
- •Диференціальні рівняння
- •1. Поняття рівняння, розв’язку, інтеграла. Основні типи інтегральних рівнянь першого порядку. Рівняння з відокремленими змінними, лінійні, в повних диференціалах.
- •3. Розв’язування однорідних і неоднорідних диференціальних рівнянь -го порядку зі сталими коефіцієнтами.
- •Теорія ймовірності та математичної статистики
- •1. Класичне означення ймовірності Аксіоматика теорії ймовірностей. Ймовірності подій.
- •3. Формули повної ймовірності,
- •4. Функція розподілу вв та її властивості. Найпростіші числові характеристики вв
- •5. Закон великих чисел.
- •Комплексний аналіз
- •1. Аналітичні функції: означення, геометричний зміст похідної, умова Коші – Рімана – Ейлера - д’Аламбера.
- •2. Інтегральна формула Коші
- •3. Розклад аналітичних функцій в ряди Тейлора
- •4. Теорема Ліувілля про цілі функції та їх застосування до доведення основної теореми алгебри
- •Диференціальна геометрія
- •2. Тригранник Френе Формули Френе
- •5. Топологічні відображення та їхні властивості
- •Аналітична геометрія
- •1.Види рівнянь прямої лінії на площині.
- •2. Види рівнянь прямої лінії в просторі
- •3.Взаємне розміщення прямих у просторі заданих своїми канонічним рівняннями.
- •4. Канонічне рівняння еліпса. Директриси еліпса та їхні властивості.
- •Математичний аналіз
- •2. Арифметичні дії над збіжними послідовностями.
- •3.Теорема про збіжність монотонної послідовності
- •4. Критерій Коші збіжності числової послідовності.
- •5. Збіжний числовий ряд та його сума. Нескінченна геометрична прогресія. Необхідна умова збіжності числового ряду. Критерій Коші збіжності числового ряду.
- •8. Степеневі ряди та їх область збіжності. Формула Коші-Адамара.
- •9. Абсолютна та умовна збіжності числових рядів. Ознака Лейбніца збіжності знакозмінного ряду.
- •12.Теореми Вейєрштрасса про обмеженість неперервної на відрізку функції та про досягання нею точних верхньої і нижньої меж.
- •13. Похідна і диференціал функції однієї дійсної змінної: означення і геометричний зміст. Правила диференціювання. Важливі границі та похідні від основних елементарних функцій.
- •14. Основні теореми про диференційовані функції однієї змінної (Ферма, Ролля та Лагранжа).
- •15. Формула Тейлора для функції однієї змінної із залишковим членом у формі Лагранжа.
- •16. Локальний екстремум функцій однієї змінної: необхідні та достатні умови.
- •17. Невизначений інтеграл і таблиця інтегралів. Заміна змінної та інтегрування частинами в невизначеному інтегралі.
- •18. Пояснення визначеного інтеграла (інтеграл Рімана) та його основні властивості.
- •19. Основні класи інтегровних за Ріманом функцій (інтегровність неперервних і монотонних функцій).
- •20. Неперервність та диференційовність Рімана із змінною верхньою межею. Основна формула інтегрального числення – формула Ньютона-Лейбніца.
- •21. Поточкова і рівномірна збіжність функціональних послідовностей та рядів. Критерій Коші та ознака Вейєрштрасса рівномірної збіжності
- •Алгебра та теорія чисел
- •1. Скінченновимірні лінійні простори. База простору. Зв’язок між різними базами.
- •2. Лінійні оператори в лінійних просторах. Матриця лінійного оператора.
- •3. Евклідові простори. Ортонормовані бази, їх існування. Процес ортогоналізації.
- •4. Основні алгебраїчні структури: групи, кільця, поля, лінійні простори. Означення та властивості. Приклади. Ізоморфізм.
- •5. Фундаментальна система розв’язків однорідної системи лінійних рівнянь. Загальний розв’язок однорідної та неоднорідної систем лінійних рівнянь.
- •6. Квадратичні форми та їх зведення до канонічного вигляду. Нормальний вигляд квадратичної форми. Закон інерцій.
21. Поточкова і рівномірна збіжність функціональних послідовностей та рядів. Критерій Коші та ознака Вейєрштрасса рівномірної збіжності
Нехай
,
n=1,2,…
тоді
кажуть, що на множині X
задані
послідовність функцій
(1)
функція
Озн.:
Послідовність (1) збігається на множені
до
функції f
якщо
:
(2) <=>
,
=>
Озн.:
Послідовність (1) збігається рівномірно
на
до
функції f,
якщо
,
=>
Познач.
на
Критерій
Коші:
Для того, щоб послідовність
мала
граничну функцію f
на
<=> щоб
,
,
m>n0
:
,
Озн.:
(*)
–
функціональний ряд, де функції Uk(x)
задані
на
={x}
Sn(x) = U1(x) +…+ Un(x) – послідовність частинних сум.
Озн.:
Якщо
скінчена
,
в кожній точці x
є
,
то функціональний ряд (*) збігається по
точково на
.
на
,
то функціональний ряд (*) збігається
рівномірно на
,
то, то і ряд збігається так же.
Критерій
Коші.
Для того, щоб функціональний ряд (*)
збігається рівномірно на
<=>
щоб
,
та
=>
,
Ознака Вейєрштрасса: Нехай:
1)
:
,
k=1,2,…,
Ck=const.
тоді кажуть, що кожен член ряду (*) мажорується на . Const Ck – називається мажорантною.
2)
додатний числовий ряд
(збігається)
тоді функціональний ряд (*) збіг на рівномірно.
Алгебра та теорія чисел
1. Скінченновимірні лінійні простори. База простору. Зв’язок між різними базами.
Дійсний лінійний простір V, в якому хоча б одна максимально лінійно незалежна система векторів називається скінченновимірним лінійним простором. Якщо в лінійному просторі не максимально лінійно незалежна система векторів, то його називають нескінченновимірним лінійним простором.
Т.Якщо в лінійному просторі V хоча б одна максимально лінійно незалежна система векторів, то він ізоморфний n-вимірному векторному простору векторів-рядків.
Озн.
Якщо взаємно однозначне відображення
f лінійного простору V на V
задовольняє 2 умовам:
то відображення f називається ізоморфізмом
лінійного простору V на V.
Якщо
ізоморфне відображення f лінійного
простору V на V,
то ці простори називаються ізоморфними.
теж
ізоморфізм, якщо f ізоморфізм. Всі
максимально лінійно незалежні системи
n-вимірних векторів простору векторів-рядків
мають однакову кількість векторів, тому
в лінійному просторі V всі максимально
лінійно незалежні системи мають також
однакову кількість векторів. Будь-яку
максимально лінійно незалежну систему
векторів скінченновимірного простору
V назвемо базою або базисом лінійного
простору V. В скінченновимірному просторі
баз безліч, але всі вони мають однак.
кількість векторів кількість векторів,
які входять в базу скінченновимірному
лінійному просторі називають розмірністю
простору і позначають dimV.
Зв’язок
між базами.
Розглянемо дійсний простір
,
бази в ньому
;
називають матрицею переходу від бази
e до e.
Рядками матриці є коефіцієнти розкладу
векторів бази e
за векторами бази e. Порядок матричного
переходу завжди дорівнює розмірності
простору матриці T, бо в протилежному
випадку рядки були б лінійно залежні,
а отже й вектори e
були б лінійно залежні, що суперечить
тому, що ці вектори є базою.
ця
формула виражає зв’язок між базами,
, де Q матриця переходу від e
до e.
;
оскільки вектори баз e
,e лінійно незалежні, то з цих рівностей