- •1. Князівство за часів ю.Долгорукого та а.Боголюбського. Всевелод Велике Гніздо.
- •2. Псковська і Новгородська феодальні республіки
- •3. Походи хана Батия.
- •4. Об’єднання земель навколо Москви. Іван Калита.
- •5. Новгород в 14-15ст.
- •6. Феодальна війна в 2-й чверті 15 ст.
- •7. Іван 3, Василь 3.
- •8. Церква і великокняжа влада. Йосифляни ти Нестяжателі.
- •10. Опричнина
- •11. Політична криза.
- •12. Цар Василь Шуйський. Іноземна інтервенція
- •13. Столбовский мир, Деулинское перемирие.
- •16. Раскол. Социальная и идеологическая суть.
- •17. Соловецьке повстання
- •18. Азовське сидіння.
- •19. Зміцнення зовн.Політ. Становища в 2 пол. 17 ст.
- •21. Культура Росії 17 ст.
- •20. Відносини з країнами Далекого Сходу.
- •22. Політика 70-80 рр. 17 ст.
- •23. Стрілецький заколот, «Хованщина»
- •26. Боротьба після Петра і
- •27. Царювання Єлизавети
- •24. Реформы 1 четверти 18 ст.
- •29. Катерина іі Освічений абсолютизм
- •30. Зовн. Політика Росії у 2 пол. 18 ст.
- •31. Розвиток сільского господарства Росії в першій половині хіх ст.
- •33. Соціально – станова структура в Росії в першій половині хіх ст.
- •32. Розвиток промисловості Росії у першій половині хіх століття.
- •34. Реформи державного апарату в Росії у 1-й чв. XIX ст.
- •35. Проект державних перетворень Росії м.М.Сперанського.
- •36. Державна статутна грамота Російської імперії.
- •37. Проекти вирішення селянського питання 1-й чв. XIX ст.
- •38. Участие России в 3-й антифр. Коалиции.
- •39. Російсько-французькі відносини в 1806-1807 рр. Тільзит.Мир
- •40. Східне питання у 1-й чв. Хіх ст.
- •41. Франко-російська війна 1812 р. Бородінська битва
- •42. Зовнішня політика Росії в 1815-1826
- •43. Виникнення ранніх декабристських організацій
- •44. Декабристські організації 1821-1825 рр.
- •45. Конституційні проекти п.Пестеля та м.Муравйова.
- •45. Конституційні проекти п.Пестеля та м.Муравйова. 2
- •47. Микола 1 й основні напрямки його внутрішньої політики. Комітет 6 грудня.
- •46. Повстання декабристів
- •48. Централізація управління і кодифікація законів у 2-й чверті хіх ст.
- •49. Реформа п.Кісельова у державному селі.
- •50. Посилення політичної реакції в 1848-1855 рр.
- •51. Східне питання у зовнішній політиці Росії 2-ї чверті хіх ст.
- •52. Росія і країни Европи в 30-40-і рр. Хіх ст.
- •54. Кавказ в період російсько-іранської і російсько-турецької воєн
- •55. Закавказзя в політиці росії в 20-ті ррХіх ст
- •57. Кримська (Східна) війна
- •59. Формування радикально-демократичного напряму суспільної думки Росії у 2 чверті хіх ст
- •60. Передумови і підготовка селянської реформи 1861 р.
- •61. Зміст положень 19 лютого 1861.
- •62. Земська реформа.
- •67. Ліберально-опозиційний рух 70-80-х рр хіх ст
- •68. Новые тенденции в развитии сельского хозяйства.
- •69. Рост промышленности в пореформенной России. Завершение промышленного переворота.
- •70. Кризис самодержавной власти на рубеже 70 - 80-х годов
- •71. Контрреформы в области местного управления и суда.
- •72. Зовнішня політика Росії 70-х рр.
- •77. Обострение международных отношений на Дальнем Востоке.
- •78. Російсько – японська війна.
- •81. I и II Государственные думы
- •79. Революційні події 1905-1906рр.
- •80. Основные политические партии в России и их программы.
- •82. Государственный переворот 3 июня 1907 г.
- •84. III Государственная дума
- •86. Россия и Балканские войны 1912-1913 гг.
- •87. Вступление России в 1 мировую войну.
- •90. Художня культура Росії в хіх – на поч. Хх ст.
4. Об’єднання земель навколо Москви. Іван Калита.
(? – 31.03.1340) Роки життя та діяльності Калити Івана Даниловича, московського князя з 1325 р., великого князя Володимирського з 1328 р.
Відіграв значну роль в зміцнені Московського князівства, приєднанні земель навколо Москви, використовуючи для цього допомогу Золотої Орди, для якої він збирав з населення велику данину. Нещадно придушував будь-який прояв невдоволення народу золотоординським ярмом, розправлявся з політичними противниками – іншими князями. Влада Івана Калити поширювалась на ряд земель Північно-Східної Русі (Тверь, Псков, Новгород). Він накопичив величезні багатства (звідси і прізвисько “Калита” – гаманець, сумка для грошей), які використовував для покупки земель в чужих князівствах і володіннях. За князювання Івана Калити Москва стала резиденцією митрополита “всея Русі” Петра, українця за походженням, запрошеного до Москви. Тут він помер, був похований в недобудованому Успенському соборі, що потім став місцем поховання Московських митрополитів, святинею Русі.
1328 - Спадкоємець Петра, митрополит Феогност, офіційно переносить митрополичу кафедру з Києва в Москву.
1337 - Сергій Радонежський прийняв чернецтво у заснованій ним пустелі – майбутній Сергієвій лаврі.
1337 - Олександр Тверської мириться з ханом і дістає право повернутися в Тверь.
1339, 29 жовтня - Тверський князь Олександр Михайлович страчений в Орді.
1340, 31 березня - Помер князь Московський і великий князь Володимирський Іван Калита. Великокнязівський стіл займає його син Сімеон Гордий.
5. Новгород в 14-15ст.
Новгородська республіка 1136–1478 рр. 1386-1387 - Похід Дмитра Донського на Новгород. Новгородці зобов’язуються виплачувати податі великому князеві Московському. 1397-1398 - Війна Москви з Новгородом за Двінські землі. Новгородцям вдається відбитися від натиску Василя І і укласти мир «по старовині». 1471 - Похід московського війська на Новгород, власті якого уклали союз з литовським князем Казимиром IV. Іван ІІІ розглядав литовські спрямування частини новгородців не просто як непокору великому князеві, але як зраду російському народу і православній вірі.
В період правління Івана III Васильовича (1462-1505) та його сина Василя III Івановича (1505-1533) до Московського великого князівства були приєднані Ярославське (1463) та Ростовське (1474) князівства, Новгородська республіка (1478). 1478, 15 січня - Новгородці присягли великому князеві Московському Івану ІІІ. З Новгорода в Москву був відвезений вічовий дзвін – символ новгородської вольниці. Приєднання Новгорода до Москви.
1348 - Відокремлення Пскова від Новгорода. Псков стає самостійною республікою.
Стригольників рух – єретичний рух, що виник в середині ХІV – першій половині ХV ст. в Новгороді і охопив Псков, Тверь і Ростов. Походження назви точно не встановлено. Ймовірно, назва пов’язана з обрядом постригу в причетники. Активними учасниками руху були посадський люд та нижче духовенство.
6. Феодальна війна в 2-й чверті 15 ст.
25 лютого 1425р. помер великий князь Василь І Дмитрович. Відповідно до його заповіту, спадкоємцем великокнязівського престолу стає його десятилітній син Василь при регентстві княгині Софії. Починається феодальна війна між молодим московським князем Василем Васильовичем (Онуком Дмит.Донського) і його дядьків Юрієм Дмитриевичем, князем звенигородським. Ця війна, що почав Юрію, зненацька захопивши Москву, продовжувалася близько 20 років. Після смерті Юрія Боротьбу за московське князівство стали вести його сини - Василь Косою і Дмитро Шемяка. Війна буяла багатьма жестокостями. Московське боярство, не бажаючи поділятися своїми привілеями зі знаттю, що оточувала Юрія і його дітей, надало підтримку своєму князю. Шемяка зрештою був розбитий і вмерла 1453 р. Міжусобна війна була важким іспитом для Московського князівства, однак воно вийшло з її без великих утрат. Процес перетворення Москви в політичний центр роздроблених російських земель, у столицю нового могутнього гос-ва став уже необоротним.