
- •Роль і значення управління персоналом як науки і навчальної дисципліни
- •Еволюція концепцій і теорій управління персоналом
- •Суть, цілі, принципи та методи управління персоналом
- •Системний підхід до управління персоналом організації
- •Зарубіжний досвід управління персоналом
- •Особистість: сутність , структура, організаційна поведінка.
- •Персонал як субєкт і обєкт управління
- •Класифікація персоналу організації
- •Структура персоналу організації
- •1. Творчі ролі
- •2. Комунікаційні ролі
- •3. Поведінкові ролі
- •Показники чисельності персоналу організації
- •Поняття і різновид колективів
- •Етапи створення і розвитку трудового колективу
- •1. Формування (зародження) колективу
- •2. Становлення колективу
- •3. Зрілість колективу
- •4. Старіння колективу
- •Структура і ефективність роботи трудового колективу
- •Соціально-психологічні особливості колективу як обєкту управління
- •1. Характер внутрішнього психологічного клімату
- •2. Психологічний стан членів колективу
- •3. Ступінь згуртованості членів колективу
- •Сутність і типологія організаційної культури
- •Поняття і значення сучасної кадрової політики організації
- •Типи кадрової політики
- •Етапи проектування кадрової політики
- •Стратегія управління персоналом організації: сутність, складові, види
- •Класифікація стратегій
- •Роль, структура та основні напрями діяльності кадрової служби
- •Функції служб персоналу
Етапи проектування кадрової політики
В умовах ринкової економіки одна з вирішальних чинників ефективності та конкурентоспроможності підприємства – забезпечення високої якості кадрового потенціалу.При цьому необхідно мати на увазі, що робота з персоналом не починається з вакансії і не закінчується прийомом на роботу. Процес роботи з персоналом повинен бути побудований так, щоб найкоротшим шляхом приходить до бажаного результату щодо будь-якого питання чи проблеми в кадровій сфері.
Якщо ми створюємо підприємство і зацікавлені в тому, щоб кадрова політика проводилася усвідомлено, то необхідно здійснити наступні етапи по проектуванню кадрової політики:
• нормування;
• програмування;
• моніторинг.
1. Нормування. Мета – узгодження принципів і цілей роботи з персоналом з принципами та цілями організації в цілому, стратегією та етапом її розвитку. У рамках цього етапу робіт важливо проаналізувати суттєві особливості корпоративної культури, спрогнозувати можливі зміни зовнішнього і внутрішнього середовища організації, конкретизувати образ бажаного працівника і визначити цілі розвитку людського ресурсу. Наприклад, досить істотним є наявність організації уявлення про ідеальний працівника, принцип взаємної відповідальності між працівником і організацією, правила посадової і професійного зростання, вимоги до розвитку певних здібностей і вмінь.
2. Програмування. Мета – розробка програм, шляхів досягнення цілей кадрової роботи, конкретизованих з урахуванням умов нинішніх та можливих змін ситуації. Необхідно побудувати систему процедур та заходів по досягненню цілей, свого роду кадрових технологій, закріплених у документах, формах, і обов'язково з урахуванням як нинішнього стану, так і можливостей змін. Істотний параметр, що робить вплив на розробку таких програм, – уявлення про прийнятні інструменти і способи впливу, їх узгодження з цінностями організації. Наприклад, в ситуації закритої кадрової політики нелогічно розробляти і використовувати програми інтенсивного набору персоналу через кадрові агентства, засоби масової інформації. У це випадку при наборі важливо звертати увагу на знайомих своїх співробітників, учнів корпоративних навчальних закладів. Для корпоративної культури з елементами органічної організаційної культури, що грунтується на «сімейних» цінностях, під час набору персоналу видається недоцільним використання строгих психологічних тестів. Скоріше в даному випадку слід приділяти більшу увагу процедурам співбесід, груповим заходів та моделювання реальних виробничих ситуацій.
3. Моніторинг персоналу. Мета – розробка процедур діагностики і прогнозування кадрової ситуації. На даному етапі важливо визначити істотні індикатори стану кадрового потенціалу, а також розробити комплексну програму постійної діагностики та розвитку умінь і навичок працівників. Крім того, доцільно розробити і впровадити методику оцінки ефективності кадрових програм.
Для підприємств, які здійснюють моніторинг персоналу на постійній основі, безліч окремих програм кадрової роботи (принаймні, такі, як оцінка і атестація, планування кар'єри, підтримка сприятливого соціально-психологічного клімату) можуть бути включені в єдину систему внутрішньо пов'язаних між собою програм. У рамках подібної мега-програми в організації можуть бути вирішені не тільки кадрові завдання, а й реалізовані засоби діагностики управлінської ситуації, практично відпрацьовані способи прийняття і здійснення управлінських рішень. У цьому випадку кадрова політика організації постає як інструмент управління підприємством.