млн туристів. Їх приваблюють клімат, завжди тепле море, чудові пляжі, мальовничі пейзажі, умови для підводного полювання та риболовлі, а також пам’ятки історії та культури. Розвинутий тут гральний і розважальний бізнес. Головні центри туризму: Ямайка, Пуерто-Ріко, Барбадос, Багамські Острови, Трінідад і Тобаго, Аруба тощо. Крім країн Карибського басейну, туристичний бізнес активно розвивається у Мексиці, Бразилії, Аргентині.
Латинська Америка сьогодні є одним з найбільш популярних та перспективних напрямів екотуризму. В латиноамериканському регіоні найбільшою популярністю серед екотуристів користуються країни Центральної Америки – Коста-Ріка, Еквадор, Беліз, де туризм приносить значний дохід у бюджет, а також Мексика та Куба. На міжнародному туристичному ринку росте також туристична пропозиція Аргентини, Болівії, Перу. В країнах латинської Америки поширені як класичні популярні природно-орієнтовані тури, так і небагато чисельні та небагатолюдні тури по мало відомим та важкодоступним куткам. До перших можна віднести відвідування островів Галапагос в Еквадорі, парку Монтеверде в Коста-Ріці, водоспадів Ігуасу та озер Патагонії в Аргентині.
До списку культурної спадщни ЮНЕСКО в Латинській Америці внесено 107 обєктів.
В наслідок того, що регіон розташований у двох півкулях і в різних кліматичних поясах, явища сезонності туризму тут виражені складніше, ніж у Європі, Північній Америці, Азії та Австралії.
Основним видом транспорту, який використовується для перевезення туристів, є авіаційний, на другому місті – автомобільний транспорт. Залізничний транспорт в цьому регіоні практично не використовується.
Латинську Америку найчастіше відвідують туристи, які є громадянами сусідніх держав, із європейських країн: Іспанія, Італія, Німеччина, Англія, Франція. Поїздки туристів із Латинської Америки в Європу є незначними. В Європі вони відвідують головним чином Іспанію та Італію. Туристичні потоки з Латинської Америки до Азії, Африки, Австралії і Океанії досить невелікі. За числом туристів, які виїжджають в інші країни регіону, провідні позиції займають Бразилія, Чилі, Аргентина, Мексика. Близько 25% туристів прибувають в регіон з Північної Америки (США, Канада).