9. Характеристика внутрішнього банківського контролю.

Система внутрішнього контролю - сукупність системи органів і напрямків внутрішнього контролю, що забезпечує дотримання порядку здійснення і досягнення цілей, встановлених законодавством ,установчими і внутрішніми документами кредитної організації.

Система органів внутрішнього контролю - певна установчими і внутрішніми документами кредитної організації сукупність органів управління, а також підрозділів і службовців (відповідальних працівників), що виконують функції в межах системи внутрішнього контролю.

Об'єктом внутрішнього контролю є банківські ризики, формовані рішеннями управлінського персоналу структурних підрозділів, і керівництва банку, і навіть система прийнятих банком заходів для їх мінімізації. До основним видам ризиків банківську діяльність на мікрорівні ставляться ризики ліквідності і тенденції зниження капіталу, які у своє чергу включають кредитний, ринковий, відсотковий, операційний, правової ризики, ризики втрати репутації банку.

Найпоширенішими є кредитний, відсотковий, операційний ризики та ризик втрати ліквідності.

Для здійснення внутрішнього аудиту в банку створюється спеціальний підрозділ - служба внутрішнього контролю. Діяльність відділів даної служби будуватися за спеціальною програмою конфіденційного характеру, затвердженої Правлінням банку.

Основною метою внутрішнього аудиту є захист інтересів інвесторів, банків та їх клієнтів, шляхом контролю за дотриманням співробітниками банку законодавчих і нормативних актів, забезпечення належного рівня банківської діяльності, яка повинна відповідати проведених банком операцій та мінімізації ризиків.

Для досягнення поставленої мети служба внутрішнього контролю повинна забезпечити координацію дій усіх підрозділів банку і, перш за все, забезпечувати дотримання всіма службами та співробітниками банку федерального законодавства та відповідних нормативних актів, а також внутрішніх документів, що визначають економічну політику банку. Важливе місце в діяльності служби внутрішнього аудиту займає контроль за адекватним відображенням операцій банку в обліку і звітності, відповідністю даних синтетичного і аналітичного бухгалтерського обліку. Внутрішній контроль банку повинен охоплювати всі сторони його діяльності. На практиці внутрішній контроль у комерційному банку починається з наглядової ради, правління, кредитного комітету. Крім того, в банках формуються управління (відділи, служби) з внутрішнього контролю, безпосередньо підлеглі керівництву. У невеликих банках, що відчувають серйозні проблеми з кадрами для такої діяльності, функції внутрішнього контролю виконують служби внутрішнього аудиту.

Основними об'єктами внутрішнього контролю над банківськими ризиками лише на рівні підрозділи є: стан системи прийняття рішень на банку, відповідність обраної тактики розвитку комерційної діяльності банк тим цілям, визначених його акціонерами (учасниками).

10. Облік операцій з оперативного лізингу в банку - лізингодавця та в банку – лізингоотримувача.

Облік основних засобів і нематеріальних активів, переданих в оперативний лізинг (оренду), ведеться лізингодавцем на окремому аналітичному рахунку балансових рахунків 4300, 4400 і відображається в бухгалтерському обліку такою проводкою:

Д 4300, 4400, 4309, 4409;

К 4300, 4400, 4309, 4409.

Лізингодавець протягом строку лізингу (оренди) нараховує амортизацію за активами, переданими в оперативний лізинг (оренду). У цьому разі здійснюється така проводка:

Д 7423;

К 4309, 4409.

Лізингодавець здійснює нарахування лізингових (орендних) платежів, яке відображається в бухгалтерському обліку такою проводкою:

Д 3578;

К 6395.

Отримання нарахованих лізингових (орендних) платежів лізингодавець відображає в бухгалтерському обліку такою проводкою:

Дебет рахунків

1200, 2600, 2620;

Кредит рахунку

3578.

Основні засоби та нематеріальні активи, що повернені лізингоодержувачем, лізингодавець відображає в бухгалтерському обліку такими проводками:

Дебет рахунків

4300, 4400;

Кредит рахунків

4300, 4400;

одночасно:

Дебет рахунків

4309, 4409;

Кредит рахунків

4309, 4409.

Лізингоодержувач нараховує лізингові (орендні) платежі, що відображаються в бухгалтерському обліку такою проводкою:

Дебет рахунку

7395;

Кредит рахунку

3678.

Сплата лізингових (орендних) платежів відображається в бухгалтерському обліку лізингоодержувача такою проводкою:

Дебет рахунку

3678;

Кредит рахунків

1200, 2600, 2620.

Витрати лізингоодержувача на поліпшення об'єкта оперативного лізингу (оренди) (модернізація, модифікація, добудова, дообладнання, реконструкція тощо), що приводять до збільшення майбутніх економічних вигод, які первісно очікувалися від його використання, відображаються лізингоодержувачем як капітальні інвестиції у створення (будівництво) інших необоротних матеріальних активів.

Поліпшення об'єкта основних засобів за оперативним лізингом (орендою) відображається в бухгалтерському обліку лізингоодержувача такими бухгалтерськими проводками:

а) передоплата:

Дебет рахунку

3510;

Кредит рахунків

1200, 2600, 2620;

б) капітальні інвестиції за основними засобами, що отримані в оперативний лізинг (оренду):

Дебет рахунку

4530;

Кредит рахунку

3510;

в) завершене поліпшення основних засобів, що отримані в оперативний лізинг (оренду):

Дебет рахунку

4500;

Кредит рахунку

4530;

г) амортизація суми завершеного поліпшення основних засобів, що отримані в оперативний лізинг (оренду):

Дебет рахунку

7423;

Кредит рахунку

4509.

У разі повернення основних засобів лізингодавцю лізингоодержувач списує вартість основних засобів з позабалансового рахунку 9840.

Якщо об'єкт оперативного лізингу (оренди) повертається лізингодавцю у зв'язку з достроковим припиненням лізингу (оренди), а також з неможливістю відокремити створений об'єкт від об'єкта лізингу (оренди), то в бухгалтерському обліку здійснюються такі проводки:

Дебет рахунків

4509,

7421 - недоамортизована частина витрат на поліпшення об'єкта лізингу (оренди);

Кредит рахунку

4500.

Витрати на утримання об'єкта необоротних активів, отриманого в оперативний лізинг (оренду), у бухгалтерському обліку відображаються за рахунком 7421.