2.3. Дайте товарознавчу характеристику музичних інструментів.

Музи́чний інструме́нт — інструмент, призначений для виконання музики. В принципі будь-який інструмент, що здатний відтворювати звуки за певних умов і в певних музичних традиціях може бути використаним, як музичний. Наука, що вивчає історію, культурні традиції та технічні особливості музичних інструментів називаєтьсяінструментознавством або органологією.

За принципом дії всі муз.інструм. поділ: резисторні, адаптерні, електронні.

Резисторні – що мають вібратор і резистор.

Вібратор-струна або язичок

Резистор – корпус інструмента.

Залежно від конструкції резисторні поділ на 4 групи:струнні, язичкові, духові, ударні.

Струнні в свою чергу поділяють на 3 групи: щипкові, смичкові, ударно клавішні.

Лідируюча роль налижить щитковим. Звук добувають защипуванням струни. До них належать: гітара, балалайка, мандолина, арфа.

Гітара-іспанська, російська, гавайська. Розрізняють по кількості струн та мензур.

Мензура-довжина робочої звучащої частини інструменту. По кількості струн:12,6,7. В залежності від мензур – великі, нормальні, зменшених розмірів.

Балалайка – призначена для оркестрової та сольної гри.

Мандолина – має спорні струни. Бувають овальні, на півовальні, плоскі. За мензурою – альт, віолончель, бас, контробас.

Смичкові- скрипка, альт, віолончель, контрабас. Звук добувають – тертя смичка по смичку.

Струнно ударно клавішні – піаніно, рояль.

Язичкові – гармошки, акардіони, баяни. Гармошки – виконують нескладні музичні твори.

Духові – трубка з металу дерева чи пласти. Мас в яку вдувається повітря. Поділ – амбутурні, тростеві, свиятсячі.

Тростеві – саксофон, клорнет, глабой.

Ударні – призначення для сольного, оркестрового використання. Звук виникає від удару деревяних чи металічної палочки по шкіряних чи синтетичних оболонках чи по корпусу інструмента. Поділ на – перепон часті, самозвучніі, ксилофони, металофони.

Само звучні – звни, тарілки, мара каси.

Мара каси – пустотілі кулі частково заповнені дробом. Електронні музичні інструменти, залежно від кількості генера-торів, поділяють на одноголосні і багатоголосні.

Одноголосні (мелодійні) інструменти дають змогу відтворити тільки один звук без акордів, адже для звуковідтворення викорис-товують один генератор електричних коливань. До цих інструментів відносять: терменвокс, сонар, віолену, емірітон, екводін. Усі вони випускались в експериментальному порядку. Одноголосні інстру-менти нині використовуються дуже рідко.

Багатоголосні інструменти значно поширилися завдяки їх мож-ливості відтворювати одночасно кілька звуків, отримувати різно-манітні темброві характеристики й оригінальні музичні ефекти.

За акустичними властивостями, зовнішнім виглядом, розташу-ванням вузлів управління багатоголосні інструменти різноманітні. Всі вони мають хроматичний лад. Музичний діапазон може бути від кількох тонів до повного музичного діапазону (8 октав). Завдя-ки використанню підсилювачів різної потужності гучність також можна регулювати по всьому діапазону - від порогу гучності до болючого порогу. Засоби управління тембровими характеристика-ми, музичними ефектами розташовано, як правило, на корпусі інструмента й управляються руками, а гучність - ножною педаллю.

За особливостями встановлення інструменти можуть бути настільні чи консольні, які встановлюються на підлогу на ніжках.

Залежно від кількості клавіатур багатоголосні інструменти бу-вають одно- і багатоклавіатурні.

Призначені електронні музичні інструменти для сольного ви-конання, а також для вокально-інструментальних ансамблів, іноді для симфонічних оркестрів, в яких вони постають як додаткові інструменти до основних класичних.

До електронних музичних інструментів відносять електрооргани, синтезатори, мастерклавіатури тощо Найбільшого поширен-ня в Україні набули синтезатори.

Синтезатор - електронний музичний інструмент, який синтезує звук, використовуючи техніки адитивного, субтрактивного, частотно-модуляційного та інших видів синтезу.

Синтезатори за призначенням поділяються на професійні і ма-сові. Особливістю сучасних синтезаторів є висока якість звучання, великий вибір звуків, значна кількість вбудованих мелодій, на-явність автоакомпанементу, пам'яті, багатофункціонального дисп-лею, секвенсору композицій і фрагментів, який дає змогу створю-вати оркестрові композиції та аранжування, записуючи до пам'яті почергово партії різних інструментів. Синтезатори, які призначено для навчання - "електронний вчитель", - додатково мають навчальні мелодії, вбудований самовчитель гри на клавішах та систему му-зичної інформації.

Синтезатори поділяють також на аналогові та цифрові.

В аналогових синтезаторах генератор частоти тону (осцилятор) генерує електромагнітні коливання певної частоти та певної форми (синусоїда, трикутник, прямокутник, шум і т.п.), які після проходження через блок фільтрів підсилюються за допомогою підсилювача та перетворюються через гучномовець на відповідні акустичні коливання.

В цифрових синтезаторах генерування звуку здійснюється за допомогою складних математичних обчислень, які в кінцевому результаті й визначають форму, та, відповідно, і властивості акустичного сигналу.

Адаптеризовані інструменти. До адаптеризованих електрон-них інструментів відносять електропіаніно, електрогітари (напівакустичні, неакустичні й акустичні), які відрізняються особливос-тями конструкції, діапазоном, оздобленням і видом матеріалу, з яких вони виготовлені.

Електрогітара - музичний інструмент, використовується практично в усіх музичних стилях через якість звуку та великі можливості у звуковій обробці.

Призначені електрогітари для сольного, ансамблевого й орке-стрового виконання музичних творів, акомпанування, а також для навчання. За місцем і роллю в оркестрі електрогітари поділяються па соло, ритм, бас. Найчастіше використовується при виконанні рок-музики.

Раніше електрогітари підключались проводами до підсилювачів. Нині існують безпровідні системи сигналопередачі для гітар - з автономним передавачем, що кріпиться на поясі гітариста.

Електрогітара відрізняється від класичної гітари суцільною декою, важчою конструкцією, вузьким грифом. Невід'ємною частиною кожної електрогітари є звукознімач, що індукує коливання металевих струн у електричний струм, що передається до підсилювача - проводами або дистанційно - де обробляється, модулюється і передається до джерела звуку.

Найбільш поширеними є шестиструнні гітари, стрій якої відповідає строю класичної - E A D G B E.

Електрогітари акустичні - це адаптеризовані прості гітари, які мають один або кілька звукознімачів. Деку виготовляють із резо-нансної ялини. Ці гітари можна використовувати, як звичайні.

Електрогітари напівакустичні являють собою адаптеризовані інструменти, деки яких виготовлені не із резонансної деревини, а з клеєної фанери, і товщина корпусу менша, ніж в акустичних гітар; змінена конструкція струнотримача. Напівакустичні гітари не да-ють повного звучання без звукознімача.

Електрогітари неакустичні не мають резонансних дек, корпус зклеєно з різних листяних порід. Товщина корпусу -- від 25 до 45 мм. Гриф виготовлено із деревини бука, клена. Неакустичні гітари без звукознімача не звучать. Ці гітари мають звукознімачі, пульт інди-відуального регулювання кожного звукознімача. За допомогою ре-гуляторів, розташованих на пульті, досягаються різноманітні ефекти звучання і гучності. Для підключення до підсилювального пристрою електрогітари мають з'єднувальний провід з вилкою.