38. Розкрити зміст поняття "охорона праці".

Охорона праці за своєю сутністю є турботою про людину у процесі використання її праці і розглядається як охорона працездатності людини. З іншого боку, відносини щодо охорони праці — невід'ємна складова організації процесу праці, що створює умови для стабільної та успішної трудової діяльності громадян.

Основним завданням охорони праці є гуманізація праці. Під гуманізацією праці розуміють профілактику перевтоми, професійних захворювань, запобігання виробничому травматизму, підвищення змістовності праці, створення умов для всебічного розвитку особистості.  Завданнями охорони праці є: •    віднаходження оптимальних співвідношень між різними факторами виробничого середовища; •    запровадження норм гранично допустимих рівнів шкідливих виробничих факторів, визначення ступеня шкідливості і небезпечності праці; •    розробка та планування заходів з поліпшення умов праці; •    забезпечення безпеки виконання робіт працівником; •    впровадження технічних засобів і заходів з боротьби з травматизмом і профзахворюваннями; •    розробка методів оцінки соціальної та економічної ефективності заходів з удосконалення умов та охорони праці.

Зміст охорони праці розглядають у соціальному, технічному, ме-дико-біологічному, юридичному, галузевому та вузькоспеціальному аспектах. Кожен аспект охорони праці має свій зміст і є самостійним напрямком у системі заходів щодо безпеки життя та здоров'я у процесі трудової діяльності.

39. У чому полягає соціальне-економічне значення охорони праці?

Соціальне значення охорони праці: -  охорона життя і здоров'я трудящих від можливих вироб-ничих шкідників;

 - сприяє  культурно технічному зростанню: лише не  надмірновтомлений   від   роботи   в  шкідливих, 

- загазованих   виробничих приміщеннях працівник,

- здатний вечорами вчитися, підвищувати  свою кваліфікацію,   читати,   розважатися,   займатися  спортом    та розвиватись;

 -  сприяє гуманізації праці.

Ек значення охорони праці полягає в тому,  що  вонасприяє:зростанню продуктивності праці працівників, а тим самим і зростанню виробництва і економіки в цілому;   скороченню   втрат   робочого   часу   від   тимчасової непрацездатності  працівників через виробничі  травми,  професійні захворювання, економії засобів фундації соціального 

страхування.

40. Назвіть основні законодавчі акти з охорони праці.

Законодавство України про охорону праці являє собою систему взаємозв’язаних нормативних актів, що регулюють відносини у галузі реалізації державної політики щодо правових, соціально-економічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження здоров’я і працездатності людини в процесі праці. Воно складається із загальних законів України та спеціальних законодавчих актів. Загальними законами України, що визначають основні положення з охорони праці, є Конституція України, Кодекс законів про працю України та Закон України «Про охорону праці».

Основним законом, що гарантує права громадян на безпечні й нешкідливі умови праці є Конституція України. Реалізація цих прав здійснюється через виконання вимог, викладених у законодавчих актах.

Кодекс законів про працю (КЗпП) України проголошує правові засади та гарантії здійснення громадянами України права розпоряджатися своїми здібностями до продуктивної та творчої праці; регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ незалежно від форм власності, виду діяльності й галузевої належності.

Правове регулювання охорони праці розглядається не лише у главі ХІ «Охорона праці» Кодексу законів про працю. Норми щодо охорони праці містяться в багатьох статтях інших глав КЗпП України, таких як «Трудовий договір» (глава ІІІ), «Робочий час» (глава ХІV), «Час відпочинку (глава V), «Праця жінок» (глава VІІ), «Праця молоді» (глава XІІI), «Професійні спілки» (глава XVI), «Нагляд і контроль за додержанням законодавства про працю» (глава XVІІI).