180. Виникнення та особливості розвитку транспортної системи періоду давніх цивілізацій (X ст. До н. Є. - IV ст. Н. Є.)

Розвиток сухопутного транспорту. У період давніх цивілізацій подорожували пішки, на верблюдах, конях, у ношах. Археологічні дослідження свідчать, що перші колеса з'явилися на території Шумеру (сучасний Ірак) у середині IV тис. до н. є. Винахід колеса із спицями та маточини, що оберталась, дозволив зробити візки більш зручними в користуванні.

У ІХ-уііі ст. до н. є. з'явились перші грунтові караванні шляхи. У Давній Греції та на Криті існувала система бруківок із водостоками, станціями заміни коней. Подорожували на візках-одноколках, на осі яких закріплювали закритий з трьох боків кузов, або великих чотириколісних.Розвинену транспортну систему та регулярні сполучення мали великі за розмірами держави, такі як Персія, Римська імперія, Китай.

Дороги у Давньому Римі будувались за єдиним зразком. На великі кам*яні плити настилали товстий шар гравію шириною до 5 м. По боках встановлювали дорожні стовпи, де позначали рік спорудження, ім'я правлячого імператора, відстань до найближчого міста. Дороги будувались тільки прямими, тому що візки не мали обертової передньої осі, а упряж – хомута.Через кожні ЗО км будувалися станції для заміни коней. Існували постоялі двори для відпочинку подорожуючих

За 400 років на території Західної Європи, Малої Азії та Північної Африки було побудовано понад 300 великих доріг. Лише з міста Риму від позолоченого стовпа північно-західного куга римського Форуму починалося 29 доріг. Саме через це з'явилась приказка «Усі дороги ведуть у Рим». Загальна довжина римських доріг складала приблизно 150 тис. кмРимляни використовували різноманітні транспортні засоби пересування: карпентум -двоколісний кінний екіпаж; літери -закриті ноші, що їх несли раби, цезіум - ноші, що везли раби.

У Китаї за часів династії Цин (III ст. до н. є.) було створено розгалужену мережу доріг з окремими смугами для найбільш поважних осіб. У "Піднебесній імперії"" існували правила дорожнього руху та обмеження швидкостей. Важливою транспортною магістраллю був Великий Шовковий шлях. Він з'єднував Китай із країнами Середземномор'я. Подорож тривала близько 200 денних переходів. Для орієнтування були побудовані башти, через річки перекинуті мости, у пустелях вириті колодязі, розташовані караван-сараї з великими приміщеннями для товарів.

Метою подорожей давніх китайців була торгівля, військові походи, паломництво. Із розповсюдженням буддизму у ІІІ-І\/ст. Великим Шовковим шляхом користувалися буддистські монахи, що йшли з Китаю до Індії.

Розвиток водного транспорту. Археологічні знахідки свідчать, що початок суднобудування відноситься до VIII тис. до н. є. Морські та річкові судна будували в Шумері, на Криті, в Єгипті.

Давній Єгипет вважається батьківщиною річкового судноплавства. Барки для плавання річкою Ніл із стебел папірусу будували вже в У-ІІІ тис. до н. є. Давньоєгипетські дерев'яні судна мали велике квадратне вітрило, що опускалося, коли човен йшов на веслах проти вітру. Єгиптяни не були дуже вправними мореходами, тому для тривалих подорожей використовували фінікійські судна. Фінікійці першими почали здавати свій флот у «фрахт». Саме фінікійці здійснили за наказом царя Соломона подорож до країни Офір (Індії), описану у Біблії. Відомі фінікійські експедиції уздовж узбережжя Європи у країну олова Касситериду (нині Британські острови). З метою розширення торговельних зв'язків в Єгипті було побудовано канал, що зв'язав Ніл із Червоним морем. Довжина каналу сягала 200 км.

Суднобудівництво розвивалось у Карфагені, Греції, Римській імперії. Загальновідомими є грецькі судна трієри. Подорожі морем коштували дуже дешево.

Початок Пунічних війн надав потужного імпульсу розвитку суднобудування на Апеннінському півострові.. Значною мірою завдяки високому ступеню розвитку флоту Римська імперія підкорила Єгипет, Північну Африку, Британські острови. Розквіт торговельного та транспортного суднобудування припадає на І ст. н. є.

В Азії також отримало розвиток річкове судноплавство та спорудження каналів. У Китаї розвивається річкове судноплавство на річках Янцзи, Хуанхе, Сіцзян, будуються канали. У V ст. до н. є. у Китаї створено 500-кілометровий канал "Диких гусей" (Хункоу) та "Чарівний канал", що з'єднував Північ та Південь. У І ст. н. є. розпочалось будівництво Великого каналу.

Отже, у період давніх цивілізацій отримав розвиток гужовий та водний транспорт. Подорожували з метою торгівлі, пізнання світу, освіти та оздоровлення. Виникають елементи організованого обслуговування для мандрівників.