17. Роль і значення «Руської трійці» в громадсько-політичному житті українців.

Діяльність гуртка:

• «Ходили в народ», записували народні пісні і перекази.

• Підготували до друку збірку поезій народною мовою.

• 1836р. І.Вагилевич переклав укр..мовою «Слово о полку Ігоревім». Його не було надруковано.

• 1863р. М.Шашкевич підготував до друку «Читанку…», яку було надруковано 1850р.

• У церквах виголошували промову українською мовою.

• 1837р. видали в Будапешті альманах «Русалка Дністрова», написаний укр..мовою. Альманах було заборонено. Конфісковано близько тисячі примірників. До читачів дійшло лише 250. При цьому начальник поліції Львова зазначив:»…ці божевільні тут хочуть відродити давно мертвий і похований русинський народ».

У 30-ті р. 19ст. центр діяльності, спрямований на пробудження національної свідомості західних українців, переміщується до Львова, де з 1833 по 1837рр. діяв культурно-освітній гурток «Руська трійця». Його засновниками були студенти Львівського університету Маркіян Шашкевич, Іван Вагилевич, Яків Головацький. За мету вони ставили боротьбу проти національного гноблення, виступали за поширення знань про укр..історію, традиції, перетворення урк.мови на літературну. «Руська трійця» започаткувала ідею нерозривної єдності всіх українських земель, незалежно від їх перебування у складі Австрійської чи Російської імперії.

18. Революція 1848-1849рр. В Галичині.

Початок революції:

15 березня 1848р. австрійський цісар Фердинанд проголосив конституцію, що надавала свободу слова, друку, зборів та передбачала скликання парламенту – рейхстагу.

Квітень 1848р. – скасовано панщину в Галичині(раніше, ніж у решті провінцій), проте за поміщиками залишалися сервітути, за користування якими відтепер треба було платити.

Основні події:

Квітень 1848р. – поляки Галичини організували у Львові Центральну раду народову, метою якої було Литовсько-Русько-Польської Речі Посполитої; більшість поляків були переконані, що галицькі українці – це гілка польського народу.. Під впливом Центральної ради народової створюється «Руський собор» - організація спольщеної укр. шляхти, яка не бажала відокремлення від польської верхівки. Це стало початком укр.- польського протистояння.

Травень 1848р. – створення першої політичної української організації – Головної руської ради(ГРР).

Червень 1848р. – пропольськи налаштовані сили почали створювали власну гвардію, а проукраїнські – загони стрільців. Протистояння загрожувало перерости у збройний конфлікт між поляками та українцями.

Липень 1848р. – розпочав роботу австрійський парламент – рейхстаг; серед 383 депутатів до нього входили 39 українців, які домагалися розгляду питання про нац.- територіальний поділ Галичини.

Жовтень 1848р. – відбувся собор руських учених у Львові, перший з’їзд західноукраїнських діячів науки та культури.

Основні рішення:

• Утверджено єдину граматику укр.мови

• Висунуто вимогу впровадження рідної мови в усіх школах

• Підтримано ідею поділу Галичини на польську та українську.

Жовтень 1848р. – у Львівському університеті відкрито кафедру укр.мови та л-ри.

1-2 листопада 1848р. – збройне повстання у Львові на захист революції проти австрійських військ. Повстання було придушене, нац.гвардія розпущена, закрито всі періодичні видання, заборонено збори і політичні товариства. Початок реакції.

Березень 1849р. – розпуск парламенту, скасування демократичної конституції; нова конституція суттєво обмежила права громадян і парламенту на користь імператора.

Причини поразки революції: відсутність єдності між представниками різних етнічних груп західноукраїнського населення – українців з поляками, українців з угорцями, - оскільки українцям відмовляли у праві на обмежену автономію.