9.4. Класифікація електромагнітних випромінювань за частотним спектром

Розрізняють природні та штучні джерела електромагнітних полів {EMIT).

В процесі еволюції біосфера постійно знаходилась та знаходиться під впливом ЕМП природного походження (природний фон): електричне та магнітне поля Землі, космічні ЕМП, в першу чергу ті, що генеруються Сонцем.

У період науково-технічного прогресу людство створило і все ширше використовує штучні джерела ЕМП. В теперішній час ЕМП антропоген­ного походження значно перевищують природний фон і є тим несприятли­вим чинником, чий вплив на людину з року в рік зростає. Джерелами, що генерують ЕМП антропогенного походження є телевізійні та радіотрансля­ційні станції, установки для радіолокації та радіонавігації, високовольтні лінії електропередач, промислові установки високочастотного нагрівання, пристрої, що забезпечують мобільний та стільниковий телефонні зв'язки, антени, транс­форматори і т. п. По суті, джерелами ЕМП можуть бути будь-які елементи електричного кола, через які проходить високочастотний струм. Причому ЕМП змінюється з тою ж частотою, що й струм, який його створює.

Електромагнітні поля характеризуються певною енергією, яка по­ширюється в просторі у вигляді електромагнітних хвиль.

Основними параметрами електромагнітних хвиль є: довжина хвилі

Я, м; частота коливання /, Гц\ швидкість поширення хвиль с, яка

• * 8

практично дорівнює швидкості світла ~3-10 м/с. Ці параметри пов'язані між

собою наступною залежністю: ^Л ~ у •

Залежно від частоти коливання (довжини хвилі) радіочастотні електромагнітні випромінювання поділяються на низку діапазонів (див. табл. 9.1).

Оптичний діапазон охоплює область електромагнітного випроміню­вання, до складу якої входять інфрачервоні (14), видимі (ВВ) та ультрафіо­летові (УФ) випромінювання (рис. 9.6).

За довжиною хвилі ці випромінювання розподіляються наступним чи­ном: 14 — від 760 нм до 540 мкм, ВВ — 400... 760 нм, УФ — 10...400 нм. Зі сторони інфрачервоних випромінювань оптичний діапазон межує з радіочас­тотним, а зі сторони ультрафіолетових — з іонізуючими випромінюваннями.

Спектр діапазонів електромагнітних випромінювань радіочастот

№ зп.	Назва діапазону частот	Діапазон частот, Гц	Діапазон дов­жин хвиль, м	Назва діапазону довжин хвиль
І	Низькі частоти (НЧ)	3-Ю4—3-Ю5	101— І О3	Довгі (кілометрові)
2	Середні частоти (СЧ)	3-ю5—3-ю6	І О3—10s	Середні (гектаметрові)
3	Високі частоти (ВЧ)	3-Ю6—3-Ю7	102-10	Короткі (декаметрові)
4	Дуже високі частоти (ДВЧ)	3-Ю7—3-Ю5	10—1	Ультракороткі (метрові)
5	Ультрависокі частоти	3-Ю8—3-ю9	1 — 10-'	Дециметрові
	(УВЧ)
6	Надвисокі частоти (НВЧ)	3-10s—3-і о10	кг1—іо-2	Сантиметрові
7	Надзвичайно високі	3-Ю10—3-Ю11	10~2—-10"3	Міліметрові
	частоти (НЗВЧ)

Примітка: діапазони частот та довжин хвиль включають верхнє значення параметра і ви­ключають нижнє.