
- •Диференціальні рівняння
- •1. Поняття рівняння, розв’язку, інтеграла. Основні типи інтегральних рівнянь першого порядку. Рівняння з відокремленими змінними, лінійні, в повних диференціалах.
- •3. Розв’язування однорідних і неоднорідних диференціальних рівнянь -го порядку зі сталими коефіцієнтами.
- •Теорія ймовірності та математичної статистики
- •1. Класичне означення ймовірності Аксіоматика теорії ймовірностей. Ймовірності подій.
- •3. Формули повної ймовірності,
- •4. Функція розподілу вв та її властивості. Найпростіші числові характеристики вв
- •5. Закон великих чисел.
- •Комплексний аналіз
- •1. Аналітичні функції: означення, геометричний зміст похідної, умова Коші – Рімана – Ейлера - д’Аламбера.
- •2. Інтегральна формула Коші
- •3. Розклад аналітичних функцій в ряди Тейлора
- •4. Теорема Ліувілля про цілі функції та їх застосування до доведення основної теореми алгебри
- •Диференціальна геометрія
- •2. Тригранник Френе Формули Френе
- •5. Топологічні відображення та їхні властивості
- •Аналітична геометрія
- •1.Види рівнянь прямої лінії на площині.
- •2. Види рівнянь прямої лінії в просторі
- •3.Взаємне розміщення прямих у просторі заданих своїми канонічним рівняннями.
- •4. Канонічне рівняння еліпса. Директриси еліпса та їхні властивості.
- •Математичний аналіз
- •2. Арифметичні дії над збіжними послідовностями.
- •3.Теорема про збіжність монотонної послідовності
- •4. Критерій Коші збіжності числової послідовності.
- •5. Збіжний числовий ряд та його сума. Нескінченна геометрична прогресія. Необхідна умова збіжності числового ряду. Критерій Коші збіжності числового ряду.
- •8. Степеневі ряди та їх область збіжності. Формула Коші-Адамара.
- •9. Абсолютна та умовна збіжності числових рядів. Ознака Лейбніца збіжності знакозмінного ряду.
- •12.Теореми Вейєрштрасса про обмеженість неперервної на відрізку функції та про досягання нею точних верхньої і нижньої меж.
- •13. Похідна і диференціал функції однієї дійсної змінної: означення і геометричний зміст. Правила диференціювання. Важливі границі та похідні від основних елементарних функцій.
- •14. Основні теореми про диференційовані функції однієї змінної (Ферма, Ролля та Лагранжа).
- •15. Формула Тейлора для функції однієї змінної із залишковим членом у формі Лагранжа.
- •16. Локальний екстремум функцій однієї змінної: необхідні та достатні умови.
- •17. Невизначений інтеграл і таблиця інтегралів. Заміна змінної та інтегрування частинами в невизначеному інтегралі.
- •18. Пояснення визначеного інтеграла (інтеграл Рімана) та його основні властивості.
- •19. Основні класи інтегровних за Ріманом функцій (інтегровність неперервних і монотонних функцій).
- •20. Неперервність та диференційовність Рімана із змінною верхньою межею. Основна формула інтегрального числення – формула Ньютона-Лейбніца.
- •21. Поточкова і рівномірна збіжність функціональних послідовностей та рядів. Критерій Коші та ознака Вейєрштрасса рівномірної збіжності
- •Алгебра та теорія чисел
- •1. Скінченновимірні лінійні простори. База простору. Зв’язок між різними базами.
- •2. Лінійні оператори в лінійних просторах. Матриця лінійного оператора.
- •3. Евклідові простори. Ортонормовані бази, їх існування. Процес ортогоналізації.
- •4. Основні алгебраїчні структури: групи, кільця, поля, лінійні простори. Означення та властивості. Приклади. Ізоморфізм.
- •5. Фундаментальна система розв’язків однорідної системи лінійних рівнянь. Загальний розв’язок однорідної та неоднорідної систем лінійних рівнянь.
- •6. Квадратичні форми та їх зведення до канонічного вигляду. Нормальний вигляд квадратичної форми. Закон інерцій.
2. Лінійні оператори в лінійних просторах. Матриця лінійного оператора.
Розглянемо
-
скінчено вимірний лінійний простір
.
Відображення
векторному простору
ставить у відповідність цілком визначений
інший вектор цього ж простору:
.
називається
образом вектора а , а називається образом
вектора а;
перетворення
лінійного простору
.
Перетворення простору називається лінійним перетворенням або лінійним оператором , якщо воно задовольняє:
1)
;
2)
.
Властивості лінійних операторів:
1)
лінійний оператор простору
лінійній комбінації векторів
простору
відображає
в лінійну комбінацію k образів із тими
ж числовими коефіцієнтами
2)
лінійний оператор
простір
відображає
нульовий вектор простір
сам в себе, а протилежний вектор до
вектора А в вектор, протилежний його
образу: 0=0,
.
Т.
Для
впорядкованої системи векторів
простору
єдиний лінійний оператор
простір
,
при якому вектор цієї системи є образами
деякої бази e, тобто
між лінійним оператором
і впорядкованої системи векторів цього
просторів є взаємна однозначність
відповідність.
Матриця лінійних операторів. Треба знайти матрицю . Образи бази:
;
-
матриця лінійних операторів
в базі e;
.
Щоб знайти А треба помножити
на
вектор бази і одержимо образи векторів
бази розкласти за векторами даної бази.
Коефіцієнти розкладу – елементи А.
3. Евклідові простори. Ортонормовані бази, їх існування. Процес ортогоналізації.
Нехай – дійсний лінійний простір. В цьому просторі задано правило, за яким парі векторів ставиться у відповідність дійсне число (a,b)єR.. Це дійсне число називається скалярним добутком векторів a,b, якщо воно задовольняє властивості:
1)
;
2)
3)
;
4)
Дійсний
лінійний простір, в якому введено
скалярний добуток векторів, називається
евклідовим простором і позначається
.
1)-4) називаються аксіомами скалярного
добутку.
Насл.:
1.
;
2.
;
3.e–база
Два
вектори простору
називаються ортогональними, якщо їх
скалярний добуток дорівнює 0. Система
векторів
простору
називається
ортогональною, якщо скалярний добуток
пари векторів дорівнює 0.
Т. ортогональної системи ненульовий вектор є лінійно незалежний.
Процес
орт.
–
лінійно незалежна не ортогональна
система. Побудуємо
–
ортогональна
.
При
значенні
Припустимо,
– лінійно залежні
лінійно залежні, що суперечить умові.
підбираємо
так, що
Якщо
відомі
,
то
При
дійсному значенні
,
бо і протилежному випадку система
векторів
лінійно залежна.
це
буде тоді, коли
.
Припустимо, що ми побудували систему
векторів
:
.
Цей алгоритм побудови системи векторів
називається процесом ортогоналізації
системи векторів. Вектор
називається нормованим, якщо його
довжина дорівнює 1. Система векторів
називається ортонормованою, якщо вона
ортогональна і
її вектор норм.
.База
e називається ортонормованою, якщо вона
ортогональна і
її вектор норм.
.
В
евклідовому просторі
ортонормовані бази
Тв.
В
ОНБ і тільки в ній скалярний добуток
дорівнює сумі добутку їх відповідних
координат.