
- •Кафедра «Фінанси транспорту»
- •1. Загальне ознайомлення з підприємством
- •2. Організація фінансової служби підприємства
- •3. Майно і власність підприємства
- •4. Взаємовідносини підприємства із зовнішніми контрагентами і ринковою інфраструктурою
- •5. Рекламно-інформаційна робота підприємства
- •6. Характеристика і аналіз витрат підприємства
- •7. Економічна оцінка діяльності пп «Флай-2000»
- •8. Шляхи зміцнення фінансового стану підприємства
- •Висновки
- •Список використаної літератури
- •Додаток
8. Шляхи зміцнення фінансового стану підприємства
Проаналізувавши розраховані вище показники, можна сформулювати критерії покращення фінансового стану ПП «Флай-2000» .
Підприємству необхідно підтримувати певний обсяг запасів для забезпечення відповідного обсягу продажу. Оскільки, з другого боку, надмірні запаси відвертають грошові кошти, які можна використати більш прибутково для інших цілей. Підтримувати запаси слід на можливо низькому рівні, достатньому для реалізації відповідного обсягу продаж.
Аналіз показників оборотності капіталу вказує також на бездіяльність частини власних коштів підприємства. Тому необхідно збільшити швидкість обертання власного капіталу.
У ході оцінки були виявлені резерви зростання прибутку за рахунок декількох факторів:
- за рахунок збільшення обсягу реалізації продукції. Це можливо перш за все завдяки активізації діяльності на ринку, участі у тендерах. Україні за географічним розташуванням – транзитна держава, що робить діяльність ПП «Флай-2000» затребуваною на ринку;
- за рахунок зниження собівартості товарної продукції. Це можливе завдяки вдосконалення структури виробництва;
- за рахунок підвищення середньореалізаційних цін внаслідок оптимізації структури реалізації продукції.
Усе це говорить про успішне функціонування підприємства в звітному році. Більш того, порівнюючи темпи зростання прибутку і виторги від реалізації, можна зробити висновок, що підприємство йде по інтенсивному шляху розвитку, тобто при не значному росту випуску продукції показники прибутку і рентабельності виросли на досить значну величину. Це говорить про досить ефективне використання підприємством своїх ресурсів.
У результаті проведеної оцінки можна зробити висновок, що для даного підприємства на мікрорівні доцільним є використання підприємством антикризової фінансової стратегії за кожним із напрямів:
- проведення поглибленого аналізу структури кредиторської заборгованості у динаміці з метою пошуків способів і джерел її погашення;
- аналіз структури заборгованості за довгостроковими кредитами з - метою з'ясування причин несвоєчасності їх погашення;
- аналіз структури дебіторської заборгованості, причин її виникнення і можливостей погашення;
- забезпечення необхідного рівня самофінансування виробничого розвитку підприємства за рахунок прибутку, оптимізації податкових платежів, ефективної амортизаційної політики;
- підвищення рівня ліквідності активів шляхом збільшення питомої ваги оборотних активів;ч
- проведення інвентаризації основних виробничих фондів для визначення їх придатності й необхідності в експлуатації:
- проведення аналізу ефективності й доцільності довгострокових фінансових вкладень:
- забезпечення компенсації можливих фінансових збитків шляхом:
- резервування частини фінансових ресурсів у вигляді формування цільових резервних фондів, страхового фонду підприємства відповідно до вимог чинного національного законодавства;
- формування системи штрафних санкцій — за несвоєчасної оплати поставленої продукції встановити штрафи у розмірі 0,5% від суми несплати за кожний день прострочення;
- ефективне управління портфелем цінних паперів, у т.ч., прибутковими операціями на фондовому ринку.
За результатами аналізу рентабельності підприємства можна сформулювати наступні пропозиції:
1) По-перше, для одержання максимального прибутку підприємство повинне найбільше повно використовувати ресурси, що знаходяться в його розпорядженні, і, в першу чергу, воно повинно використовувати виявлений резерв по виробництву на наявному в нього устаткуванні додаткової продукції. Збільшення випуску знижує витрати на одиницю продукції, тобто витрати на її виготовлення в розрахунку на одиницю продукції знижуються, а отже, знижується собівартість, що в остаточному підсумку веде до збільшення прибутку від реалізації продукції. Ну а крім цього, додаткове виробництво рентабельної продукції вже саме по собі дає додатковий прибуток. Таким чином, при збільшенні випуску і, відповідно, реалізації рентабельної продукції збільшується прибуток у розрахунку на одиницю продукції, а також збільшується кількість реалізованої продукції, кожна додаткова одиниця якої збільшує загальну суму прибутку. Унаслідок цього, збільшення рентабельної продукції, що випускається, за умови її реалізації дає значний приріст обсягу прибутку.
2) Зниження собівартості також значно може збільшити одержуваний підприємством прибуток. Як описувалося в попередньому пункті, одним з факторів зниження собівартості є збільшення обсягу продукції, що випускається. Іншими факторами є:
- злагоджена робота всіх складових виробничого процесу (основного, допоміжного, обслуговуючого виробництва);
- оптимізація потокових процесів на підприємстві.
3) Вагомим фактором одержання додаткового прибутку є оптимізація структури збуту. При проведенні даної оптимізації питома вага продукції, реалізованої по договірним, більш високих цінах, повинна збільшитися до свого максимального рівня, а в ідеалі - до 100%. Відповідно, частка продукції, реалізованої підприємством іншим організаціям по лінії взаємозаліків по більш низьких цінах повинна бути якнайнижче.
4) Організаційна структура.
Проаналізувавши специфіку діяльності підприємства, можна сформулювати пропозицію щодо удосконалення організаційної структури.
5) Диверсифікація ринків отримання сировини.
Таким чином, ПП «Флай-2000» може обрати реальні для себе чинники підвищення платоспроможності порівняно з граничними розмірами або, навпаки, створити умови, коли сам граничний рівень невеликий і його порівняно нескладно досягнути.