Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Dokument_Microsoft_Office_Word_4.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
187.73 Кб
Скачать

1.Комерція, принципи здійснення, її мета та зміст.

Комерція – це діяльність, яка здійснюється приватними особами, підприємствами, організаціями з придбанням, продажу товарів, а також надання послуг в обмін на ін. товари, послуги чи гроші за умови взаємної вигоди сторін з метою отримання прибутку.

Родові ознаки комерції:

*Наявність мети у вигляді отримання прибутку.

*Наявність економічних, фінансових, правових та ін. взаємин між суб’єктами ринку.

*Прагнення суб’єкта комерції реалізувати власні інтереси незалежно від того реалізубться чи ні при цьому інтереси його контрагентів.

*Прагнення до нав’язування своїх інтересів у тому випадку, коли контрагенти відмовляються приймати умови ділового спілкування, які їх не влаштовують.

*Спроможність і готовність іти на ризик за ради здійснення угоди на вигідних умовах.

*Спроможність передбачувати наслідки, виділяти пріоритети в практиці комерції.

Комерція може здійснюватись щонайменше за наступних умов:

*Наявність державі ринкових відносин.

*Свобода вибору, напрямків і методів господарської діяльності, самостійність в прийняті рішень.

*Відповідальність за прийняття рішень, їх наслідки, пов’язані з ними ризики, відповідальність за результати господарської діяльності.

*Орієнтація на досягнення фінансового успіху – одержання прибутку і самостійне розпорядження ним.

Принципами здійснення комерції виступають:

1. Гнучкість комерції відповідно до змін кон’юнктури ринку.

2.Визначення комерційних пріоритетів і прагнення до їх реалізації.

3.Активне використання в прийняті комерційних рішень принципів маркетингу.

4.Вміння передбачати комерційні ризики і прораховувати їх наслідки.

5.Наявність відповідальності за виконання прийнятих зобов’язань по торгівельних угодах.

Мета комерції – це максимізація вигоди (доходу або прибутку).

Зміст комерції вивчення процесу формування ринків, товарів та послуг обґрунтування напрямків і масштабів розвитку виробництва даних товарів та послуг у відповідності з потребами суспільства доведення товарів до споживачів, організація самого процесу споживання, комерційне посередництво і організація договірних зв’язків.

«Комерційна діяльність», як наукова дисципліна вивчає раціональну організацію, комерційні процеси у торгівлі з метою їх найбільш ефективного виконання найшвидшого доведеня товарів до кінцевих споживачів шляхом здійснення актів купівлі-продажу.

Предметом курсу є комерційні процеси, що здійснюються в оптових та роздрібних організаціях товарного обігу. Дисципліна «Комерційна діяльність» тісно пов’язана з такими дисциплінами, як: право, психологія, економіка, маркетинг, математика, товарознавство, менеджмент і т.д.

2.Класифікація, кодування і асортимент товарів.

Класифікація – це розподілення товарів на окремі категорії по загальних і окремих характерних для них ознак.

Цими ознаками можуть бути:

*вихідні матеріали;

*призначення;

*конструкція;

*спосіб виробництва.

Існує два методи класифікації: ієрархічний, фасетний.

При ієрархічному методі послідовного розподілення множеності між класифікаційними групуваннями існує підпорядкована залежність, яка будується на основі підпорядкування нижче наведених угрупувань вижче наведених. Наприклад, всі сири можна поділити залежно від початкової сировини на натуральні та перероблені (перший ступінь класифікації). Натуральні сири залежно від способу утворення згустка поділяють на сичужні сири та кислото молочні (другий ступінь класифікації). Сичужні сири, залежно від способів технологічної обробки згустка та хімічного складу поділяються на тверді, напівтверді, м’які та лосольні (третій ступінь класифікації). Тверді сири, від ступення подрібнення згустка та температури його подальшої обробки поділяються на сири з високою температурою другого нагрівання (типу швейцарського) і сири з низькою температурою другого нагрівання (типу голандського та чеду). (Це вже четвертий ступінь класифікації).

Фасетний метод класифікації – це паралельний розподіл великої кількості об’єктів на незалежні класифікаційні угрупування. Наприклад, молоко можна класифікувати за видом тварин від яких воно одержано: коров’яче, козяче, овече, оленяче, верблюже. За видом термічної обробки: сире, топлене, стерилізоване. За вмістом жиру: знежирене, 2,5; 3,2; 6 %.

За видом тари у яку воно упаковане. За біологічною цінністю (звичайне, вітамінне, білкове).

Кодування – це утворення і присвоєння коду класифікаційному угрупування або об’єктові класифікації.

Код – це знак або сукупність знаків, які використовуються для позначення класифікаційного угрупування і об’єкта класифікації.

Правила кодування:

*код повинен мати певну структуру;

*код може бути зображений за допомогою спеціально обумовлених знаків.

*код повинен допомагати впорядкуванню об’єктів.

Структура коду – умовне позначення об’єкта, яке складається з послідовно розташованих знаків. Структура коду включає такі елементи: алфавіт, основу, розряд і довжину.

Алфавіт коду – це система знаків, прийнятих для утворення коду (цифри,букви, їх комбінації, штрихи). У зв’язку з цим алфавітом кодів можуть бути: цифрові, буквені, буквено-цифрові та штрихові.

Цифровий алфавіт коду – це алфавіт знаками якого є цифри.

Буквений алфавіт коду – це алфавіт знаками якого є букви алфавіту.

Буквено-цифровий алфавіт – це алфавіт знаками якого є букви і цифри.

Штриховий алфавіт коду – це алфавіт знаками якого є штрихи та пробіли, ширина яких читається за допомогою сканерів у вигляді цифр.

Основа коду – це число знаків в алфавіті коду.

Розряд коду – це позиція знака в коді. Кожен знак в коді характеризує спеціально обумовлену ознаку товару. У зв’язку з цим розряд коду несе повне змістовне навантаження.

Довжина коду – це число знаків у коді (без урахування пробілів).

Система кодування – це сукупність правил і методів кодування класифікаційних угрупувань і об’єктів класифікації.

Класифікатор – це офіційний документ, який являє собою звіт найменувань і кодів класифікаційних угрупувань і об’єктів класифікації.

Номенклатура товарів народного споживання складається з двох частин:

1.Систематичний товарний словник, який включає назви всіх груп товарів народного споживання, що реалізують населенню і враховуються в роздрібному таборі підприємств торгівлі і громадського харчування всіх форм власності і підпорядкування. Він підрозділяється на два розділи:

*Продовольчі товари.

*Непродовольчі товари.

Систематичний товарний словник містить 103 товарні групи, які охоплюють понад 15 тисяч підгруп і позицій.

2.Алфавітний товарний словник, в якому для полегшення пошуку відповідних товарів народного споживання назви товарних підгруп, позицій, під позицій та субпозицій розміщено в алфавітному порядку з виділенням в окремі підрозділи номенклатури і непродовольчих товарів.

Асортиментом називають певну сукупність товарів, які об’єднують за окремими ознаками.

За розташуванням товарної маси асортимент може бути виробничим і торговим.

Виробничий (промисловий) – це сукупність товарів, які виробляє п-во виходячи зі своїх виробничих можливостей.

Торговий асортимент – це сукупність товарів, що формується організацією торгівлі чи громадського харчування з урахуванням її спеціалізації споживчого попиту і матеріально-технічної бази.

Залежно від широти представлення товарів у торговельній мережі розрізняють асортименти:

* простий – це сукупність невеликої к-сті груп, видів, найменувань товарів, які задовольняють потреби обмеженої к-сті споживачів. Простий асортимент мають магазини, які реалізують товари повсякденного попиту в районах мешкання споживачів з низькою сплатоспроможністю (молочні та хлібо-булочні магазини в робітничих селищах, та сільські місцевості);

*складний – це сукупність товарів представлена значною к-стю груп, різновидів найменувань товарів, які здатні задовольняти потреби різних споживачів такий асортимент мають універмаги, універсали, інші великі магазини, які орієнтуються на покупців з різним попитом і матеріальними можливостями;

*груповий асортимент – сукупність однорідних товарів, які об’єднані загальними ознаками і задовольняють аналогічні потреби.

Загальною спільною ознакою частіше за все виступають функціональні властивості (хлібобулочні, молочні, плодоовочеві, взуттєві, одежні та інші групи).

За властивостями соціального призначення (товари для відпочинку, туризму);

*розгорнутий – це сукупність товарів одного виду, яка включає значну к-сть підгруп, різновидів та найменувань, що належить до групи однорідних товарів але мають свої індивідуальні ознаки. Такий асортимент зустрічається у спеціалізованих магазинах (магазин для продажу телевізорів, автомобілів, океан, риба). У таких магазинах груповий асортимент може бути обмеженим;

*змішаний – сукупність товарів різних груп видів, найменувань, що відрізняються великим різноманіттям функціональних властивостей. Змішаний асортимент мають магазини, що реалізують товари повсякденного попиту, більшість магазинів у сільській місцевості.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]