184. Сучасний стан транспортної системи світу

Довжина світової транспортної мережі на кінець XX ст. сягнула 33 млн. км. Найбільш загальними показниками розвитку транспортної галузі є динаміка зростання протяжності транспортних магістралей та обсягів перевезень кожним видом транспорту.

Аналіз світової транспортної мережі свідчить про зменшення упродовж останніх 50 років протяжності залізниць та судноплавних ділянок на річках, тобто шляхів, що обслуговують старі види транспорту. Це пояснюється розвитком та зростанням конкурентоздатності нових видів транспорту: автомобільного, повітряного. У 1960 р. довжина залізниць становила 1320 тис. км, а у 2000 р. - 1180 тис. км. Разом з тим чітко прослідковується тенденція до модернізації. За 1950-1995 рр. зросла в 3,3 рази протяжність електрифікованих ліній. На 50% зросла протяжність автодоріг, збільшилась у 4 рази частка доріг з твердим покриттям. Скоротилась протяжність судноплавних річок та каналів, натомість довжина повітряних шляхів зросла в 2,5 рази.

На транспорті перевозиться щорічно понад 1 трлн. пасажирів. Пасажирообіг збільшився у 7 разів. Це свідчить про постійно зростаючу рухомість населення. На морському транспорті пасажиропотік виріс у 1,9, на залізниці у 2,9, на автотранспорті у 8, а на авіаційному транспорті у 74 рази.

Бензиновий двигун внутрішнього згорання знайшов широке використання в наземному (автомобілі, мотоцикли), повітряному (гвинтові літаки), водному (моторні човни) транспорті. Тільки у 1950-х рр. до бензинового двигуна додався реактивний.

У структурі пасажирообігу провідне значення (приблизно 80%) має автомобільний транспорт (легкові автомобілі та автобуси). Велике поширення автомобільного транспорту пояснюється його зручністю та маневреністю. Зменшення вартості легкового транспорту спричинило автомобільний бум та зробило його масовим засобом перевезення. Кількість автомобілів зросла за останні 50 років у 10 разів. Масового поширення набув автотуризм. Найбільш масовим туристичним транспортом залишається автобус. Його частка складає до 70% від загальної кількості автомобільних перевезень.

Залізничний транспорт забезпечує 11 % світового пасажирообігу. З розвитком мережі швидкісних залізниць пов'язане подальше зростання популярності залізниць при здійсненні подорожей.

За пасажирообігом повітряний транспорт (8%) поступово наближається до рівня залізничного, а на початку XXI ст. повинен його перевищити. Фахівці відмічають тісний зв'язок між збільшенням кількості авіаційних перевезень та розвитком туризму.. Для подорожей почали використовувати швидкісні комфортабельні авіалайнери, що значно скоротило час трансконтинентальних польотів. Авіатранспорт має значний вплив на розширення географії туристичних потоків. За прогнозами фахівців темпи зростання авіаподорожей складатимуть щорічно близько 5%.

На водний транспорт припадає близько 1% загального пасажирообігу.

Бурхливому розвитку туризму сприяли зростання платоспроможності населення більшості країн світу; інтенсифікація праці, збільшення терміну відпустки та поділ її на кілька частин; розвиток сфери послуг, що, в свою чергу, стимулювало розвиток сфери перевезень; удосконалення видів транспорту, підвищення комфортності, зниження вартості перевезень.

Для організації подорожей використовується різноманітний транспорт - залізничний, водний, автомобільний та повітряний. Не існує єдиної транспортної системи, що обслуговує туристів, потреби у перевезеннях регулюються попитом на певний вид транспорту.

Перспективними для організації подорожей є нові, вдосконалені транспортні засоби - швидкісні потяги на магнітній підвісці, монорельсові дороги, морські та річкові судна на повітряній "подушці", космічний транспорт та ін. Космічний туризм став реальністю вже на початку ХХІ ст.