Тема 8. Буття в Абсолютному Значенні.

а) Трансценденталії, чисті досконалості і питання про Бога. Можливість нескінченності та сумісності всіх чистих досконалостей вказує на реальне існування Абсолютного Єства, у якому ця нескінченність і сумісність знаходить своє здійснення – арґумент Ґ. В. Ляйбніца. Космолоґічні арґументи про існування Бога (короткий огляд): "П'ять шляхів" св.Томи Аквінського: 1. Рух у світі є доказом існування Першого Рушія. 2. Закон причиновості вказує на необхідність існування Першої Причини. 3. Континґентні сущі вимагають достатньої підстави для свого існування, якою може бути тільки Необхідне Буття (Ens necessarium). 4. Обмеженість і недосконалість сущих у світі є доказом існування Абсолютно Досконалого Єства, яке свобідно визначає межі їхніх досконалостей. 5. Гармонія і доцільність у всесвіті є доказом існування Безмежно Розумного та Доброго Єства. Персоналістичні арґументи про існування Бога (Макс Шелер).

б) Бог як основа доказу про існування Бога: онтолоґічний арґумент св. Ансельма Кентерберійського: Бог є "те, вище від чого ніщо не може бути подумане" (id quo maius nihil cogitari potest), а значить Він існує реально, бо якщо тільки в розумі, то Він не буде "тим, вище від чого ніщо не може бути подумане". Чотири основні передумови цього арґументу: 1. Арґумент виходить не від суб'єктивного поняття, а від об'єктивної та необхідної Божої Суті. 2. Людина може мати хоч і обмежене, але достатнє пізнання Божої Суті, щоби зрозуміти, що Бог – "те, вище від чого ніщо не може бути подумане". 3. Реальне існування (в

унікальному випадку) може належати до суті речі. 4. Реальне існування є чистою досконалістю.

Тема 9. Співвідношення метафізики і реліґії.

Системи, які твердили, що метафізика та реліґія є частково (Томізм) чи повністю (ґносіс, традиціоналізм – F. R. Lamennais) ідентичними. Дійсне співвідношення: відмінність "коренів" метафізики та реліґії у людському дусі, відмінність їхніх інтенціональних об'єктів при тотожності реального об'єкта – Абсолюту. Метафізика та реліґія як паралельні шляхи. Три типи пізнавального контаку з цінністю (D. v. Hildebrand). Відсутність у метафізиці реліґійних актів, через шо вона може осягнути лише теоретичний контакт з Абсолютним Єством, на відміну від живого безпосереднього контакту – пережиття Бога в реліґії.

Тема 10. Внутрішня гармонія між православною вірою та філософією.1

Істина є єдиною, незалежно від того, чи вона відкрита силами розуму, чи дана у Божому Одкровенні. Через те православна віра та філософія не можуть суперечити одна одній. Православна віра витворює певну атмосферу, у якій можуть бути поставлені певні філософські проблеми та дані (суто філософські) відповіді, немислимі у язичеському світі (наприклад, онтолоґічний арґумент св. Ансельма Кентерберійського, філософія особи, яка бере свій поштовх з тринітарної проблематики I-го Нікейського Собору, чи ствердження однакової гідності чоловіка і жінки, базоване на факті, що Христос помер за всіх, та відкупив усіх людей без огляду на стать). В свою чергу, філософія може допомогти православній вірі критикувати єресі, бо якщо єресь протирічить об'явленій Правді, то вона (оскільки істина є одна) протирічить також і розумові.

1 Йдеться про православну віру, яку зберігає Свята Католицька Церква.

6