3.Роль непрямих податків у визначені ціни.( Задача).

Акцизний збір - це податок, який включається в ціни високорентабельних товарів не першої необхідності і в кінцевому підсумку сплачуються їхніми споживачами. До підакцизної продукції входять 5 товарних груп: алкогольні напої, тютюнові вироби, транспорті засоби, нафтопродукти, ювелірні вироби.

Визначення акцизного збору, що включається в ціну здійснюється на основі ставок, що можна поділити на дві групи:

Перша група - це тверді ставки в грн. або євро на фізичну або умовну одиницю продукції. Обчислений в євро акцизний збір на вироблені в Україні товари перераховується в грн. за валютним курсом Нац. Банку, що діяв на перший день кварталу в якому здійснюється реалізація продукції.

Друга група - відсоткові ставки, які встановлюються до обороту з реалізації товарів.

Іншою формою непрямого податку, що входить до складу ціни є ПДВ, він включається до ціни абсолютної більшості товарів та послуг за вийнятком тих, що не обкладаються цим податком: вугілля та вугільні брекети, учнівські зошити та підручники, дитячі журнали, вироби медицинського призначення, товари для інвалідів.

Оптово – посередницька фірма «Рапана» на замовлення покупця забезпечує його певного виду продукцією. Розрахуйте точку беззбитковості, її діяльності за умови, що ціна за реалізовану оптову одиницю складає 4,8 грн. у розрахунку на 1 виріб, загальна величина постійних 360 000 грн.

Vб = = = 150 000 од.

4.Ефективність використання оборотних коштів.

Оборотні кошти різногалузевих підприємств країни становлять значну частину їхніх матеріально-грошових активів. Тому раціо­нальне та економне використання оборотних коштів суб'єктів гос­подарювання має неабияке економічне значення. Для оцінки ефек­тивності використання оборотних коштів виробничих підприємств застосовують певні показники, а для підвищення ефективності — відповідні конкретні заходи. Ефективність використання оборотних коштів характеризуєть­ся швидкістю їхнього обертання, оборотністю. Прискорення обо­ротності цих коштів зумовлює: по-перше, збільшення обсягу про­дукції на кожну грошову одиницю поточних витрат підприємства; по-друге, вивільнення частини коштів і завдяки цьому створення додаткових резервів для розширення виробництва. Коефіцієнт оборотності (кількість оборотів) розраховується діленням вартості реалізованої продукції за діючими оптовими ціна­ми за певний період на середній залишок оборотних коштів за той самий період. Показник, що є оберненим стосовно коефіцієнта обо­ротності, заведено називати коефіцієнтом завантаження. Він по­казує, скільки оборотних коштів (у частках одиниці) припадає на кожну грошову одиницю реалізованої продукції. Тривалість одно­го обороту в днях (або швидкість обороту) оборотних коштів виз­начається як співвідношення кількості днів у розрахунковому пер­іоді (для кварталу — 90 днів, року — 360 днів) і коефіцієнта обо­ротності за той самий період. Для характеристики економічної ефек­тивності використання оборотних коштів може застосовуватися показник їхньої рентабельності, обчислюваний як відношення при­бутку підприємства до суми його оборотних коштів. Унаслідок прискорення оборотності фінансових (грошових) ко­штів зменшується потреба в них, відбувається процес вивільнення цих коштів з обороту. Розрізняють абсолютне (зменшення потрібної суми коштів) та відносне (реалізація більшої кількості продукції за фіксованої суми коштів завдяки поліпшенню їхнього використан­ня) вивільнення грошових коштів з обороту. З-поміж заходів для підвищення ефективності використання оборотних коштів чільне місце належить оптимізації виробничих запасів. Саме з оптимізацією зв'язані найбільші резерви скорочен­ня запасів на підприємствах, особливо з матеріаломістким вироб­ництвом. Зменшення тривалості виробничого циклу на таких підприємствах усього на один день дає змогу зменшити обсяг неза­вершеного виробництва на суму понад 2 млн.грош.од. Якщо ж прискорити реалізацію продукції також на один день, то можливе вивільнення оборотних коштів становитиме приблизно 1/3 обсягу залишків готової продукції на складах підприємств.

Білет № 27