2.Класифікація та асортимент борошна.

На формування асортименту борошна впливають вид зернової культури, призначення борошна, технологія виробництва.

Залежно від виду зернової культури борошно поділяють на пшеничне, житнє, ячмінне та ін. найбільш поширеним видом є пшеничне.

Пшеничне борошно. Його виготовляють із зерна м’якої пшениці або м’якої з домішками твердої (до 20 %) і використовують для виробництва хлібобулочних виробів, борошняних кондитерських і макаронних виробів, для реалізації у торговельній мережі та ін. цілей. Залежно від технології виробництва його поділяють на сорти: вищий, 1-й, 2-й і оббивне.

Житнє борошно. За призначенням буває тільки хлібопекарським. Залежно від технології виробництва цей вид борошна поділяють на три сорти: сіяне, обдирне, оббивне.

Житньо-пшеничне і пшенично-житнє оббивне борошно. Житньо-пшеничне оббивне хлібопекарське борошно отримують внаслідок розмелювання жита і пшениці у співвідношенні 60:40, а пшенично-житнє борошно – 70:30. Житньо-пшеничне і пшенично-житнє оббивне борошно має сірувато білий колір з помітними частинками оболонок зерна.

В Україні в незначній кількості виробляють борошно кукурудзяне, ячмінне, горохове, соєве, гречане, рисове, вівсяне, тритікалеве.

Принципово новим у формуванні асортименту борошна є отримання так званого «готового борошна». Для цього до звичайного борошна додають жир, цукор, молоко, яєчні продукти, сухі дріжджі та поліпшувачі (емульгатори, ферментні препарати та ін..). Таке борошно є сумішшю для приготування дріжджового тіста.

3.Сутність ціни згідно з трудовою теорією вартості

Під єдиним поняттям «ціна» в економіці розуміють безліч різновидів цін включаючи оптові, роздрібні, договірні, вільні,державні, контрактні та ін. Щодо економічної сутності категорії «ціна» в економічній теорії існує багато підходів до її визначення серед яких найбільш поширеними є теорія «Трудової вартості», «Гранічної корисності», «Попиту і пропозиції».

Теорія «Трудової вартості» найбільш поширене відображення знайшла в праці Карла Маркса «Капітал». Згідно з цією теорією «ціна» - це грошове вираження вартості товару. Вартість товару створюється в будь-якій галузі матеріального виробництва й визначається суспільно необхідними витратами робочого часу тобто витратами живої і матеріальної праці.

Принциповою відмінністю теорії граничної корисності від теорії трудової вартості полягає в тому, що ціна визначається не витратами на виробництво товару, а суб’єктивними оцінками покупців і продавців. Основою цінності товару для споживача є ступінь корисного ефекту, який товар приносить споживачу. Тобто чим корисніший товар для споживача тим він цінніший.

Задача

Визначте: А) відпускну ціну п-ва з ПДВ; Б) надбавку посередника; В) торгівельну надбавку; Г) роздрібну ціну виробу.

Вихідні дані: Комерційна собівартість виробу 90 грн, рівень рентабельності до собівартості 25%; Акциз 15 грн на один виріб; ПДВ 20%, надбавка посередника 20% від ціни придбання, торгівельна надбавка 10% від ціни придбання у посередницькій організації.

Розв’язок

Відпускна ціна= С + П + Акциз + ПДВ

П = 90*25/100 = 22,5 грн

Відп. ціна = 90 + 22,5 + 15 + (90 +22,5 +15) *0,2 = 153,0 грн

ПДВ

Надбавка посередника = 153,0*20/100=30,6 грн

Торгівельна надбавка =ціна придбання у посередника*націнку торговельної організації = (153,0+30,6)*0,1=18,36 грн

Роздрібна ціна = 153,0 + 30,6 +18,36 = 201,96 грн.

4.Сутність, поняття, поведінка «споживача» .

В системі ринкової економіки напрямок розвитку виробництва і торгівлі визначає споживач, що купує товар з власного погляду і тим самим указує виробнику, що виготовляє.

Поведінка споживача – це діяльність, направлена на отримання, споживання і розпорядження продуктами та послугами, яка включає процеси прийняття рішень, які передують цим діям і слідують за ними.

Дослідження споживачів, аналіз їхньої поведінки – це знання без яких неможлива успішна діяльність на ринку.

Вірне розуміння споживачів дає підприємству-виробнику такі можливості:

*покращити взаємовідносини із потенційними споживачами;

*прогнозувати їхні потреби;

*визначити товари, які користуються найбільшим попитом.

З точки зору маркетингу споживачів можна розділити на дві групи:

*кінцеві споживачі – покупці, які купують товари для особистого (сімейного, домашнього) використання.

*підприємства-споживачі – оптові покупці, які купують товари для використання їх в процесі подальшого виробництва, а також для перепродажу.

2.