32. Розвиток промисловості Росії у першій половині хіх століття.

Відбувається широке дрібної переважно селянської промисловості. Селяни займалися промислами. Накреслена промислова географія. Центрального району Росії. Виникають селища, але не казенні, а поміщицькі поселення. Морозов, Гучков, Рябушинський основні організатори. Зростає промисловий відход селян. Велика промисловість зростала за рахунок поширення мануфактур. Кінець XVIII ст. – пер. третина ХІХ ст. – зростання мануфактури; пер.трет. ХІХ – серед. ХІХ – перехід до фабрики. Застосування машинної техніки. Відбувається формування виробничої верстви. Особливості рос.буржуазії: торгова буржуазія(купецтво, багаті селяни) та промислова буржуазія 1. купець ставав фабрикантом і вкладав капітал в промисловість. 2. з середовища середніх товаровиробників. Поєднання торгового капіталу з промисловим.

34. Реформи державного апарату в Росії у 1-й чв. XIX ст.

Реформа цензури – липень 1804. Статут про цензуру. Цензорам наказано в першу чергу керуватися здоровим глуздом => розширення видавничої справи. Такий ліберальний стан речей проіснував до 1810р.

1810 - виникнення мін-ва поліції.

Внутрішнє управляння – постійно діючий орган з 12 радників виник через кілька днів після приходу до влади Олександра І. Поновлено Сенат, який мав адміністративні, судові, контролюючі функції.

Міністерська реформа 1802-1811 р. 1802 – виникнення 8 міністерств, що призвело до подальшої бюрократизації та централізації. Міністри входили до складу Сенату, проте міністри майже нічого не вирішували. Вони були лише виконавцями.

35. Проект державних перетворень Росії м.М.Сперанського.

М.Сперанський народився в 1772 р. в родині небагатого священика. Зробив кар’єру завдяки працелюбності. 1802-1803 – знайомства Сперанського з Олександром І. Розробив план державних перетворень Росії.

Державна машина мала модернізуватися та європеїзуватися. Державна Дума за своїм впливом дорівнювалася Сенату. Голову Державної Думи Канцлера обирав особисто імператор. Імператор вносив законопроекти до Державної Думи. Державна дума обиралася імператором.

Виконавча влада – волосні, окружні, губернські правління.

Судова влада - волосні, окружні, губернські суди. Засновано інститут присяжних засідателів.

Сенат – вища контролююча, касаційна та апеляційна інстанція.

Права людей за проектом М.Сперанського: права громадян – свобода слова, право на навчання, на власну думку; права політичні – право брати участь у політичному житті країни.

Сперанський висловлювався за скасування кріпацтва в 3 етапи: 1 етап – фіксація розміру повинності, 2 – надання права переходу від поміщика до поміщика, 3 етап – скасування кріпацтва.

36. Державна статутна грамота Російської імперії.

Підготовку проекту під назвою «Державна статутна грамота Російської імперії» було доручено Новосільцеву. Грамота мала бути написана в дусі Конституції Польщі.

Законодавча влада була поділена між імператором та Державним Сеймом (2 палати – верхня - Сенат, нижня - Посольська). Жоден закон не може бути прийнятий без прийняття Сеймом.

Виконавчі органи – імператор, Державна Дума, міністерства.

Росія поділялася на 10-12 намісництв (на принципах федералізму). Намісником мав виступати генерал-губернатор, який мав виконувати виконавчу владу.

Проголошувалася свобода віросповідання, свобода пересування , приватної власності тощо.