64. Охарактеризувати святкову культуру українців та окреслити можливості використання для орг. Анімаційних програм обслуговування в тур. Галузі України

Свято – це складне суспільне явище, що уособлює собою життя кожної людини і суспільства в цілому. У світовій літературі існує два підходи до розуміння природи свята:

• свято виникає завдяки святковому стану душі людини.

• свято або святковий настрій є конкретним відгуком кожної людини на святкову подію.

Досить часто анімація стає складовою програми перебування туристів у країні чи регіоні. Ці програми передбачають різні форми ознайомлення з культурою того чи іншого народу.

Яскраві враження у туристів залишаються після відвідин масштабних фольклорних свят і фестивалів народної творчості, що відбуваються у регіонах її розповсюдження. Без сумніву, одним з найцікавіших у світі є українське свято Купала. Другим великим святом, що належить до найатрактивніших туристичних подій в Україні, є Свято семи культур, яке щорічно відбувається у м. Кам’янець-Подільський, що на Хмельниччині. Це свято зовсім молоде (вперше організоване у 2001 р.), але незважаючи на це, воно стало дуже популярним як в Україні, так і за її межами. У програмі свята крім урочистої церемонії відкриття була карнавальна хода, виступи народних ансамблів і театрів (у тому числі і лялькових), дегустації страв національних кухонь.

Привабливими об’єктами туризму останнім часом стали релігійні свята. Кожна релігія має свої свята, серед яких є найголовніші. Вони, як правило, і приваблюють туристів до центрів святкувань. Кожне таке свято має свій колорит, свою ідею і засоби виразності. До найголовніших християнських свят належать: Різдво, Великдень, Свята Трійця.

Щороку у липні у с. Шешори Косівського району Івано-Франківської області відбувається міжнародний фестиваль етнічної музики та ленд-арту „Шешори”. З кожним роком популярність цього свята зростає як в Україні, так і за її межами. Дуже важливо, що на це свято з’їжджається багато молоді.

Значною подією у культурному житті Західної України став Міжнародний фестиваль гуцулів, що відбувається в різних містах – центрах компактного проживання цього етносу: Верховині, Рахові, Косові, Путилі.

Кількість гостей фестивалю і туристів з кожним роком збільшується. Це породило проблему розміщення, оскільки готельний фонд у цих містечках або обмежений, або взагалі відсутній, а кількість осель, що можуть розмістити учасників фестивалю і туристів, недостатня. Крім того, існує проблема якості послуг, що надаються господарями цих осель. Ці та інші проблеми не дозволяють фестивалю ефективно розвиватися і стримують динаміку збільшення туристичних потоків у місця його проведення.

Фестивальний рух набуває популярності як серед українців, так і серед закордонних гостей. Існують, наприклад, плани відродити одне з найбільших народних свят Дервіз (свято урожаю).

Грецька община Криму підтримує і розвиває свою традиційну культуру, в тому числі і засобами організації свят. Так, у грецькому селі Чернопілля Білогородського району щорічно відбувається свято Панаір з його традиційними обрядами, піснями і танцями.

Великим фольклорним святом українців став Сорочинський ярмарок.

Головною темою ярмаркової анімації у Сорочинцах стало життя українського села. На спеціально облаштованих майданчиках реконструюються побутові події, виступають колективи художньої самодіяльності.

Попри досить яскраву палітру етноанімаційних подій, Україна лише на шляху до створення належних умов для розвитку і популяризації традиційних форм національної культури через анімаційну діяльність у туризмі.