1.Комерційний ризик, його запобігання

і страхування.

Комерційна діяльність організацій в усіх її формах сполучена з чисельними ризиками рівень яких посилюється з переходом до ринкової економіки.

Ризики, які супроводжуються КД формують певну сукупність

ризиків і носять назву - комерційні ризики.

Комерційний ризик імовірність виникнення передбачених

майнових або фінансових витрат ситуації невизначеностіі умов

КД організації.

Такими витратами можуть бути:

*витрати активів; *зниження суми прибутку і доходів, обсягів КД .

Комерційні ризики є об’єктивним явищем в діяльності будь-якої

ризиків. У структурі комерційного ризику виділяють такі елементи:

об’єкт, суб’єкт і джерело ризику.

Об’єкт комерційного ризику-керована КД організації, ефективність та умови здійснення якої наперед точно невідомі.

Суб’єктом комер. ризику є керуюча система власник і персон організації, які зацікавлені в позитивних результатах управління

об’єктом ризику і має відповідну компетенцію приймати і виконувати рішення щодо об’єкту ризику.

До джерела ризику відносять чинник, який спричиняє невизначеність в КД.

Джерелами комерційного ризику можуть виступати:

*менеджмент; *природа; *людина; *ринок;

*внутрішнє середовище; *суспільство, техніка.

В залежності від джерела ризиків вони поділяються на внутрішні і зовнішні.

Внутр. ризики викликаються внутрішніми чинниками і залежать від рівня управління КД; Зовн.- не залежать від комерційної фірми.

Систематичний ризик або існує постійно, або настаєсистематично.

Не систематичний – не існує постійно або виникає не систематично, а лише в залежності від настання подій,які

викликають ризик.

В залежності від величини витрат виділяють певні зони ризику.

Зона, де втрати не очікуються називаються не ризикованою зоною, їй відповідають нульові втрати або від’ємні (перебільшення прибутку).

Під зоною припустимого ризику розуміється область, в межах якої діяльності зберігає свою економічну доцільність, тобто втрати мають місце, але вони менші за очікуваний прибуток.

Межа зони припустимого ризику відповідає рівню втрат,

який дорівнює розрахунковому прибутку від КД.

Наступна зона- зона критичного ризику. Це область, яка

характеризується можливістю втрат, які перевищують величину очікуваного прибутку включаючи величину повної розрахункової виручки від посередницької діяльності, яка являє собою суму витрат і прибутку. Інакше кажучи зона критичного ризику характеризується небезпекою втрат, які свідомо перебільшують очікуваний прибуток і в максимум можуть привести до

некомпенсованої втрати усії засобів вкладених у посередницьку діяльність.

Зона критичного ризику, яка є областю втрат, котрі за

величиною перебільшують критичний рівень і в максимумі

можуть сягати величини, яка дорівнює вартості майна всього

п-ва, або навіть перебільшує його. Це повне банкрутство,

закриття п-ва і продаж його майна.

2.Прогнозований стан

комерційної фірми та чинники, які його обумовлюють.

5.Очікувані кінцеві результати КД

1.Теперіш

ній стан комерційної фірми

3.Ризикова подія, явище.

6.Реальні втрати (доходи, прибуток)

7.Фактичні кінцеві результати КД

4.Реальний стан комерційної фірми та чинників, які його обумовлюють

Основною метою управління комерційними ризиками є: мінімізація пов’язаних з ними фінансових втрат. Тому для підприємця, який займається КД слід дотримуватися важливого принципу: не уникати ризику, а передбачати його прагнучи знизити до можливо більш низького рівня.

Процес управління комерційними ризиками включає оцінку рівня окремих видів комерційних ризиків, їх профілактику (запобігання) і страхування.

Загальний алгоритм проведення оцінки комерційних ризиків:

1.Виявлення внутр. та зовн. чинників, які впливають на конкретні види ризику.

2.Аналіз виявлених чинників.

3.Якісна і кількісна оцінка конкретних видів ризику.

4.Визначення фінансової спроможності КД.

5.Визначення економічної доцільності вкладення коштів.

6.Встановлення припустимого рівня і меж ризику.

7.Аналіз окремих рішень щодо обраного рівня ризику.

8.Розробка заходів щодо зниження ступеня ризику.

Оцінка рівня комерційних ризиків – це найбільш відповідальні і методично-складний етап управління цими ризиками. Від такої оцінки залежить доцільність здійснення тієї чи іншої комерційної операції, визначення рівня необхідного доходу від неї, який відповідає даному рівню ризику, формування адекватних витрат по страхуванню комерційних ризиків.

Основні етапи оцінки рівня комерційних ризиків:

1.Ідентифікація окремих видів комерційних ризиків. Основне завдання при цьому-встановлення переліку основних видів комерційних ризиків, які притаманні діяльності конкретного п-ва.

2.Оцінка ступеня імовірності окремих видів комерційних ризиків.

3.Визначення можливих фінансових втрат пов’язаних з окремими комерційними ризиками.

4.Встановлення порогового значення рівня ризиків по окремих комерційних операціях.

Профілактика комерційних ризиків. Основні форми профілактики комерційних ризиків:

*запобігання комерційних ризиків (відмовлення від здійснення комерційних операцій, рівень ризику по котрих дуже високий і не відповідає критеріям фінансової політики посередницької організації; зниження частки позикових засобів у господарському обліку; підвищення рівня ліквідності активів);

*мінімізація комерційних ризиків(отримання від покупців певних гарантій; продаж товарів при надані споживчого кредиту по вартісних виробах на умовах фінансового лізингу; скорочення переліку форс-мажорних обставин в договорах з контрагентами);

*диверсифікація посередницької діяльності (диверсифікація постачальників товарів; диверсифікація асортименту товарів, які реалізуються);

*лімітування комерційних ризиків (розробка і встановлення нормативів, які лімітують комерційні ризики).

Внутрішнє страхування комерційних ризиків. До основних форм такого страхування відноситься:

1.Забезпечення компенсації можливих фінансових втрат за рахунок відповідної «премії» за ризик (вимога до контрагента на предмет отримання додаткового доходу по ризикових операціях);

2.Забезпечення компенсації можливих фінансових втрат за рахунок системи штрафних санкцій.

3.Забезпечення подолання негативних фінансових наслідків за рахунок попереднього резервування частки фінансових коштів.

Зовнішнє страхування. Основні види зовн. страхування:

*майна в формі основних виробничих фондів;

*поза обігових активів у всіх формах, вантажів (товарів) при їх транспортуванні;

*реальних інвестицій;

*фінансових інвестицій;

*прибутку по КД;

*інших комерційних ризиків.