7. Регістри синтетичного та аналітичного обліку в банках, параметри аналітичного обліку та договорів і їх характеристика.

Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов’язаних рахунках бухгалтерського обліку. Регістри синтетичного та аналітичного обліку операцій — це носії спеціального формату (паперові, машинні) у вигляді відомостей, книг, журналів, машинограм тощо. Ведення синтетичного обліку забезпечується за допомогою рахунків II, III, IV порядків Плану рахунків бухгалтерського обліку Національного банку України та Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України. Детальна інформація про кожного контрагента та кожну операцію фіксується на рівні аналітичного обліку на аналітичних рахунках. Серед основних форм регістрів синтетичного обліку банки зобов’язані передбачати щоденний оборотно-сальдовий баланс. У щоденному оборотно-сальдовому балансі відображаються обороти за дебетом і кредитом за день. баланс — це основна форма синтетичного обліку. Синтетичний облік дозволяє отримувати агреговану і систематизовану бухгалтерську інформацію щодо фінансового стану банку і контролювати правильність відображення операцій в бухгалтерському обліку. Отже, балансовий метод узагальнення інформації має подвійне призначення: як інструмент управління та як засіб контролю за правильністю реєстрації банківських операцій в обліку. До інших форм синтетичного обліку належать: обігово-сальдові відомості, перевірочні відомості, касові журнали тощо. Вони відрізняються ступенем узагальнення інформації і використовуються для звірки даних аналітичного та синтетичного обліку. Аналітичний облік є складовою системи бухгалтерського обліку, що надає детальну інформацію про кожного контрагента та кожну операцію. Ведення аналітичного обліку забезпечується за допомогою аналітичних рахунків. Відкриття аналітичних рахунків передбачає наявність обов’язкових параметрів згідно з вимогами Національного банку України. Параметри аналітичного обліку та інші параметри, що деталізують інформацію про операції контрагентів (клієнтів) банку, є неодмінною умовою акумуляції бази даних для формування фінансової та статистичної звітності. Залежно від сфери застосування їх поділяють на параметри: контрагентів (клієнтів);документів;договорів;безпосередньо аналітичних рахунків.

Серед обов’язкових параметрів аналітичних рахунків визначають:загальні;спеціальні. Так, загальні застосовуються до всіх рахунків, а спеціальні — до окремих груп аналітичних рахунків залежно від економічного змісту операцій, що відображаються на цих рахунках. Вони також необхідні для автоматизованого ведення окремих операцій та для надання спеціальної звітності Національному банку України. Параметри договорів та аналітичних рахунків деталізують інформацію щодо операцій, які здійснює банк. Для параметрів договорів визначаються спеціальні обов’язкові параметри: процентна ставка — включає інформацію щодо процентної ставки, за якою нараховуються проценти, і зазначається для рахунків, на яких відображається їх нарахування. Формат параметра — дев’ять знаків, причому чотири відводяться для відображення цілої частини числа, 5 — для дробової;параметр історії містить додаткову інформацію до рахунків: а) нарахованих доходів і прострочених нарахованих доходів, яка вказує на рахунок, з якого нараховано суму; б) пролонгованої, простроченої сумнівної заборгованості, яка вказує на рахунок, на якому спочатку обліковувалась сума; в) неамортизованої премії або дисконту, яка вказує на рахунок, на якому обліковується цінний папір. Формат — одна цифра;