
- •1. Порівняльна характеристика наукової та практичної діяльності
- •2. Особливості предмету теорії держави і прав.
- •3.Функціональне призначення теорії держави і права
- •4. Поняття науки, класифікація юридичних наук
- •5. Підходи до класифікації методів юридичної науки
- •Взаємодія держави та громадянського суспільства (с. 19-20)
- •Поняття та ознаки влади
- •8. Проблеми співвідношення державної та політичної влади
- •9.Суверенітет як ознака державної влади
- •10. Завдання та функції держави: співвідношення (роздр.).
- •16 Органи держави та самоврядування: їх співвідношення
- •11. Взаємозв’язок національного і міжнародного права.
- •2.За функціональним призначенням:
- •3. За природою об’єкту регулювання:
- •4. За функціональною спрямованістю:
- •5. За природою характеру приписів:
- •7. За юридичною силою:
- •8. За суб’єктами правотворчості:
- •Поняття законності як багатоаспектної категорії
- •19. Поняття та основні ознаки держави (розд.).
- •20. Правове регулювання і правовий вплив: співвідношення (розр.).
- •22. Юридичний позитивізм (роздр.).
- •23. Теорія природного права (роздр.).
- •Юридична відповідальність та державний примус (роздк.).
4. Поняття науки, класифікація юридичних наук
Наука – сфера людської діяльності, що передбачає отримання нових знань про суспільство, природу чи техніку. В залежності від особливостей діяльності людини та змісту відносин, що виникають в суспільстві, науки прийнято класифікувати на три групи: - технічні; - природничі; - суспільні; Технічні науки – система знань, що визначає закономірності взаємодії людини та технічних засобів. Природничі науки – система знань, що визначає закономірності функціонування людини як живої істоти та взаємодії людини та живої природи. Суспільні науки - система знань, що визначає закономірності функціонування суспільства та діяльності особи як суспільної одиниці. В системі суспільних наук розрізняють: - філософія; - історія; - соціологія; - психологія; - юридична наука; Юридична наука є суспільною, оскільки предметом її вивчення є держава і право як суспільні категорії. Держава і право мають багатоаспектну структуру, тому їх вивчення визначає необхідність існування системи юридичних наук, що можуть бути розділені на три групи: Загальнотеоретичні (теоретикоісторичні) науки, предметом вивчення яких є загальні закономірності виникнення, становлення, функціонування, розвитку та вдосконалення держави і права. Серед них: - теорія держави і права; - історія держави і права; - історія політичних і правових вчень; - філософія права; - політологія. Галузеві науки. Предметом їх вивчення є особливості державно-правового впливу на певну сферу суспільних відносин, що здійснюється завдяки наявності чітко визначеного предмету та методу регулювання. Серед них: - конституційне право; - адміністративне право; - сімейне право; - земельне право; - кримінальне право;
- процесуальне право; - виправно-трудове право; - екологічне право і т. д. Спеціально-прикладні науки – різновид юридичних наук, предметом вивчення яких є можливості використання знань неюридичного характеру в процесі вирішення конкретних юридичних справ. Серед них: - судова медицина; - юридична психологія; - правова соціологія; - правова статистика; - судова психіатрія; - кримінологія; - криміналістика. Отже, юридична наука є різновидом суспільної, що завдяки своєму комплексному характеру найбільш повно досліджує державно-правові явища. 3. Предмет теорії держави та права і його особливості. Предметом науки є система категорій чи відносин, які досліджуються наукою з метою отримання певного приросту знань. Предметом теорії держави і права є загальні закономірності зародження, виникнення, функціонування та вдосконалення держави і права. Оскільки теорія держави і права характеризується як самостійна юридична наука, то її предмету властиві певні особливості, що визначають його своєрідність. 1. Оскільки держава і право функціонують в рамках суспільства і взаємодіють з ним, а суспільство розвивається за певними законами та закономірностями, то предметом теорії є вивчення тих закономірностей суспільного розвитку, що безпосередньо випливають на державу та право. 2. Теорія вивчає закономірності, що мають об’єктивний характер. Вони визначаються впродовж тривалого періоду розвитку державності і залежать від рівня розвитку суспільних відносин. 3. Закономірності, що вивчаються теорією, мають загальний характер. Вони характеризують державу і право як логічно завершені явища, не враховуючи історичних та національних особливостей певної держави. 4. Оскільки основу будь-якого суспільства складають економічні відносини, то предметом теорії є визначення взаємодії державно-правових інститутів та економічних відносин. 5. Окрім держави існує система органів та організацій що приймають участь у розробці, прийнятті та реалізації політичних рішень. Ці організації складають поняття політичної системи. І предметом теорії є визначення взаємодії держави та інших елементів політичної системи в процесі реалізації владних повноважень. 6. Оскільки держава і право регламентують суспільні відносини як самостійно так і в процесі взаємодії між собою, то закономірності, що вивчаються теорією, можуть бути притаманні як державі і праву одночасно, так і окремо кожній з цих категорій. 7. Регулююча функція держави і права визначає необхідність упорядкування відносин між людьми. Тому предметом теорії держави і права є визначення ступеню впливу державно-правових інститутів на особистість. Саме теорія вивчає такі категорії як закон, законність, правовідносини, громадянство, правосвідомість, правова культура, правомірна поведінка, правопорушення, юридична відповідальність. 8. Оскільки держава і право є динамічними явищами що постійно розвиваються, то теорія вивчає закономірності та перспективи їх розвитку (правова держава, громадянське суспільство). Отже, теорія держави і права є суспільною юридичною наукою і належить до загальнотеоретичних юридичних наук.