Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Dokument_Microsoft_Office_Word_4.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
187.73 Кб
Скачать

4.Облік амортизації (зносу) основних засобів.

Амортизація – це системний розподіл вартості, що амортизується (первісна – ліквідна вартість) основних засобів протягом строку їх корисного використання.

Знос показує наскільки змінилась вартість ОЗ у результаті їх участі у виробничому процесі.

Амортизація показує, яка вартість включена у витрати за певний період.

Ліквідаційна вартість – це сума коштів або вартість ін.. активів, яку п-во очікує отримати від продажу.

Існує пять методів нарахування амортизації:

*Прямолінійний метод.

*Метод зменшення залишкової вартості. За цим методом сума амортизації визначається, як добуток залишкової вартості об’єкта на початок звітного року або первісної вартості на дату початку нарахування амортизації та річної норми амортизації.

*Метод прискорення зменшення залишкової вартості. Згідно з цим методом сума амортизації визначається, як добуток залишкової вартості об’єкта на початок звітного року та норми амортизації, яка обчислюється виходячи зі строку корисного використання об’єкта і подвоюється.

*Кумулятивний. За цим методом сума амортизації визначається, як добуток вартості, що амортизується та кумулятивного коефіцієнта. Кумулятивний коефіцієнт розраховується шляхом ділення к-сті років, що залишаються до кінця очікуваного строку використання об’єкта на суму суму чисел років його корисного використання. Сума чисе, років – результат сумування порядкових номерів, тих років протягом яких функціонує об’єкт.

* Виробничий метод. За цим методом амортизація нараховується на основі сумарного виробітку об’єкта за весь період його експлуатації у відповідних одиницях виміру (к-сть виготовленої продукції, відпрацьованих годин, км. пробігу).

1.Комерційна інформація та комерційна таємниця. Захист комерційної таємниці.

Комерційна інформація являє собою відомості про створену ситуацію на ринку різних товарів та послуг.

Призначення комерційної інформації полягає в тому, що вона дозволяє торговим фірмам проводити аналіз своєї КД, планувати її та здійснювати контроль за результатами цієї діяльності (тобто за отриманням прибутку).

Джерелами комерційної інформації можуть служити маркетингові дослідження за конкретними товарами. Але перед тим, вкладати кошти в проведення досліджень, збір та аналіз інформації, необхідно провести порівняльну оцінку витрат та значущості (цінності) можливих результатів. Якщо приріст прибутку від використання комерційної інформації більший за приріст витрат на її отримання, то проведення маркетингових досліджень є доцільним.

Важливим джерелом комерційної інформації є також внутрішні матеріали і документи торгової фірми (відомості про об’єми товарообігу, витрат на продаж, товарні запаси, прибутки, витрати на рекламу).

Комерційна таємниця – це завідомо приховані з комерційних міркувань та економічних інтересів відомості про різні сторони і сфери виробничо-господарської, управлінської, науково-технічної, фінансової діяльності фірми, охорона яких зумовлена інтересами конкуренції та можливими загрозами економічної безпеки фірми.

Сьогодні, коли йде процес встановлення нових господарських форм та відносин, у підприємств виникають проблеми, пов’язані з захистом власної секретної інформації. Головне місце в організації надійного захисту таємної інформації повинно відводитись роботами з кадрами. Зберігання таємниць на 80 % залежить від правильного підбора, розстановки та виховання кадрів.

Другим за важливістю заходом повинно бути обмеження доступу до таємної інформації.

Третій напрямок у роботі з кадрами являються виховательські роботи. Існують різні засоби таємного діловодства, які направлені на збереження комерційної таємниці.

Для роботи з таємними документами повинно відводитись спеціальне приміщення. Чернетки, копіювальна бум ага, фарбую смужка повинні знищуватись.

Забезпечення захисту комерційної таємниці.

Носій комерційного секрету – особа обізнана про комерційні секрети п-ва, або фірми (керівники і допущені до комерційних секретів виконавці). Носіїв комерційних секретів потрібно відрізняти від джерел закритої комерційної інформації (ноу-хау, схеми, документи, технології, зразки).

Секретність в умовах ринку захищає виробника від недобросовісної конкуренції, до якої відносяться різні протиправні дії у вигляді секретного використання торгової марки, підбори продукції конкурента, обманної реклами, підкупу, шантажу, промислового шпигунства.

Промислове шпигунство – незаконний збір відомостей, що складають комерційну таємницю, незаконне використання секретної інформації особою, або п-вом, які не уповноважені на те її власником.

Об’єктом промислового шпигунства можуть виступати будь-які матеріальні або нематеріальні об’єкти, що містять комерційну таємницю п-ва, документи, креслення, зразки продукції, неоформлені патенти, технічні проекти, інформація про ціни, контракти, постачальників, маркетингові дослідження та інші відомості, що представляють підприємницький інтерес.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]