
- •Диференціальні рівняння
- •1. Поняття рівняння, розв’язку, інтеграла. Основні типи інтегральних рівнянь першого порядку. Рівняння з відокремленими змінними, лінійні, в повних диференціалах.
- •3. Розв’язування однорідних і неоднорідних диференціальних рівнянь -го порядку зі сталими коефіцієнтами.
- •Теорія ймовірності та математичної статистики
- •1. Класичне означення ймовірності Аксіоматика теорії ймовірностей. Ймовірності подій.
- •3. Формули повної ймовірності,
- •4. Функція розподілу вв та її властивості. Найпростіші числові характеристики вв
- •5. Закон великих чисел.
- •Комплексний аналіз
- •1. Аналітичні функції: означення, геометричний зміст похідної, умова Коші – Рімана – Ейлера - д’Аламбера.
- •2. Інтегральна формула Коші
- •3. Розклад аналітичних функцій в ряди Тейлора
- •4. Теорема Ліувілля про цілі функції та їх застосування до доведення основної теореми алгебри
- •Диференціальна геометрія
- •2. Тригранник Френе Формули Френе
- •5. Топологічні відображення та їхні властивості
- •Аналітична геометрія
- •1.Види рівнянь прямої лінії на площині.
- •2. Види рівнянь прямої лінії в просторі
- •3.Взаємне розміщення прямих у просторі заданих своїми канонічним рівняннями.
- •4. Канонічне рівняння еліпса. Директриси еліпса та їхні властивості.
- •Математичний аналіз
- •2. Арифметичні дії над збіжними послідовностями.
- •3.Теорема про збіжність монотонної послідовності
- •4. Критерій Коші збіжності числової послідовності.
- •5. Збіжний числовий ряд та його сума. Нескінченна геометрична прогресія. Необхідна умова збіжності числового ряду. Критерій Коші збіжності числового ряду.
- •8. Степеневі ряди та їх область збіжності. Формула Коші-Адамара.
- •9. Абсолютна та умовна збіжності числових рядів. Ознака Лейбніца збіжності знакозмінного ряду.
- •12.Теореми Вейєрштрасса про обмеженість неперервної на відрізку функції та про досягання нею точних верхньої і нижньої меж.
- •13. Похідна і диференціал функції однієї дійсної змінної: означення і геометричний зміст. Правила диференціювання. Важливі границі та похідні від основних елементарних функцій.
- •14. Основні теореми про диференційовані функції однієї змінної (Ферма, Ролля та Лагранжа).
- •15. Формула Тейлора для функції однієї змінної із залишковим членом у формі Лагранжа.
- •16. Локальний екстремум функцій однієї змінної: необхідні та достатні умови.
- •17. Невизначений інтеграл і таблиця інтегралів. Заміна змінної та інтегрування частинами в невизначеному інтегралі.
- •18. Пояснення визначеного інтеграла (інтеграл Рімана) та його основні властивості.
- •19. Основні класи інтегровних за Ріманом функцій (інтегровність неперервних і монотонних функцій).
- •20. Неперервність та диференційовність Рімана із змінною верхньою межею. Основна формула інтегрального числення – формула Ньютона-Лейбніца.
- •21. Поточкова і рівномірна збіжність функціональних послідовностей та рядів. Критерій Коші та ознака Вейєрштрасса рівномірної збіжності
- •Алгебра та теорія чисел
- •1. Скінченновимірні лінійні простори. База простору. Зв’язок між різними базами.
- •2. Лінійні оператори в лінійних просторах. Матриця лінійного оператора.
- •3. Евклідові простори. Ортонормовані бази, їх існування. Процес ортогоналізації.
- •4. Основні алгебраїчні структури: групи, кільця, поля, лінійні простори. Означення та властивості. Приклади. Ізоморфізм.
- •5. Фундаментальна система розв’язків однорідної системи лінійних рівнянь. Загальний розв’язок однорідної та неоднорідної систем лінійних рівнянь.
- •6. Квадратичні форми та їх зведення до канонічного вигляду. Нормальний вигляд квадратичної форми. Закон інерцій.
4. Основні алгебраїчні структури: групи, кільця, поля, лінійні простори. Означення та властивості. Приклади. Ізоморфізм.
Озн. Групою називають множину на якій задана бінарна операція, для якої виконуються умови:
1) операція алгебраїчна;
2) асоціативна;
3)
існує нейтральний елемент у множинні
для даної алгебраїчної операції:
,
;
4) Для
– нейтралізуючий:
.
Висновок. У групі для кожного її елемента існує єдиний нейтралізуючий.
Ці
4 умови називаються аксіомами групи.
Іноді при з’ясуванні, чи буде
групою відносно заданої алгебраїчної
операції аксіоми 3 і 4 замінюють
рівносильними: з’ясовують, чи рівняння
,
однозначно розв’язуються для будь-яких
.
Якщо алгебраїчна операція, задана в групі є комутативною, то таку групу називають абелевою або комутативною. В залежності від кількості елементів групи поділ. на скінченні та нескінченні.
Прикладом
групи є
,
,
– множина цілих чисел є нескінченною
абелевою групою відносно операції
додавання.
Озн.
Непорожня множина
елементів довільної природи називається
кільцем, якщо у ній визначені дві бінарні
операції, додавання і множення елементів
множини
,
які задовольняють властивостям: 1)
;
2)
3)
Рівняння
у множині
однозначно розв’язується для
.
Наслідки з озн. кільця:
Відносно операції додавання кожне кільце є абелевою крупою.
Оскільки кожне кільце містить нульовий елемент, бо рівняння
для
однозначно розв’язується, тому
.
Кожне кільце містить протилежний елемент до кожного свого елемента, бо
однозначно розв’язується для
, тому
.
Оскільки в кожному кільці однозначно розв’язується, тому
-
кожне кільце містить різницю будь-яких
своїх елементів.
. Дійсно,
,
і навпаки.
Озн. Множину елементів довільної природи, яка містить більше одного елемента називається нечисловим полем, якщо в ній визначені дві бінарні алгебраїчні операції, які задовольняють таким властивостям:
:
I
II
.
;
;
однозначно розв’язується у ;
;
;
;
однозначно розв’язується у для
.
Наслідки з озн.
Кожне поле містить одиничний елемент
:
.
До кожного елемента
існує обернений елемент такий, що
, бо рівняння
однозначно розв’язується у полі .
Жодне
поле не має дільників нуля (якщо
,
але
Б
то елементи
називаються
дільниками нуля). Кожне поле є підгрупою
відносно операції множення. Якщо
– адитивна група відносно операції множення.
Прикладом
поля може бути множина(операція
додавання)
.
Морфізми.
Розглянемо
,
,
,
,
,
.
Озн.
Будь-яке відображення
групи
на групу
називається морфізмом, якщо воно зберігає
групову структуру, тобто
,
.
Озн. Морфізм групи на групу називається ізоморфізмом групи на , якщо відображення є взаємно-однозначним відображенням групи на .
Властивості ізоморфізмів.
Нехай ізоморфізм групи на групу , – нейтральний елемент групи ,
– нейтральний елемент групи , тоді
. Дійсно.
,
,
,
.
Якщо ізоморфізм групи на групу , то
.
- групи. Існує ізоморфізм
:
, тоді відображення
, яке діє за правилом:
, яке теж є ізоморфізмом.
Якщо – ізоморфізм групи на групу і група адитивна, то і група теж буде адитивною.