48. Централізація управління і кодифікація законів у 2-й чверті хіх ст.

Створюється система всебічної державної опіки над усіма сферами життя.. Принцип покори. У практику ввійшло створення секретних комітетів під керівн. Миколи 1 для вирішення тих чи інших питань. 1 відділ - Канцелярія мала подавати цареві документи, що надходили на ім’я царя. 2 відділ – кодифікаційний. 3 відділ – вище управління поліції, 4 відділ – з 1828 року, Учбові, благодійні, освітні питання. 5 відділ – відповідав за здійснення реформ, курсу царя. 6 відділ – керування новоприєднаними землями. 3 відділ було засновано Бенкендорфом – шефом жандармів. Складався із секретного відділу та 6 комітетів. У вищому апараті було усього 16, а потім 32 особи. 3 відділ збирав інформацію про неблагонадійних громадян, вів стеження за церквою, іноземцями, друком.

Питання кодифікації законів посідало важливе місце у політиці.Генерал-полковнику Ракіну доручено збирати усі закони та скласти книги із законами – 3 шт. із законами від Павла 1. Над цим питанням працював ще Ол.1. Микола 1 не вводячи новацій хотів упорядкувати закони. Створено комітет для упорядкування законів ча чолі з Луб’янським (був з 3 відділу), якому допомагав М.Сперанський. Були зібрані закони з 1649 року до 13 грудня 1825 – 40 томів + 6 томів - акти правління Миколи 1. Унікальне історико-юридичне джерело. Звід законів Рос. Імперії в 15 томах створено в 1832 році. 1833 рік – засідання на яке було винесено обговорення законів. На цьому засіданні орденом Андрія Первозваного нагороджено М.Сперанського. Дія зводу законів мала починатися з 1 січня 1935 року. Микола 1 відкинув етап введення новацій.

49. Реформа п.Кісельова у державному селі.

Кисельов вважав за необхідну урядову регламентацію відносин між селянами та дворянами. Виступав за звільнення селян за викуп. 1842 – Указ про зобов’язаних селян. Відчуження частини поміщицьких землеволодінь на користь селян. Квітень 1842 – заява, що вся без винятку земля є власністю поміщиків на всі часи. Створення цілих поселень зобов’язаних селян. 1842-1858 до категорії тимчасово зобов’язаних перейшло лише 28 тис. селян. Уряд сміливіше діяв в зах. губерніях, де прагненням було послаблення поміщицького панування. 1844 – Комітет Західних губерній по правилах управління маєтками (фіксація селянських наділів, розміру панщини).

1835 – створення 5 відділення імперської канцелярії. Літо 1836 – ревізія становища державних сіл 5 губерній. Державне село було вилучене з підпорядкування Мін-ва Держмайна, яке очолював П.Кісельов. 1837-1841 – низка актів про запровадження управління державним селом, про організацію освіти, мед. допомоги тощо. 4 ступінчата система управління: губернія-округ-волость-сел.громада. На місцях виборне сільське самоврядування. Зберігалося общинне землекористування. Оброк розраховувався по душах, однак враховувалася величина наділу. Політика переселення в малозаселені р-ни губерній. 230 тис. переселенців отримали 2.5 млн. десятин. Створення зразкових держ.ферм. 1847 – Мін-во фінансів могло купити землю у великих землевласників разом з кріпаками, яких переводилося на стан державних селян.