187. Регіональні особливості розвитку залізничного транспорту та види поїздів та категорійність вагонів

Залізниці з'явилися на початку 19 століття. Зародження проходило в жорстокій боротьбі із землевласниками і власниками поштових карет і суден (через конкуренцію). У цих важких умовах почали своє життя залізні дороги і сьогодні важко знайти людину, яка б не користувався залізничним транспортом. Необхідність перевезень пізнала ще первісна людина, от і створила такі засоби пересування як пліт, човен, тачка; для транспортування невеликих вантажів використовували силу людей і тварин. Але з часом цього стало недостатньо і почався пошук нових засобів пересування. З'явилися вози на дерев'яних полозах, що призвело до великого винаходу - створення колеса. Колісниця використовувалися римлянами більше 5 тис. років тому, за ними греки побудували першу колійну дорогу.

У ХIV столітті на рудниках виникли дерев'яні рейки, в 1764 році дерево замінили на залізо - К. Д. Фролов на Алтаї влаштував пересування вагонеток. Перші залізні рейки були кутовими, возиз по них тягли коні. Першу в світі парову машину створив в 1766 році Ползунов на Алтаї. Чекали, що колесо буде ковзати по рейках, тому перші рейки були зубчасті. Зубці швидко ламались, а колеса вагонеток продовжували через сили тертя котитися, а не ковзати. Це було помічено, і рейки стали робити гладкими. У 1788 році на Олександрівському гарматному заводі в Петрозаводську були побудовані чавунні рейки довжиною 174 км. Після чого в 1809 році побудували першу чавунну дорогу на Алтаї.

Перший у світі паровоз був створений у 1815 році англійським винахідником Джоржем Стефенсоном. І в 1825 році він же побудував першу в світі залізницю з паровозною тягою.1825 рік вважається роком народження залізниці.

У Росії перша громадська залізниця із застосуванням паровозів відкрилася в Царському Селі в 1837р. Перша магістральна залізна дорога була побудована в 1851 році, вона з'єднувала Санкт-Петербург і Москву.

Залежно від швидкості руху й дальності поїздок, поїзди діляться на швидкі, пасажирські, далекого прямування, місцевого сполучення й приміські. Швидкі поїзди роблять на шляху проходження менше зупинок, чим пасажирські, і тривалість зупинок невелика. При проїзді у швидких поїздах з пасажирів стягується доплата за швидкість.

Типи поїздів:

Експреси (Ekspres, IC InterCity, EC EuroCity) – найдорожчі, але разом з тим і найшвидші потяги найвищого стандарту. Вони курсують між найбільшими містами, а також між туристичними регіонами, місцями відпочинку, курортами. Доїхати у місце призначення такими поїздами можна швидше, ніж автомобілем. Крім квитка, який є оплатою за проїзд, треба також викупити місце.

Швидкий– найпопулярніші поїзди, значно дешевші від експресів, курсують на довгих трасах. Також комфортні, затримуються лише на більших станціях і на лише на кілька хвилин. Місця сидячі; без попереднього бронювання (за винятком туристичних груп, які можуть резервувати цілі купе)

Пасажирський– найдешевші, але й найповільніші. Зупиняються практично на кожній станції.

Приміський– поїзди, які курсують між великими містами і їх передмістями. Довжина маршруту таких поїздів, як правило, не перевищує кількох десятків кілометрів.

Велосипед у поїзді. У всіх типах поїздів передбачено можливість перевезення велосипедів. Для цього слід купити спеціальний квиток, який так само продається в залізничних касах. Експреси EC i IC часто мають спеціальні вагони для перевезення треба перевозити у багажному відділенні.

Зручності. Усі потяги, крім пасажирських, пропонують проїзд у двох класах вагонів – першому і другому. В складі пасажирських потягів вагони тільки другого класу. У потягах Intercity і багатьох швидких поїздах є окремий вагон-ресторан. У деяких потягах є окремі купе для тих, що курять. Потяги далекого проходження часто мають у своєму складі додаткові спальні вагони.

Кожному пасажирському вагону привласнене скорочене найменування:

СВ - м'який із двомісними купе

СВМ - м'який із двох- і 4місними купе

М - м'який із чотиримісними купе

К - купейний із чотиримісними купе

КБ - купейний з купе-буфетом

КР - купейний з радіостанцією

ПЛ - некупейний зі спальними місцями (плацкартний)

О - некупейний з місцями для сидіння (загал) ОБЛ - міжобласний з місцями для сидіння

Р - вагон-ресторан

П - поштовий

Б – багажний