2.8. Вибір піднімально-транспортного устаткування

Враховуючи номенклатуру , вагу деталей і устаткування, яке є на даній дільниці призначене для виконання підіймально-транспортних робіт. Вибране устаткування зводимо в таблицю 8.

2.9. Розрахунок площі дільниці

а) Розрахункова площа дільниці, м²

Площу дільниці розраховуємо з врахуванням площі підлоги, яку займає устаткування і коефіцієнта щільності розташування устаткування.

де: F_ОБ – площа підлоги, яку займає устаткування, м²

K_П – коефіцієнт щільності розташуванняустаткування на дільниці,

K_П=5 табл. 5 додаток 1.

б) Фактична площа дільниці, м²

де: L – ширина прольоту,

t – крок колон,

n– кількість кроків.

Розбіжність:

Δ не повинна перевищувати 10%

2.10. Опис технологічного процесу на дільниці

Дільниця складання стартерів на схемі «П» - подібного планування розташована поряд з дільницями: дільницею загального складання, агрегатною дільницею, дільницею електрообладнання .

На дільницю поступають деталі, вузли і агрегати з дільниці відновлення. Потім після виконання всіх робіт на дільниці складання стартерів поступають в відділення загального складання.

Схема технологічного процесу складання коробок передач:

М онтаж підшипників ковзання у передні та задні кришки

Монтаж полюсів до корпусу стартера

Монтаж механізму вільного ходу на вал ротора

Монтаж вилки механізму вільного ходу у передню кришку

Монтаж підскладеного якоря у передню кришку

Монтаж підскладеного корпуса стартера на передню кришку

Монтаж тягового реле

Монтаж щіток та щіткотримачів

Монтаж задньої кришки

Стяжка гвинтами

Випробування стартера

Виконання малярних робіт

2.11. Основні будівельні вимоги

- ширина прольоту: 9 м;

- крок колон: 6 м;

- висота приміщення: 6,0 м;

- товщина зовнішніх стін: 0,38 м;

- товщина перегородок: 0,25 м;

- ширина і висота дверних пройомів: 1,5 м х 2,4 м;

- ширина і висота віконних пройомів: 4,0 м х 3,6 м;

- підлога: цементна на бетонній основі;

-освітлення (комбіноване)

2.12.Витрати електроенергії на освітлення, кВт:

де: f – потужність освітлювального навантаження, Вт/м²;

K_C – коефіцієнт, який враховує неодночасне вмикання споживачів,

K_C=0,8;

F – площа дільниці, м²;

T_O – тривалість роботи устаткування, год, (Т_О=Ф_НО).

2.13. Розрахунок витрат стиснутого повітря

Стиснуте повітря на дільниці використовують для обдування деталей при складанні механізмів та агрегатів, для живлення пневматичних інструментів (гайкокрутів, шпилькокрутів), пневматичних приводів пристроїв, а також для фарборозпилювачів, металі заторів, установок для очищення деталей піском або кістковою крихтою, порошкового напилення пластичних мас, перемішування розчинів.

Тиск повітря , яке подається до споживачів лежить в межах 3…7кгс/см².

Потреби у стиснутому повітрі визначають виходячи з витрат повітря окремими споживачами при безперервній роботі, коефіцієнтів їх використання, коефіцієнта одночасності та річного фонду часу роботи.

Річні витрати стиснутого повітря визначають як суму витрат різними споживачами Q_СТ, м³

, (20)

м³

де1,5 —коефіцієнт, який враховує експлуатаційні втрати повітря;

q —питома витрата стиснутого повітря одним споживачем при його безперервній роботі, м³/год.;

n—кількість однойменних споживачів стиснутого повітря;

К_В—коефіцієнт використання споживачів повітря обладнання;

К_ОДН—коефіцієнт одночасності використання обладнання.