186. Суч. Стан розвитку водного транспорту світу та о-сті суч. Стану ринку круїзів

Важлива особливість роботи морського транспорту полягає в тому, що Океан -єдиний простір: морські дороги в ньому практично безмежні. Морський транспорт служить для зовнішньоекон. зв'язків. Це найбільш дешевий вид транспорту, бо експлуатація морських шляхів не вимагає більших витрат на утримання мережі, як у інших видах транспорту. Сучасні морські судна здатні перевозити вантажі будь-яких розмірів та ваги.. Лише у деяких країнах, таких як Росія, США, Китай, Канада, Туреччина, Франція, морський транспорт здійснює міжрайонні вн. перевезення. Понад 60 % перевезень у сфері міжнарод. торгівлі забезпечує морський транспорт.

На ринку морських круїзів виділяють декілька основних територій: Карибська; Схід Північної Америки; Алясько-Канадська; Мексиканська Рив'єра; Гаванська; Південно-Тихоокеанська; Південноамериканська; Антарктична; Атлантика; Скандинавія (Балтія та Норвезькі фіорди);

Середземноморська; Західно-Африканська; Африкано-Індійська; Далекосхідна.

Найбільш популярною у світі є Карибська круїзна територія. Клімат Карибів дозволяє проводити круїзи упродовж року, саме тому на кінець 1990-х рр. 75% ринку морських круїзів припадало на цей район. Головний круїзний центр - порт Майямі. Саме тут розташовані штаб-квартири десяти найбільших круїзних компаній у світі. Крім Майямі маршрути Карибським морем починаються з портів Флориди або портів островів басейну Карибського моря. Туристичний бізнес регіону тримається на "5 з" (зип, §еа, зку, запсі, зіюрз) - сонці, морі, небі, піску та магазинах безмитної торгівлі. Найбільш популярними є тижневі круїзи.

Схід Північної Америки - ця круїзна територія включає порти узбережжя Атлантичного океану Північної Америки від м. Шарлотаун (Канада) до м. Нью-Йорк (США). У минулому Нью-Йорк був головним портом, де починались трансатлантичні рейси. Зараз він використовується як порт початку "круїзів у нікуди". Саме тут з'явилися перші пакетні тури "авіа-море", використання яких дозволило розширити географію портів та географію круїзів. Алясько-Канадська круїзна територія включає порти узбережжя Тихого океану Північної Америки. Основним портом є Ванкувер. Під час круїзів увагу туристів привертають льодовики, айсберги, глетчери, міста та селища, пов'язані з періодом "золотої лихоманки'" на Юконі, сувеніри місцевих індіанців..

Мексиканська Рив'єра - круїзна територія, що простяглась від Сан-Франциско (США) до м. Акапулько (Мексика. Основним портом є Лос-Анджелес. Гаванська круїзна територія являє собою дуже привабливий район, але на повільний розвиток круїзів впливає її віддаленість від основних районів постачальників туристів. Південно-Американська круїзна територія характеризується досить невеликою насиченістю крупних маршрутів. Більшість із них співпадають з регулярними лініями англійських або америк. компаній у Ріо-де-Жанейро (Бразилія), Буенос-Айрес (Аргентина).

Південно-Тихоокеанська круїзна територія включає у себе порти Австралії, Нової Зеландії та островів Океанії. Популярними є круїзи Полінезією, Меланезією та південними островами Тихого океану. Віддаленість регіону від американського та європейського ринку стримувала розвиток круїзного бізнесу. У 1990-х рр. цим ринком зацікавились японські туроператори, які й вивели на цей ринок ще три нових судна. Чисельність туристів у районі зросла удвоє.

Антарктична круїзна територія включає, в основному, порти Західного узбережжя Льодового континенту. Під час перебування на континенті туристи відвідували наукову станцію, місця колоній тюленів та пінгвінів. Місячний круїз коштував від 5 до 10тис. дол., попиту п"ять разів перевищував пропозицію. З'явилися компанії, що почали спеціалізуватися на подібних маршрутах.

Скандинавія. Круїзи проводяться у літній час. Найбільш популярні ці маршрути у липні, коли туристи спостерігають довгі полярні дні. Тривалість турів від 4-7 до 14 діб. Африкано-Індійська круїзна територія включає у себе порти Східної Африки: Момбаса (Кенія), Занзібар (Танзанія), Порт-Луї (Маврикій), Бомбей, Мадрас (Індія), Коломбо (Шрі-Ланка), Мале (Мальдіви). Конкуренція між операторами сприяє створенню нових маршрутів: включені о. Мадагаскар, Сейшельські острови та Маврикій. До Далекосхідної круїзної території входять 45 портів узбережжя Японського, Філіппінського, Яванського, Південно-Китайського морів. Природні умови цього регіону, історичні об'єкти, традиції місцевого населення - ідеальні компоненти для розвитку круїзного бізнесу. Але віддаленість регіону від основних країн-постачальників туристів (США, Канади, економічно розвинених країн Західної Європи) пояснює, чому до 1980-х рр. тут була відсутня круїзна інфраструктура. Отже, найбільш популярними серед туристів територіями є: Карибська, Середземноморська, Скандинавія. Далекосхідна круїзна територія розвивається надзвичайно швидко і маг усі підстави у недалекому майбутньому посісти провідне місце на ринку.