
- •Роль і значення управління персоналом як науки і навчальної дисципліни
- •Еволюція концепцій і теорій управління персоналом
- •Суть, цілі, принципи та методи управління персоналом
- •Системний підхід до управління персоналом організації
- •Зарубіжний досвід управління персоналом
- •Особистість: сутність , структура, організаційна поведінка.
- •Персонал як субєкт і обєкт управління
- •Класифікація персоналу організації
- •Структура персоналу організації
- •1. Творчі ролі
- •2. Комунікаційні ролі
- •3. Поведінкові ролі
- •Показники чисельності персоналу організації
- •Поняття і різновид колективів
- •Етапи створення і розвитку трудового колективу
- •1. Формування (зародження) колективу
- •2. Становлення колективу
- •3. Зрілість колективу
- •4. Старіння колективу
- •Структура і ефективність роботи трудового колективу
- •Соціально-психологічні особливості колективу як обєкту управління
- •1. Характер внутрішнього психологічного клімату
- •2. Психологічний стан членів колективу
- •3. Ступінь згуртованості членів колективу
- •Сутність і типологія організаційної культури
- •Поняття і значення сучасної кадрової політики організації
- •Типи кадрової політики
- •Етапи проектування кадрової політики
- •Стратегія управління персоналом організації: сутність, складові, види
- •Класифікація стратегій
- •Роль, структура та основні напрями діяльності кадрової служби
- •Функції служб персоналу
Роль і значення управління персоналом як науки і навчальної дисципліни
Еволюція концепцій і теорій управління персоналом
Суть, цілі, принципи та методи управління персоналом
Системний підхід до управління персоналом організації
Зарубіжний досвід управління персоналом
Особистість: сутність , структура, організаційна поведінка.
Персонал як субєкт і обєкт управління
Класифікація персоналу організації
Структура персоналу організації
Показники чисельності персоналу організації
Поняття і різновид колективів
Етапи створення і розвитку трудового колективу
Структура і ефективність роботи трудового колективу
Соціально-психологічні особливості колективу як обєкту управління
Сутність і типологія організаційної культури
Поняття і значення сучасної кадрової політики організації
Типи кадрової політики
Етапи проектування кадрової політики
Стратегія управління персоналом організації: сутність, складові, види
Роль, структура та основні напрями діяльності кадрової служби
Функції служб персоналу
Основні професійні ролі менеджера з персоналу та його взаємодія з лінійними менеджерами
Значення, сутність, мета і задачі кадрового планування в організації
Види планування роботи з персоналом організації
Методи визначення потреби організації у персоналі
Маркетинг персоналу
Форми трудових відносин з працівниками
Організація процесу набору працівників в організацію
Внутрішні та зовнішні джерела набору працівників: їх переваги та недоліки
Сутність та процес відбору працівників в організацію
Професіограма: модель співробітника і модель посади
Методи відбору персоналу
Адаптація нових працівників в організації поняття та види
Профоіоєнтація: сутність, завдання, види та організація роботи
Ділове оцінювання персоналу організації : сутність, цілі, види, принципи
Критерії що використовуються у системах оцінювання персоналу
Методи і техніка оцінювання персоналу
Методи оцінювання якості роботи різних категорій персоналу
Атестування персоналу організації: види, зміст, організація проведення
Оціночний центр: організація проведення та методи оцінювання
Сутність професійного розвитку персоналу
Поняття, види, моделі кар’єри працівників
43. Управління кар’єрою персоналу
44. Навчання персоналу організації
45. Управління мобільністю кадрів
46. Планування і підготовка кадрового резерву
47. Причини, фактори і форми вивільнення працівників
48. Звільнення працівників з ініціативи власника або уповноваженого органу
49. Звільнення з ініціативи працівників
50. Управління плинністю кадрів
51. Аутсорсинг та аутплейсмент як заходи регулювання плинністю кадрів
52. Управління безпекою персоналу
Роль і значення управління персоналом як науки і навчальної дисципліни
Управління персоналом – відносно молода наука. Хоча велика кількість її ідей і теорій виникли на початку XX ст. і навіть раніше. У США управління персоналом розвивалося, в основному, у межах біхевіористських, поведінкових наук. У Німеччині і деяких інших країнах континентальної Європи наука управління персоналом була традиційно пов'язана, в першу чергу, з економікою підприємства, що знайшло відображення у назві цієї дисципліни – "економіка персоналу" або "менеджмент персоналу".У СРСР спеціальної науки управління персоналом не існувало і була відсутня найважливіша база її предмета – ринкове середовище, проте управління кадрами досліджувалося у межах економічних, соціологічних і психологічних наук.
Управління персоналом як наука існує на двох рівнях:
• теоретичному (мета – одержання нових знань шляхом опису і класифікації явищ, встановлення причинно-наслідкових, функціональних і інших взаємозв'язків і закономірностей між ними, прогнозування типових організаційних ситуацій);
• прикладному (управління персоналом займається питаннями зміни і перетворення реальних виробничих ситуацій, розробкою конкретних моделей, проектів і пропозицій для підвищення ефективності використання робітників).
Між двома рівнями управління персоналом існує тісний взаємозв'язок.
Управління персоналом вивчає людину в єдності усіх її проявів, що впливають на усі процеси у підприємстві: від її залучення до ефективного використання усього її потенціалу.
Людина бере участь у виробничій діяльності як її багатогранний суб'єкт:
• економічний (виробник і споживач благ);
• біологічний (носій певної фізичної конструкції і здоров'я);
• соціальний (член певної групи);
• політичний (громадянин держави, член політичної партії, профспілки, інших груп інтересів);
• правовий (власник певних прав і обов'язків);
• культурний (носій певного менталітету, системи цінностей, соціальних норм і традицій);
• моральний (той, що поділяє ті або інші моральні норми і ціннісні орієнтації);
• конфесіональний (атеїст або той, що сповідає релігію);
• емоційно-вольовий (той, що має певний характер і психологічний склад у цілому);
• розумний (той, що має певний інтелект і певну систему знань).
Управління персоналом вивчає і враховує вплив усіх аспектів людини на організаційну поведінку. У цьому полягає головна специфіка даної науки, що визначає її підхід до дослідження свого предмету, а також її структуру і зміст.
Практична значимість управління персоналом полягає у наступному:
• ідеальне конструювання практики кадрового управління, розробка теорії, стратегії, техніки, способів і засобів управління персоналом;
• раціоналізація, глибоке критичне осмислення практичного управління людьми і його орієнтація на вимоги економічної (ділової) і соціальної ефективності;
• спонукання керівників до зміни моделей, техніки, стилю, способів і засобів керівництва робітниками на основі альтернатив, пропонованих наукою.
Управління персоналом як наука впливає на реальну життєдіяльність підприємств, стаючи надбанням людей, зайнятих в області управління і виробництва. Це відбувається завдяки перетворенню її в навчальну дисципліну. Становлення управління персоналом як навчальної дисципліни відбулося, в основному, у перші десятиріччя після другої світової війни.