193. Виникнення і розвиток автоперевезень в світ

Автомобі́льний тра́нспорт — вид транспорту, що здійснює перевезення вантажів і пасажирів автомобілями безрейковими шляхами.

Його кількість постійно зростає: в 1900 в усьому світі нараховувалось 11 тис. автомобілів, в 1921 — 10 922 тис. в 1950 — 70 388 тис. на початку 1957–102 827 тис.

Бурхливому розвитку автомобільного транспорту сприяли його висока прохідність і маневреність, порівняно висока швидкість перевозок, можливість доставки вантажів без перевантаження, відносно невелика вартість перевозок, можливість спеціалізації автомобілів для перевозки однотипних вантажів, простота керування і догляду за автомобілями.

Найбільш мобільний вид транспорту - автобус і легковий автомобіль використовуються як на самостійному маршруті, так і у вигляді трансферного транспорту по доставці туристів з аеропорту (вокзалу* у готель і назад.

При плануванні своєї подорожі турист враховує такі фактори, як швидкість доставки до мети поїздки, комфорт подорожі, вартість, можливість перевезення багажу і його вага, можливість зупинки у дорозі, умови харчуван-ня, рівень шуму, вібрацій, умови для сну та відпочинку, можливість широкого огляду під час поїздки, наявнісі ь несприятливих екологічних факторів і, звичайно, безпека.

За пріоритетами ці вимоги розподіляються у такій послідовності: безпека подорожі; вартість і наявність різних пільг; комфортабельність; швидкість доставки; інші фактори. Чим більший набір позитивних факторів, тим вища вартість транспортної подорожі, однак жодний транспортний засіб не задовольняє всього набору вимог

В Україні автомобільний транспорт відіграє важливу роль у перевозках пасажирів. Особливо великого поширення набуло автобусне сполучення в містах і між містами та селами.

Швидкий розвиток автомобільного транспорту в Україні супроводжувався зростанням автомобільного парку.

Громадський транспорт — мережа пасажирського транспорту, яка обслуговує широкий загал на противагу приватному транспорту, наприклад, приватним автомобілям або автомобілям на прокат. За рідкісним винятком, послуги громадського транспорту надаються за певну плату через придбання спеціалізованих одноразових (на одну поїздку) квитків або проїзних (проїзних документів, карток) на визначений термін (1 місяць, 3 місяці, 6 місяців, рік).

Громадським транспортом є автобус, тролейбус, метро, трамвай, легкорейковий транспорт, приміські потяги, пороми, водні таксі, монорейки.

Громадський транспорт може бути підконтрольним/ не підконтрольним, субсидуватись/ не субсидуватись владою. Найрозвиненіший в урбанізованих регіонах, але в меншій мірі в Північній Америці й Австралії.

.

195. Стан розвитку автопарку світу

Автомобільний транспорт почав розвиватись пізніше за залізничний. Він використовується для перевезень на близькі відстані, але з кожним роком зростає питома вага перевезень на великі відстані. З ЗО млн. км шляхової мережі світу 20 млн. припадає на автомобільні шляхи. Цей вид характеризується наявністю шляхів з твердим покриттям, станом та розміщенням рухомого складу. Він більш розвинений там, де є розгалужена мережа шосейних шляхів та численний автомобільний парк. Це, перш за все, США, Японія, країни Західної Європи. Автопарк світу налічує понад 500 млн. машин.

Забезпеченість автомобілями населення різних країн світу має різні показники. Так, у США один автомобіль припадає на 1,5 чол., а у країнах, що розвиваються, —до кількох десятків чоловік на один автомобіль.

Для парку вантажних автомобілів розвинених країн світу властиве переважання машин з малою та великою вантажопідйомністю. Перші — для внутрішньоміських перевезень, а другі — для міжнародних. Значне місце займають спецмашини. У міжнародних та міжміських перевезеннях застосовують також автопоїзди з потужними двигунами, здатні замінити понад 60 автомобілів малої вантажності. Вони являють собою основну конкуренцію залізничному транспорту.

Необхідною умовою розвитку автотранспорту є сучасні автошляхи. Найрозвиненішу мережу автошляхів мають ті країни, де розміщена значна частина автопарку світу: США, Західна Європа, Японія, Канада. Там споруджуються автобани — багатосмужні магістралі з високою пропускною здатністю. У країнах, що розвиваються, більше половини автошляхів — без твердого покриття, тому вони використовуються сезонно. Дороги з твердим покриттям побудовані там біля великих міст або у прибережній зоні. Мережа автошляхів погано розгалужена. На різних стадіях будівництва перебувають трансазіатська (Стамбул — Сінгапур), трансафриканська (Момбаса — Лагос), транссахарська та інші магістралі, які покликані сприяти розвитку автотранспорту та економіки цих держав.

За розмірами вантажів, що перевозяться, автотранспорт перевершує решту видів транспорту, але за розмірами вантажообороту поступається залізничному та морському. Найбільш розвинений вантажний автотранспорт у США та Канаді, на частку яких припадає більше половини вантажообороту автотранспорту економічно розвинених держав.

Частка автотранспорту в загальному вантажообороті у різних країнах має неоднакові показники. Так, у Австралії на автотранспорт припадає більше 50% вантажообороту внутрішнього сполучення усіх видів транспорту. У країнах Західної Європи — 45%, Б Північній Америці — 20% , у країнах, що розвиваються, в Африці, Азії та Латинській Америці — 20—35% .

Пасажирооборот автобусних ліній світу перевищує

пасажирооборот залізничного транспорту. Значна роль у пасажирообороті належить легковому транспорту. На його частку в економічно розвинених країнах припадає понад 70% пасажирообороту автотранспорту.