- •1.Комерційний ризик, його запобігання
- •2.Основні споживчі властивості товару.
- •3.Вплив прибутковості на ефективність діяльності підприємства.
- •4.Власний капітал, його визначення, ф-кції та структура.
- •1.Поняття, класифікація та правове регулювання договорів.
- •2.Класифікація та асортимент борошна.
- •3.Сутність ціни згідно з трудовою теорією вартості
- •1.Комерція, принципи здійснення, її мета та зміст.
- •2.Класифікація, кодування і асортимент товарів.
- •3.Переговорні процеси та ділове листування в комерції.
- •4.Облік амортизації (зносу) основних засобів.
- •1.Комерційна інформація та комерційна таємниця. Захист комерційної таємниці.
- •2.Стандартизація, сертифікація і якість продукції.
- •3.Компромісний підхід до визначення ціни.
- •4.Джерела маркетингової інформації.
- •1.Основні організаційно-правові форми функціонування комерційної організації.
- •2.Асортимент пряно-смакових та десертних овочів.
- •3.Рентабельність комерційного підприємства.
- •4.Структура та побудова балансу, актив, пасив та статті балансу.
- •1.Ліцензування та патентування підприємницької діяльності.
- •2.Класифікація макаронних виробів.
- •3.Функції цін.
- •4.Порядок опитування та типу респондентів маркетингового дослідження.
- •1.Конкуренція. Прийоми та методи конкурентної боротьби.
- •2.Класифікація овочів.
- •3.Переговорні процеси та ділове листування в комерції.
- •4.Облік готової продукції.
- •1.Законодавство та відносини власності, як основа діяльності комерційних суб’єктів.
- •2.Загальна х-ка кольорових металів. Мідь та її сплави.
- •3.Види цін залежно від терміну дії.
- •4.Сутність досліджень кон’юнктури ринку.
- •1.Менеджмент у підприємництві.
- •2.Асортимент моторних мастил.
- •3.Рентабельність виробництва.
- •4.Облік адміністративних витрат та витрат на збут.
- •1.Внутріфірмове планування, його суть і структура.
- •2.Класифікація овочів.
- •3.Види цін залежно від ступеня самостійності п-ва.
- •4.Основні напрями маркетингового дослідження.
- •1. Особливості ціноутворення в комерції та підприємництві
- •2. Рідке паливо. Нафта та її основні способи переробки
- •3. Фактори впливу на асортимент товарів в роздрібній торгівлі
- •4. Організація обліку та критерії визначення доходів
- •1. Планування збуту продукції
- •2. Класифікація та асортимент мастильних матеріалів
- •3. Державне регулювання цін за допомогою непрямих податків: акциз, пдв
- •4. Поняття та види конкуренції
- •1. Матеріально-технічне забезпечення виробнитва
- •2. Асортимент керамічних виробів спеціального призначення
- •3. Класифікація товарних запасів за призначенням
- •4. Облік розрахунків з бюджетом
- •1. Сутність, умови і чинники посередництва. Види посередницьких структур
- •2. Види, класифікація та властивості будівельних матеріалів
- •3. Політика пронизування
- •4. Критерії визначення та класифікація витрат підприємства
- •1. Зовнішньоекономічна комерційна діяльність: зміст, види, особливості
- •2. Склад лакофарбових матеріалів
- •3. Фінансовий ризик, його витоки
- •4. Сутність маркетингових досліджень, їх роль та основні завдання
- •1. Організаційно-правові форми спільного підприємництва
- •2. Класифікація та характеристика видів будівельних матеріалів із скла
- •3. Політика цінового лідерства
- •4. Облік фінансових результатів підприємства
- •1. Бізнес-планування в комерції та підприємництві
- •2. Загальна характеристика деревини і види будівельних матеріалів з деревини
- •3. Порушення договірних відносин в комерції
- •4. Франчайзинг як особлива форма організації бізнесу
- •1. Витрати обігу та чинники, що впливають на їх формування
- •2. Класифікація і властивості мінеральних в'яжучих матеріалів
- •3. Політика зв'язного ціноутворення
- •4. Управління, планування, державне регулювання та прогнозування діяльності підприємства
- •1. Асортимент товарів, порядок його формування на підприємствах оптової торгівлі
- •2. Характеристика та асортимент природних кам'яних матеріалів
- •3. Ефективність комерційної діяльності
- •4. Сутність маркетингового експерименту
- •1. Торгово-посередницька ланка в організації кд на зовнішньому ринку
- •2. Асортимент та класифікація керамічних матеріалів і виробів
- •3. Витрати виробництва як важливий ціноутворюючий чинник
- •4. Сутність прогнозування збуту
- •1.Порядок формування асортименту товарів на підприємствах роздрібної торгівлі.
- •2.Маркування, транспортування та вимоги до зберігання меблів.
- •3.Вплив товароруху на ефективність кд підприємства.( Задача).
- •4.Елементи витрат і статті калькуляції.
- •1.Комерційний ризик. Основні види.
- •Ціновий ризик проявляється в :
- •2.Класифікація та асортимент твердих сичужних сирів.
- •3.Елемент ціни. Структура ціни. (Задача).
- •4. Продуктивність праці, її вплив на результати діяльності підприємства.
- •1.Договір поставки. Загальні засади оформлення.
- •Договір поставки
- •Загальні засади оформлення договору поставки.
- •2.Класифікація бетонів. Характеристика видів.
- •3. Комерційні ризики, які можна застрахувати. Застрахувати можна лише фінансові ризики... З надійним партнером
- •Умови страхування фінансових ризиків
- •4.Поняття, види, значення інфраструктури підприємства.
- •I. Предмет договору та інші загальні умови
- •II. Права і обов'язки Комісіонера
- •III. Обов'язки Комітента
- •IV. Відповідальність Сторін
- •V. Заключні положення
- •2.Характеристика штучних матеріалів і виробів на основі мінеральних в’яжучих речовин.
- •3.Роль собівартості у визначенні ціни.(Задача).
- •4.Якість продукції, суть, показники та методи оцінювання.
- •1.Товарні склади:технологічні та загально-технологічні вимоги до їх устрою.
- •1. Поняття та функції складів.
- •2. Види складів.
- •3. Склади тимчасового збереження
- •2.Штучні, синтетичні та текстильні матеріали для виготовлення взуття.
- •3.Фактори, які негативно впливають на рентабельність підприємства.
- •4.Нематеріальні активи, їх вплив на конкурентоспроможність підприємства.
- •1.Торгово-технологічне обладнання магазинів.
- •2. Фактори, що формують та зберігають якість товарів.
- •3.Роль непрямих податків у визначені ціни.( Задача).
- •4.Ефективність використання оборотних коштів.
- •1.Торгово-технологічний процес в магазині.
- •2.Деревинні матеріали для виготовлення меблів.
- •3.Вплив незапланованих доходів та витрат на прибутковість діяльності підприємства. (Задача).
- •4.Оплата праці, її види і принципи організації.
- •1.Фактори впливу на конкурентоспоможність комерційного підприємства.
- •Фактори, що впливають на конкурентоспроможність фірми
- •2.Асортимент керамічних стінових матеріалів.
- •3.Методи ціноутворення. Метод надбавок.(Задача).
- •4.Показники ефективності використання основних фондів.
- •Позамагазинні форми продажу товарів.
4.Нематеріальні активи, їх вплив на конкурентоспроможність підприємства.
Нематеріальні ресурси - це складова частина потенціалу підприємства, здатна забезпечувати економічну користь протягом відносно тривалого періоду. Відмітними рисами цих ресурсів є брак матеріальної основи здобування доходів та невизначеність розмірів майбутнього прибутку від їхнього використання.
|
|
|
|
Нематеріальні ресурси |
|
|
|
Об'єкти промислової власності |
Об'єкти інтелектуальної власності |
Інші нематеріальні ресурси |
|
Винагороди; Промислові зразки; Корисні моделі; Товарні знаки і значки обслуговування. |
Програмне забезпечення електронно-обчислювальних машин; Банки та бази даних; Банки та бази знань. |
Ноу-хау; Раціоналізаторські пропозиції; Найменування місця походження товару; Гудвіл (імідж, репутація) |
|
|
|
|
|
Поняття „нематеріальні ресурси” використовується для характеристики сукупності об'єктів інтелектуальної власності. Інтелектуальна власність у широкому розумінні - це юридична категорія, яка застосовується для:
- визначення результатів творчої праці людини (творів науки, техніки, мистецтва та інших видів діяльності);
- позначення належності таких результатів творчої праці відповідним суб'єктам діяльності;
- закріплення за цими суб'єктами особистих немайнових і майнових прав, пов'язаних із розробкою та використанням створених ними інтелектуальних продуктів.
У складі об'єктів інтелектуальної власності виокремлюють:
1) об'єкти промислової власності. З-поміж об'єктів промислової власності окремо також виділяють так звані засоби ідивідуалізації учасників цивільного обороту і виготовлюваної ними продукції, робіт, послуг (знаки для товарів і послуг, фірмове найменування, зазначення походження товарів);
2) об'єкти, що охороняються авторськими і суміжними правами;
3) інші (нетрадиційні) об'єкти інтелектуальної власності
Згідно з Паризькою конвенцією з охорони промислової власності (1883 р.) до об'єктів цієї власності належать винаходи, корисні моделі, промислові зразки, товарні знаки, знаки обслуговування, фірмові найменування, зазначення походження товарів, а також способи захисту від недобросовісної конкуренції.
Стокгольмська конвенція (1967 р.) включає в поняття „інтелектуальна власність” права, що стосуються літературних, художніх і наукових творів, виконавчої діяльності артистів, звукозапису, радіо і телевізійних передач, винаходів у всіх галузях людської діяльності, наукових відкриттів, промислових зразків, товарних знаків, знаків обслуговування, фірмових найменувань та комерційних позначень, захисту проти недобросовісної конкуренції, а також всі інші права щодо інтелектуальної діяльності у виробничій, науковій, літературній і художній галузях.
Окремі складові нематеріальних ресурсів мають свою сутність та особливості. Так, право на користування земельними ділянками, іншими природними ресурсами (водою, лісом), виробничими приміщеннями -- це право їх власників на відповідне виробниче або інше їх використання. Якщо власник зазначених ресурсів передає своє право користування ними іншому підприємству, це не означає, що останнє стає їх власником: воно лише може використовувати цю землю, інші природні ресурси без права їх продажу. При створенні спільних підприємств в Україні український учасник може вносити до статутного фонду своє право використання земельної ділянки, яка є його власністю. За домовленістю це право оцінюється, виходячи з цін світового ринку.
У широкому розумінні конкурентоспроможність означає можливість вигравати в змаганнях за попит споживача. Що стосується сфери економіки, то конкурентоспроможність - це наявність певних властивостей, що дають переваги для суб'єкта в еко-номічному змаганні.
Для оцінки конкурентоспроможності фірми використовують деякі чисельні показники, які свідчать про ступінь стійкості положення фірми, спроможності виготовляти продукцію, яка користується попитом на ринку й забезпечує фірмі одержання намічених та стабільних кінцевих результатів. До ряду таких показників відносяться:
- відношення вартості реалізованої продукції до її кількості за поточний період. Зменшення цього співвідношення веде до мінімізації затрат і максимізації прибутків;
- відношення прибутку до загальної вартості продажу (profit to sales). Підвищення цього показника свідчить про підвищення рівня КС фірми;
- відношення загальної вартості продажу та вартості нереалізованої продукції (sales to finished goods) свідчить про спад попиту на продукцію фірми та затоварювання готової продукції;
- відношення загальної вартості продажу та вартості матеріальних виробничих запасів (sales to inventories) показує, що сталося, або зниження попиту на готову продукцію, або збільшення запасів сировини. Зменшення цього показника свідчить про уповільнення обігу запасів;
- відношення обсягу до суми дебіторської заборгованості (sales to receivables) показує, яка частка реалізованої продукції поставлена покупцями на основі комерційного кредиту.
Безумовно, пошук, розробка, швидке впровадження, захист або продаж нематеріальних ресурсів мають значний позитивний вплив на конкурентоспроможність та добробут підприємства. Однак продаж інтелектуальної власності конкуренту покращує конкурентоспроможність конкурента і позбавляє продавця переваг, що може призвести до збитків і падіння на ринку. Також важливим є захист вже набутих нематеріальних ресурсів, адже нематеріальна власність має неабияку цінність як для власника-підприємця, так і для конкурентів або крадіїв-шантажистів.
Існує багато способів захистити інтелектуальну власність і закріпити виключне право на користування нею. Власники вдаються до зведення секретних лабораторій для розробки своїх та аналізу НР конкурентів, доступ до яких зазвичай має дуже вузьке коло «німих вчених», патентують свої винаходи, оформлюють авторські права і т. д. Важливо, що у захисті своєї інтелектуальної власності власникам допомагає закон, оскільки ним передбачено покарання за незаконне присвоєння і використання інтелектуальної власносі без відома власника.
Нажаль способів незаконно привласнити нематеріальні ресурси набагато більше, ніж способів захистити її. Найбільш широко підприємці-шахраї користуються такими: промислове шпигунство (найм професіональних шпигунів), підкуп працівників фірми-конкурента, що мають доступ до потрібної інформації, шантаж, виробництво підробок на продукцію конкурента, що безпосередньо негативно впливає на його конкурентоспроможність, різноманітні методи тиску і т. д.
Проте існують і законні методи аналізу господарюючого суб'єкта і отримання його інформаційної власності. Необхідно ретельно аналізувати поточний стан конкурента, його конкурентну позицію в галузі. Найчастіше використовують функціональний підхід до оцінки потенціалу конкурента. При цьому обєктами аналізу є: стратегії “портфеля продукції” з його різноманітними техніко-економічними характеристиками; маркетинг, виробництво, системи розподілу, дослідження та розробки, фінанси, кадри, система управління.
Портер пропонував оцінити конкуренцію за такими параметрами: фінансові цілі, відношення до ринку, системи контролю та стимулювання, організаційна структура, система бухгалтерського обліку, склад ради директорів, обмеженість з боку держави та зобовязання фірми і т.д..
Аналіз конкурента має дати відповідь на питання про напрями діяльності та способи ведення конкурентної боротьби. Крім аналізу існуючих конкурентів слід проводити оцінку і аналіз потенційних конкурентів.
Оскільки налагодження власних наукових досліджень є легальним і найбільш ефективним методом набуття нематеріальних ресурсів, розглянемо його детально.
Кожне підприємство, що дбає про свою конкурентоспроможність, повинно мати стратегію наукових досліджень, адже розроблення, вдосконалення, модифікація продукту не можуть відбуватися без певного обгрунтування. Їх основою є результати маркетингових досліджень, що фіксують вимоги споживачів до товару. Однак остаточної форми продукт набуває внаслідок реалізації розробок і досліджень, тобто конструкторсько-технологічної підготовки виробництва. Стратегія НДПКР базується на науково-технічних прогнозах і формується з урахуванням можливих винаходів, технологічних проривів протягом періоду, на який її розробляють. При створенні нового продукту з'ясовують взаємозв'язок його життєвих циклів, попиту на нього і технології його виробництва, оскільки вони впливають на життєвий цикл підприємства.
На ефективних підприємствах технологія, що використовується максимально забезпечує виготовлення конкурентоспроможної продукції. У такому разі головним орієнтиром для НДПКР є створення виробів на основі її вдосконалення. Отже, технологія є рушійною силою розвитку підприємства. Як тільки вона перестає виконувати цю роль, підприємство повинне переходити до іншого технологічного способу виробництва, щоб не продукувати застарілі товари і не втрачати конкурентоспроможності.
Білет № 26