- •1. Князівство за часів ю.Долгорукого та а.Боголюбського. Всевелод Велике Гніздо.
- •2. Псковська і Новгородська феодальні республіки
- •3. Походи хана Батия.
- •4. Об’єднання земель навколо Москви. Іван Калита.
- •5. Новгород в 14-15ст.
- •6. Феодальна війна в 2-й чверті 15 ст.
- •7. Іван 3, Василь 3.
- •8. Церква і великокняжа влада. Йосифляни ти Нестяжателі.
- •10. Опричнина
- •11. Політична криза.
- •12. Цар Василь Шуйський. Іноземна інтервенція
- •13. Столбовский мир, Деулинское перемирие.
- •16. Раскол. Социальная и идеологическая суть.
- •17. Соловецьке повстання
- •18. Азовське сидіння.
- •19. Зміцнення зовн.Політ. Становища в 2 пол. 17 ст.
- •21. Культура Росії 17 ст.
- •20. Відносини з країнами Далекого Сходу.
- •22. Політика 70-80 рр. 17 ст.
- •23. Стрілецький заколот, «Хованщина»
- •26. Боротьба після Петра і
- •27. Царювання Єлизавети
- •24. Реформы 1 четверти 18 ст.
- •29. Катерина іі Освічений абсолютизм
- •30. Зовн. Політика Росії у 2 пол. 18 ст.
- •31. Розвиток сільского господарства Росії в першій половині хіх ст.
- •33. Соціально – станова структура в Росії в першій половині хіх ст.
- •32. Розвиток промисловості Росії у першій половині хіх століття.
- •34. Реформи державного апарату в Росії у 1-й чв. XIX ст.
- •35. Проект державних перетворень Росії м.М.Сперанського.
- •36. Державна статутна грамота Російської імперії.
- •37. Проекти вирішення селянського питання 1-й чв. XIX ст.
- •38. Участие России в 3-й антифр. Коалиции.
- •39. Російсько-французькі відносини в 1806-1807 рр. Тільзит.Мир
- •40. Східне питання у 1-й чв. Хіх ст.
- •41. Франко-російська війна 1812 р. Бородінська битва
- •42. Зовнішня політика Росії в 1815-1826
- •43. Виникнення ранніх декабристських організацій
- •44. Декабристські організації 1821-1825 рр.
- •45. Конституційні проекти п.Пестеля та м.Муравйова.
- •45. Конституційні проекти п.Пестеля та м.Муравйова. 2
- •47. Микола 1 й основні напрямки його внутрішньої політики. Комітет 6 грудня.
- •46. Повстання декабристів
- •48. Централізація управління і кодифікація законів у 2-й чверті хіх ст.
- •49. Реформа п.Кісельова у державному селі.
- •50. Посилення політичної реакції в 1848-1855 рр.
- •51. Східне питання у зовнішній політиці Росії 2-ї чверті хіх ст.
- •52. Росія і країни Европи в 30-40-і рр. Хіх ст.
- •54. Кавказ в період російсько-іранської і російсько-турецької воєн
- •55. Закавказзя в політиці росії в 20-ті ррХіх ст
- •57. Кримська (Східна) війна
- •59. Формування радикально-демократичного напряму суспільної думки Росії у 2 чверті хіх ст
- •60. Передумови і підготовка селянської реформи 1861 р.
- •61. Зміст положень 19 лютого 1861.
- •62. Земська реформа.
- •67. Ліберально-опозиційний рух 70-80-х рр хіх ст
- •68. Новые тенденции в развитии сельского хозяйства.
- •69. Рост промышленности в пореформенной России. Завершение промышленного переворота.
- •70. Кризис самодержавной власти на рубеже 70 - 80-х годов
- •71. Контрреформы в области местного управления и суда.
- •72. Зовнішня політика Росії 70-х рр.
- •77. Обострение международных отношений на Дальнем Востоке.
- •78. Російсько – японська війна.
- •81. I и II Государственные думы
- •79. Революційні події 1905-1906рр.
- •80. Основные политические партии в России и их программы.
- •82. Государственный переворот 3 июня 1907 г.
- •84. III Государственная дума
- •86. Россия и Балканские войны 1912-1913 гг.
- •87. Вступление России в 1 мировую войну.
- •90. Художня культура Росії в хіх – на поч. Хх ст.
2. Псковська і Новгородська феодальні республіки
Новгородська земля першою на Русі проявила тенденції до відособлення від Києва. Це значною мірою було пов'язано з господарським розвитком цієї території. Економічне значення Новгорода і його землі визначали три фактори:
1) велике значення торгівлі, перш за все зовнішньої. Це пояснюється тим, що Новгород знаходився на зручних торгових шляхах, які зв'язували його з Чорним і Каспійським морями;
2) велика питома вага ремесла – Новгород був одним із найбільших на Русі ремісничих центрів;
3) наявність величезних земель-колоній, що являли собою джерело цінностей: хутра, срібла, воску та інших продуктів промислового господарства. Територія Новгородської землі простягалася до Льодовитого океану на півночі і до Уралу на сході.
Особливе автономне місце в Новгородській республіці займав Псков – «молодший брат» Новгорода. Він вів власну торгівлю з Прибалтикою, німецькими містами і в другій половині XIII ст. фактично став самостійною феодальною республікою з державним ладом, схожим на новгородський.
Хоч основу економіки Новгородської землі складало сільське господарство і промисли, але через малопродуктивність зернового землеробства Новгород залежав від хлібного імпорту з інших князівств.
У Новгороді рано склалося і стало панівним велике боярське і церковне землеволодіння. Селяни потрапляли в феодальну залежність і змушені були віддавати землевласникам продукти своєї праці.
У Новгороді склався особливий політичний лад, відмінний від інших князівств. Тут республіканські органи управління стали над князівською владою. Спочатку в Новгород присилалися князі з Києва. Посадники теж призначалися київськими князями. В 1126 р. новгородці домоглися права самим вибирати собі посадника на вічі – першим виборним посадником був Мирослав Гюрятинович. Бояри починають виборювати відособлення від Києва.
1348 - Відокремлення Пскова від Новгорода. Псков стає самостійною республікою.
3. Походи хана Батия.
1208-1255 Роки життя та діяльності Батия – монгольського хана, онука Чингізхана, сина його Джучи.
1237, 21 грудня - Взяття Рязані військом хана Батия. Початок першого етапу навали Батия на Русь (1237-1238).
Протягом 1237-1238 рр. підкорив Північно-Східну Русь. У 1239 р. ординці, розгромивши половців, почали завоювання Південної і Південно-Західної Русі. Було сплюндровано Київ, Чернігів, Переяслав та ін. міста. Спустошивши галицькі і волинські землі, Батий вдерся у Польщу, Закарпатську Русь, Чехію, Угорщину. Зазнавши на землях Русі-України великих втрат, ослаблені опором інших народів, монгольські полчища повернулися 1242 р. на терени Нижнього Поволжя, де Батий у 1243 р. заснував свою державу – Золоту Орду зі столицею Сараєм-Бату (місто Бату). Поширив свою систему правління на Київську Русь, обклав місцеві князівства великою даниною і застосовував жорстокі міри покарання за непокору.
1238, 2 лютого - Взяття і руйнування Москви військами хана Батия.
1238, 7 лютого - Взяття Володимира військами хана Батия. Спалення у володимирській церкві Успіня Пресвятої Богородиці замкнених там християн-мучеників.
1238, 4 березня - Дружина великого князя Володимирського Юрія Всеволодовича розбита військами Батия на ріці Ситі.
1238, 5 березня - Війська Батия захоплюють Тверь.
1238, 17 березня - Батий виступає в похід на Новгород, але незабаром, не дійшовши 200 км. до міста, повертає на Південь.
1238, весна - Оборона міста Козельська. Після 7 тижнів облоги військо Батия зуміло нарешті проломити стіни і увірватися в місто. Але і тут воно зустріло жорстоку відсіч. Городяни ножами відбивалися від татар. Один із загонів захисників Козельська вийшов з міста і атакував полки Батия в полі. У цьому бою русичі зруйнували стінопробивні машини і знищили 4 тис. чол. З городян ніхто не здався. Всі загинули, б’ючись. Що трапилося з князем Василем, невідомо. По одній з версій, він потонув в крові, оскільки був молодий. Відтоді, відмічає літописець, Батий дав Козельську нову назву - «Зле місто».
1240, 6 грудня - Взяття Києва військами хана Батия. Загарбники повністю зруйнували місто. Після взяття Києва монголи спустошили Галицько-Волинські землі і здійснили похід в Європу (1241-1242).
1242, жовтень - Війська хана Батия повертаються з походу в Європу після звістки про смерть великого хана Угедея. У степовій зоні від Дністра до Іртиша Батий створює величезну кочову державу – Орду (пізніше – Золота Орда) з центром в місті Сарай (у низов’ях Волги).