
- •151. У чому полягає сутність туроператорської діяльності?
- •152. Ох. Договірні відносини тур.Оператора з готельними і рестор. Під-вами
- •153. У чому полягає сутність турагентської діяльності?
- •154. Які умови містить агентська угода?
- •155. Які умови містить договір між агентством і туристом?
- •156. Як взаємодіють тур.Оператори і агенти на сучасному туристському ринку?
- •157. Сутність менеджменту в туризмі
- •158. Туристична організація як соціальна структура
- •159. Моделювання організаційних структур управління в туризмі
- •160. Фактори менеджменту в туризмі
- •161. Принципи менеджменту в туризмі
- •162. Планування як функція менеджменту туристичного підприємства
- •163. Організація виробництва послуг як функція тур. Менеджменту
- •164. Мотивація і стимулювання в туризмі
- •165. Функція контролю в туризмі
- •166. Система методів менеджменту у роботі підприємств туристичного сервісу
- •167. Управлінські рішення у менеджменті туристичних підприємств
- •168. Сучасні технології управління колективами в туризмі
- •169. Упраління процесами праці в туризмі
- •170. Комунікаційні процеси в системі управління підприємствами сфери туризму
- •171. Ефективність менеджменту в туризмі
- •172. Поділ управлінської праці
- •173. Стратегічне управління туристичним підприємством
- •174. Стилі прийняття управлінських рішень
- •175. Основні принципи контролю праці в туризмі
- •176. Поняття та суть таймменеджменту в туризмі
- •177. Види транспортних засобів, транспортне перевезення як складова туристичного продукту
- •178. Види транспортних подорожей
- •179. Поняття транспортної системи, особливості структури та формування
- •180. Виникнення та особливості розвитку транспортної системи періоду давніх цивілізацій (X ст. До н. Є. - IV ст. Н. Є.)
- •181. Транспортні системи періоду Середньовіччя(V ст. - XIV ст.)
- •182. Особливості розвитку транспортної системи світу в період географічних відкриттів. (XV-XVII ст.)
- •183. Розвиток транспортної сист. У період промислової революції (XVIII - XIX ст.)
- •184. Сучасний стан транспортної системи світу
- •185. Соціально-економічна сутність водного транспорту та його структура
- •186. Суч. Стан розвитку водного транспорту світу та о-сті суч. Стану ринку круїзів
- •187. Регіональні особливості розвитку залізничного транспорту та види поїздів та категорійність вагонів
- •Міжнародне співробітництво в сфері залізничного транспорту;
- •Сучасний стан світового ринку авіаперевезень
- •Основні типи літаків та основні авіакомпанії
- •Найбільші аеропорти світу;
- •Заходи безпеки в авіаційному транспорті
- •Виникнення і розвиток автоперевезень в світ
- •195. Стан розвитку автопарку світу
- •196. Формування міжнародних транспортних коридорів
- •197. Рекреаційне районування світу та України
- •Характеристика списку Світової спадщини юнеско
- •Розподіл об’єктів Світової спадщини юнеско по країнам світу.
- •Об’єкти Світової спадщини юнеско в Україні.
- •201. Рекреаційно-тур. Господарство країн Європейського макрорайону
- •202. Туристично-країнознавча характеристика Азійського регіону
- •Туристично-країнознавча х-стика Північноамериканського регіону.
- •Туристично-країнознавча х-тика Латиноамериканського регіону
- •Туристично-країнознавча характеристика Африканського регіону
- •Туристично-країнознавча характеристика Австралії та Океанії.
171. Ефективність менеджменту в туризмі
Розглядаючи змістову сутність поняття "ефективність менеджменту в туризмі", насамперед слід враховувати, що туризм — важливе соціально-економічне явище. Наслідки туристичної діяльності дедалі більше відчувають як кожна людина, так і суспільство в цілому. 3 огляду на зростання впливу туризму на суспільство виникає необхідність дослідження його ефективності. Правильна оцінка менеджменту в туризмі дає змогу активно впливати на поточний стан та тенденції розвитку туристичних фірм, встановлювати їхню величину, відстежувати та корегувати явища і процеси, створювати прогнози й плани розвитку фірм та їхніх структурних підрозділів. У загальному розумінні ефект від туризму вимірюється або кількістю туристів-відвідувачів, або обсягами діяльності комерційних туристичних структур, які виробляють специфічний туристичний продукт.
Ефективність менеджменту в туризмі — така якість управління, яка забезпечує успішне функціонування та розвиток кожної організаційно-господарської ланки. Успішність будь-якої організації визначається кількома складниками. Можливість існувати якомога довше є найголовнішим завданням більшості організацій. Однак для того, щоб залишатися сильними більшість організацій змушені періодично змінювати свої цілі відповідно до змін у зовнішньому середовищі.
Досвід практичної діяльності свідчить, що в індустрії туризму результативність праці залежить:
— від державної підтримки туризму;
— умов життя і добробуту населення;
— забезпечення нормального економічного розвитку фірм-туроператорів, турагентств, готелів і ресторанів (зокрема, потреба у персоналі — економістах, менеджерах, спеціалістах з маркетингу);
— відкритості держави міжнародній спільноті;
— управління налагодженою економічною структурою (адміністративним персоналом, керуючими службами, турфірмами, готелями, ресторанами);
— забезпечення роботою сервісних служб у контактній зоні з туристами;
— забезпечення і підтримки необхідної якості надання рекламних, туристичних та готельних послуг, а також безпеки подорожей туристів і екскурсантів (робота управлінського та виробничого персоналу);
— ефективності рекламної діяльності компаній.
Кількісним вираженням ефективності вважають продуктивність. Цей показник включають до звітів, різних типів аналізу діяльності організації. У широкому значенні продуктивність — це відношення кількості одиниць на виході до кількості одиниць на вході.
Визначивши споживача туристичного продукту як найважливіший елемент ефективності, маємо на увазі те, що його гроші обмінюються на туристський товар або послугу, а це веде до «туристським витрат». Будь-які витрати, в тому числі і в туризмі, прямо впливають на ефективність функціонування галузі. У зв'язку з цим дані, що відносяться до туристських витрат, являють собою головний компонент, покладений в основу управління туризмом. Він використовується для спостереження і оцінки впливу туризму на національну економіку і різні сектори туристської індустрії.
172. Поділ управлінської праці
Управлінська праця – це особливий вид людської діяльності, в якій відображується реальна взаємодія об'єктивних і суб’єктивних факторів суспільної діяльності людей. Основна мета управління - створення оптимальних умов (організаційних, технічних, соціальних, психологічних тощо) для реалізації завдань підприємства, досягнення гармонії між індивідуальними трудовими процесами, координації діяльності робітників заради досягнення конкретних запланованих результатів. Управлінська праця є специфічним видом діяльності, який виділився в результаті поділу, спеціалізації та кооперації виробничої праці. Предметом управлінської праці є людина і її діяльність.
Управлінська праця безпосередньо не створює певних споживчих вартостей, а здійснює регульований вплив на процес виробництва і цим забезпечує необхідні умови для його розвитку. Продуктом діяльності управлінської праці є рішення. Ефективність цієї праці може визначатися виробничими результатами. Управлінська праця здійснюється в широкому діапазоні умов, не має прямих вимірників, і це ускладнює оцінку її ефективності. При оцінці її якості не можна випускати з виду ту обставину, що результати цієї праці у великій мірі опосередковується її колективною діяльністю.
У теорії й практиці менеджменту виділяють кілька видів поділу управлінської праці:
Функціональний поділ праці - виділення функцій, об'єктивно необхідних для ефективного управління виробництвом, виконання яких закріплюється за певними працівниками або підрозділами апарату управління.
Ієрархічний - розподіл комплексів робіт для реалізації функцій за рівнями ієрархії управління, закріплення їх за управлінськими працівниками й визначення на цій основі делегованих їм повноважень.
Технологічний - диференціація процесу управління на операції по збиранню, переданню, зберіганню й переробці інформації.
Професійний - пов'язаний з розподілом управлінських працівників за їхньою фаховою підготовкою.
Кваліфікаційний - передбачає розподіл робіт за функціями управління й закріплення їх за управлінськими працівниками згідно з кваліфікацією, стажем роботи й особистими здібностями останніх.
Посадовий - відбиває розподіл управлінських працівників в системі управління організацією за їхньою компетентністю.
Організація управлінської праці дуже важлива в наш час, так як більша частина успіху і продуктивності підприємства залежить від того, як організована сама праця. Сфера впливу управління значно більша за сферу виконання даної праці. Управління потребує високого творчого натхнення, тобто ми можемо сказати, що організація управління, перш за все, це розумова і психологічна робота. Для підвищення організаційного рівня функціонування персоналу потрібно здійснити вищий ступінь формалізації процесів управління, передбачити порядок, при якому роботи виконувались би за відповідними правилами. Ідею розробки відповідних правил функціонування апарату управління доцільно реалізувати на усіх рівнях управління. Насамперед слід встановити повноваження кожної організації у розв’язанні завдань менеджменту, розробити процедури вирішення найбільш важливих проблем підприємництва.